Особливості розташування у населених пунктах



При цьому способі розташування для формувань (потерпілого населення) створюються найбільш сприятливі умови, тому що люди більше захищені від дії несприятливих метеорологічних чинників. Крім того, зникає потреба у проведенні трудомістких робіт з будівництва польових жител.

Для вирішення питання щодо можливості тимчасового розташування формувань (потерпілого населення) у конкретному населеному пункті, за розпорядженням старшого командира (керівника) обов’язково проводять санітарно-епідеміологічну розвідку. До складу розвідувальної групи повинен входити представник медичної служби.

Санітарно-епідеміологічна розвідка має за мету встановити:

– кількість, розміри та санітарний стан житлових і громадсько-адмі­ністративних споруд, можливість використання їх для розквартирування військ (потерпілого населення);

– наявність джерел водопостачання, їх санітарно-топографічну характеристику, санітарно-технічний стан, справність обладнання, що обе­рі­гає воду від забруднення, дебіт та якість води;

– наявність каналізацій, вигрібних вбиралень, сміттєзбірників, їх ємність та санітарно-технічний стан;

– санітарний стан території;

– інфекційну захворюваність серед населення та епізоотії серед домашньої худоби, диких тварин і гризунів, активність природних осередків захворювань;

– наявність та стан місцевих закладів, які можуть бути використані для санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ і потерпілого населення (санітарно-епідеміологічні станції, інфекційні лікарні чи відділення, лазні, пральні, санітарні пропускники тощо).

Розташовуватись у населених пунктах, які є неблагополучними в санітарно-епідемічному відношенні, забороняється.


Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!