Визначення захисника у кримінальній справі
Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист є одним з основних конституційних прав, передбачених кримінальним процесом України. В Основному законі закріплено, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право на захист (ч. 2 ст. 63), а також що забезпечення обвинуваченому права на захист є основним принципом судочинства (п. 6 ч. З ст. 129). Для забезпечення права на захист від обвинувачення в Україні діє адвокатура (ч. 2 ст. 59). У Конституції також закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Конституційні принципи забезпечення права на захист і презумпції невинуватості є важливою гарантією об'єктивного розслідування і судового розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинних осіб.
Гарантування підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист полягає в тому, що закон:
· наділяє його як учасника процесу такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дозволяє йому особисто захищатися від підозри та обвинувачення у вчиненні злочину, обстоювати свої законні інтереси;
· надає йому право скористатися допомогою захисника, а в окремих випадках визнає участь у справі захисника обов'язковою;
|
|
|
· покладає на слідчі органи, прокурора й суд обов'язок роз'яснити обвинуваченому його права (ст. 53, 142, 194 КПК України) і забезпечити можливість здійснення цих прав і захисту від підозри й обвинувачення, а також охорону його особистих та майнових прав[1].
Обвинуваченому повинна бути надана реальна можливість захищатися встановленими законом засобами і способами від пред'явленого йому обвинувачення, забезпечена охорона його особистих і майнових прав. Це право обвинуваченого не можна зводити до протиставлення обвинуваченню. Під правом обвинуваченого на захист варто розуміти весь комплекс, усю систему його прав, спрямованих на здійснення законних інтересів як особисто, так і за допомогою захисника2.
До забезпечення обвинуваченому права на захист входять не лише здійснення ним своїх прав і допомога захисника, а й правозабезпечувальна, функціональна діяльність інших учасників процесу, зокрема слідчого, прокурора, судді, суду, які за службовими обов'язками повинні бути зацікавлені у правильному вирішенні кримінальної справи. Німецькі вчені X. Лютер і Ф. Вольф зазначають, що однією з найважливіших правових гарантій здійснення права обвинуваченого на захист є встановлений законом обов'язок органів, що ведуть судочинство, всебічно й об'єктивно досліджувати справу, забезпечити обвинуваченому реалізацію його права на захист3.
|
|
|
Забезпечення обвинуваченому права на захист включає вид і міру можливої поведінки не лише слідчого, прокурора та суду, а й обвинуваченого, його захисника і законного представника. Тому надані захисникові права не можна виводити за межі змісту всього комплексу прав обвинуваченого на захист. Сама по собі участь захисника у справі без реалізації ним своїх прав мало що дала б для захисту інтересів обвинуваченого, зміцнення законності. Від захисника вимагається вчинення активних дій. Реалізація прав обвинуваченого відбувається поряд із процесуальною діяльністю захисника. Таку реалізацію прав обвинуваченого, так само як і захисника, на досудовому слідстві насамперед зобов'язані забезпечити слідчий і прокурор. У свою чергу, захисник допомагає слідчому, прокурору, судді, суду забезпечити права учасників процесу, зміцнювати законність під час провадження досудового розслідування4.
Законність на досудовому слідстві забезпечується не тільки безпосередньо державними органами, що ведуть кримінальний процес, виконують завдання кримінального судочинства, а й шляхом створення ними можливості для всіх осіб, залучених до сфери досудового розслідування, здійснювати свої права, вести активну процесуальну діяльність, що нерідко потребує поліпшення5.
|
|
|
Успішна діяльність суду, органів досудового слідства та прокуратури, спрямована на виконання завдань кримінального судочинства, зміцнення законності і правопорядку, неможлива насамперед без участі захисників.
В юридичній літературі трапляється декілька варіантів визначення поняття "захисник":
• Захисник — це особа, уповноважена в передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого (підсудного, засудженого, виправданого)6.
• Захисник — це особа, уповноважена в передбаченому законом порядку здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого і виправданого і надавати їм необхідну юридичну допомогу7.
• Захисник — це учасник кримінального процесу, на якого покладено функцію захисту, і у зв'язку з цим він зобов'язаний використати всі зазначені в законі засоби і способи для встановлення обставин, які виправдовують підзахисного або пом'якшують його відповідальність8.
|
|
|
У кримінально-процесуальному законодавстві України визначення поняття "захисник" з'явилося лише 21 червня 2001 р., коли до Кримінально-процесуального кодексу України було внесено відповідні зміни. Згідно з частиною першою статті 44 КПК України, захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надавати їм необхідну юридичну допомогу під час провадження у кримінальній справі.
Висновок: Гарантування підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист полягає в тому, що закон:
· наділяє його як учасника процесу такою сукупністю процесуальних прав, використання яких дозволяє йому особисто захищатися від підозри та обвинувачення у вчиненні злочину, обстоювати свої законні інтереси;
· надає йому право скористатися допомогою захисника, а в окремих випадках визнає участь у справі захисника обов'язковою;
· покладає на слідчі органи, прокурора й суд обов'язок роз'яснити обвинуваченому його права (ст. 53, 142, 194 КПК України) і забезпечити можливість здійснення цих прав і захисту від підозри й обвинувачення, а також охорону його особистих та майнових прав[2].
Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!