Робота адвоката під час ведення цивільних справ у стадіях апеляційного та касаційного провадження, а також провадження у зв'язку з винятковими та нововиявленими обставинами

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Згідно зі статтею 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції можна буде подати протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 294 ЦПК України, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються у письмовій формі.

У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцеперебування;

3) рішення або ухвала, що оскаржуються.

В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцеперебування;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцеперебування;

3) дата подання заяви про апеляційне оскарження;

4) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин);

5) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;

6) клопотання особи, яка подала скаргу;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником.

До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.

До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали.

До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана до початку розгляду справи в апеляційному суді.

За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.

Відповідно до статті 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення й ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення й ухвали апеляційного суду.

Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк, але не більш, як у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.

Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається судом касаційної інстанції особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується ухвалою суду касаційної інстанції. Касаційна скарга подається у письмовій формі. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцеперебування;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцеперебування;

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

5) у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.
Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.

До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження.

До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом. За наявності клопотання особи, яка подала скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали).

У разі надходження касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, встановлених статтею 326 ЦПК України, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 ЦПК України, про що суддя-доповідач постановляє відповідну ухвалу.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали.

До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права й обов'язки.

Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги.

За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується.

Якщо особа, яка приєдналася до касаційної скарги, бажає взяти участь у розгляді її судом касаційної інстанції, вона повинна зазначити про це в заяві про приєднання до касаційної скарги.

Відповідно до статті 353 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права й обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду в касаційному порядку.

Судові рішення в цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду в касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;

2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Скарга може бути подана протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин.

Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.

За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам статті 326 ЦПК України. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються. У разі надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, зазначених у цій статті, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються правила, встановлені статтею 121 ЦПК України, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.

За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої пунктом 2 статті 354 ЦПК України, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються.

Відповідно до статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом під час вирішення справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з ново-виявленими обставинами обчислюється:

1) у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України — з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;

2) у випадках, встановлених пунктом 2 частини другої статті 361 ЦПК України — з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;

3) у випадках, встановлених пунктом 3 частини другої статті 361 ЦПК України — з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;

4) у випадках, встановлених пунктом 4 частини другої статті 361 ЦПК України — з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам ЦПК України щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

У заяві зазначаються:

1) найменування суду, якому адресується заява;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцеперебування;

3) інші особи, які брали участь у справі;

4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;

5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення;

6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.

Висновок: Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Висновки:

Таким чином, участь адвоката в цивільному процесі полягає у здійсненні ним представництва та захисту суб'єктивних майнових і особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб (громадян і юридичних осіб) та у сприянні суду у всебічному, повному й об'єктивному розгляді обставин справи, прав та обов'язків сторін.

Під час здійснення професійної діяльності адвокату надається право представляти та захищати права й інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх судових органах і на всіх стадіях цивільного судочинства. Для ведення справи в суді адвокат повинен мати повноваження, підтверджені ордером.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач — визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи.

Представники сторін можуть укласти мирову угоду. Правами позивача користується і третя особа із самостійними вимогами, а отже — і його представник, коли має належні повноваження.

У ході надання сторонами та іншими особами, які беруть участь у засіданні, пояснень щодо обставин справи та інших питань, які підлягають з'ясуванню, адвокат-представник має право ставити їм питання для уточнення вимог, їх підстав та заперечень, висловлювати свої міркування з приводу питань, які виникають у процесі провадження справи. Перед початком судового засідання адвокат-представник повинен проконсультувати довірителя, з тим щоб останній у своїх свідченнях не надто деталізував обставини, говорив суду лише правду і називав тільки ті факти, які стосуються справи.

1 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.: Атіка, 2005. — С. 251—252.

2 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.: Атіка, 2005. — С. 252—256.

3 Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. гюсіб. для студ. юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 126.

4 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посібник. — К.: Атіка, 2005. — С. 256—273.

5 Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура України: Навч. посіб. для студ. юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 127— 128.

6 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.: Атіка, 2005. — С. 274—276.

7 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.: Атіка, 2005. — С. 276—293.

8 Штефан М.Й. Цивільний процес: Підруч. для студ. юрид. спец. ВНЗ. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Ін Юре, 2001. — С.344.

9 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.: Атіка, 2005. — С. 294—305.

10 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практичний посібник. — К.: Атіка, 2005. — С. 305—314.

11 Штефан М.Й. Цивільний процес: Підруч. для студ. юрид.спеціальностей вищих закладів освіти. — 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Ін Юре, 2001. — С. 268.

12 Берхнем В. Вступ до права та правової системи США. — К.: Україна, 1999.—С. 119.

13 ДуловА.В. Судебная психология. — 2-е изд., испр. и доп. — М., 1975. —С. 119.

14 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.: Атіка, 2005. — С. 315—327.

15 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.: Атіка, 2005. — С. 328—329.

16 ДуловА.В. Судебная психология. — 2-е изд., испр. и доп. — М.,1975. — С. 169, 175.

17 Берхнем В. Вступ до права та правової системи США. — К.: Україна, 1999. — С. 101.

18 Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. — X.: Кон-сум, 1999. — С. 17.

19 Ароцкєр Л.Е. Тактика и этика судебного допроса. — М.: Юрид. лит., 1969. — С. 53.

20 Штефан М.И., Дрижчаная Е.Г., Гусєв Е.В. Представительство граждан в суде: Учеб. пособие для студ. юрид. спец, вузов. — К.: Льібидь, 1991. — С. 77.

21 Гаррис Р. Школа адвокатури: Пер. с англ. — Тула: Автограф, 2001. — (Школа зарубежного права). — С. 81.

22 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.': Атіка, 2005. — С. 335—336.

23 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.: Атіка, 2005. — С. 336—337.

24 Тихиня В.Г. Применение криминалистической тактики в гражданском процессе (при исследовании вещественннх доказа-тельств). — Минск: Изд-во БГУ, 1976. — С. 129—130.

25 Кравчук В.М. Стратегія і тактика цивільного процесу: Практ. посіб. — К.: Атіка, 2005. — С. 338—339.

26 Хоменко І.В. Еристика: мистецтво полеміки: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — С. 25.

27 Там само. — С. 48.

28 Дулов А.В. Судебная психология. — 2-е изд., испр. и доп. — М.,1975. — С. 178—180.

Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 23

Мы поможем в написании ваших работ!