Визначення теплоти утворення твердого розчину.

7.2Проведення досліду.

Таблиця 7.1 – Початкові кількості солі та води для визначення теплоти утворення твердого розчину

Маси солі та води	KCl	KBr	KCl+KBr
Маса солі, г	8,95	14,28	23,23
Маса води, г(об’єм,мл)	291,05	285,72	276,73
Маса солі та води, г	300,00	300,00	300,00

Таблиця 7.2—Відліки за термометром при визначенні теплоти розчинення

Сіль	Період	Час відліку, хвилин	Температура,^оС
0,0	0,5	1,0	1,5	2,0	2,5	3,0	t_п	t_к	Δt
KCl	Початковий
Головний
Кінцевий
KBr	Початковий
Головний
Кінцевий
KBr+ KCl	Початковий
Головний
Кінцевий

7.3 Обчислення результатів:

-теплота розчинення KCl

-теплота розчинення KBr

-теплота розчинення твердого розчину KCl та KBr

-теплота утворення одного кіломолю твердого розчину

Q=Q_KCl₊_KBr—(Q_KCl+Q_KBr)=

Висновки

РОБОТА 8

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗЧИННОСТІ ТВЕРДОЇ РЕЧОВИНИ

8.1 Мета роботи:

1 Ознайомлення з різними способами відображення концентрацій розчину.

2 Ознайомлення з методом визначення розчинності твердої речовини.

3 Визначення розчинності гідрокарбонату натрію.

4 Відображення концентрації насиченого розчину гідрокарбонату натрію різними способами.

8.2 Проведення досліду.

Таблиця 8.1—Об’єм соляної кислоти,витрачений на титрування окремих проб розчину гідрокарбонату натрію

Проба	Об’єм розчину HCl,витрачений на титрування проби,мл

8.3 Обчислення результатів:

-нормальність насиченого розчину гідрокарбонату натрію

-розчинність гідрокарбонату натрію

Висновки.

РОБОТА 9

ВИЗНАЧЕННЯ ВЕРХНЬОЇ КРИТИЧНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ

РОЗЧИНЕННЯ

9.1 Мета роботи:

1 Ознайомлення з діаграмою стану системи “вода-фенол”, компоненти якої мають обмежену взаємну розчинність.

2 Ознайомлення з методом побудови діаграм стану системи з обмеженою розчинністю компонентів.

3 Побудова діаграми стану системи “вода-фенол”.

4 Визначення верхньої критичної температури розчинення в системі “вода-фенол”.

9.2 Проведення досліду.

Таблиця 9.1—Температура взаємної розчинності компонентів в системі “вода-фенол”

№пробірки	Температура, ^оС
гомогенізації	гетерогенізації	середня

9.3 Обробка результатів:

– на окремому аркуші міліметрового папіру за одержаними результатами накреслити діаграму стану системи “вода-фенол”,

– визначити верхню критичну температуру розчинення T_кр=

– визначити склад системи “вода-фенол”, який відповідає критичній температурі.

9.4 Висновки:

РОБОТА 10

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ РОЗПОДІЛУ ТРЕТЬОГО КОМПОНЕНТУ МІЖ ДВОМА РІДИНАМИ

10.1 Мета роботи:

1 Ознайомлення з екстракцією.

2 Ознайомлення з методом очищення розплавів металлів від сірки та фосфору шлаком.

3 Визначення коефіцієнту розподілу йоду між водою та чотирихлористим вуглецем.

10.2 Проведення досліду.

Таблиця 10.1 —Коефіцієнт розподілу йоду між CCl₄ та водою

Температура досліду ^оС

№ досліду	Об’єм водного розчину VH₂O,мл	Об’єм CCl₄ VCCl₄,мл	Середня кількість 0,01 н розчину тіосульфату на титрування, мл	Коефіцієнт розподілу К
до розпо-ділу V₁	після роз-поділу V₂

10.3 Обчислення результатів:

-коефіцієнт розподілу

Висновки.

РОБОТА 11

ВИЗНАЧЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНОЇ МАСИ РЕЧОВИНИ

КРІОСКОПІЧНИМ МЕТОДОМ

11.1 Мета роботи:

1 Ознайомлення з кріоскопічним методом визначення молекулярної маси речовини.

2 Вимірювання температури замерзання дистильованої води.

3 Вимірювання температури замерзання розчину глюкози.

4 Визначення зниження температури замерзання розчину глюкози.

5 Визначення молекулярної маси глюкози.

11.2 Проведення досліду.

Таблиця 11.1—Початкові та дослідні дані для визначення молекулярної маси глюкози

Маса води m₀=25,0 г, маса глюкози m=1,000 г

Назва системи	№досліду	Температура замерзання, ^оС	Середня температура замерзання, ^оС	Зниження температури замерзання Dt_З,^оС	Молеку-лярна маса глюкози, г/моль
Розчин-ник (вода)



Розчин глюкози