Умови і структури лобіювання
Специфічність конкретної групи інтересів проявляється в наступних випадках:
1. Конкретний інтерес відрізняє цю групу від всіх інших суб'єктів господарської діяльності;
2. Інтерес може не вписуватись в діючі норми, правила або навіть закони;
3. Групи повинні мати можливість надати свої прагнення державним структурам [14].
Це, як правило, важливо при розробці державної політики в галузі економіці.
Специфічність інтересу є одним з базових ознак групи. Інша ознака – можливість реалізувати свій інтерес або донести його до особи (структури), що приймає рішення. Термін "група тиску" фіксує увагу на дії, але вкладає негативний емоційний сенс. Вірогідність реалізації інтересу групи залежить від комплексу можливостей, якими ця група і члени групи володіють.
До числа найбільш істотних можливостей відносяться:
– близькість до особи або організації, що приймає рішення;
– існування засобів, що є достатніми для всього комплексу дій, що забезпечують реалізацію інтересу (поза залежності від рівня легітимності цих дій);
– можливість надання політичного тиску в найширшому сенсі;
– можливість здійснення економічного тиску;
– інформаційні можливості з метою формування суспільної думки.
До цього переліку не включено таку можливість "проштовхування" власних специфічних інтересів, як використання силових методів впливу. Важливим для групи інтересу є існування інформаційно-аналітичного центру, що здатний сформулювати не лише сам інтерес, його відмінність від інших груп, але і комплекс вимог, програму дій, тощо. Особливим елементом, що характеризує можливості лобістської структури, є її щільність і узгодженість дій окремих елементів структури. Економічні інтереси представляють досить широку палітру, кольори якої змінюються навіть швидше ніж зовнішні економічні умови. Таким чином, група інтересу, що діє як лобістська структура в сфері економіки, являє собою досить складне утворення, що містить:
|
|
|
– підприємство (групу підприємств);
– інформаційно-аналітичний центр, що готує обґрунтування, оформлення конкретного інтересу, програму дій з його реалізації;
– громадську організацію, що надає конкретному питанню статус загальної проблеми, і тим самим сприяє винесенню інтересу в різні сфери суспільної думки і організації;
– зв'язки і можливості винесення інтересу групи підприємств на обговорення структур, що приймають рішення;
– зв'язки у ЗМІ, що використовуються для створення суспільної підтримки і посилення впливу на організації, що приймають рішення;
– засоби, які можуть бути спрямовані на фінансування аналітичних центрів, підтримку громадських організацій, оплату послуг ЗМІ, тощо [14].
|
|
|
Об'єктом впливу груп інтересів частіше за все є умови господарської діяльності:
– власність і право розпоряджатись нею;
– право на визначену діяльність;
– податки, ліцензії, тощо;
– державне замовлення [2].
Всі перераховані структурні елементи – передумови лобіювання, організація суб'єкту лобіювання, цілі лобістської діяльності – відносяться в першу чергу до груп інтересів, що організовані на економічному ґрунті, навколо економічних інтересів.
Цьому є два пояснення. По-перше, в нашій країні в наш час фінансово-промислові групи – чи не єдині повноцінні суб'єкти лобіювання, що задовольняють перерахованим вище умовам.
По-друге, завжди і всюди, навіть в країнах з багатими традиціями лобізму цілі лобістської діяльності – переважно економічні. Це, переважно, податкові пільги або боротьба за шматок бюджету.
Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 63; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!