Середньоарифметичні показники видів агресії хлопців та дівчат 8-11 класів
| Стать Форми агресії ■______ | 8 клас | 9 клас | 10 клас | 11 клас | ||||
| Дівчата | Хлопці | Дівчата | Хлопці | Дівчата | Хлопці | Дівчата | (лопці | |
| Фізична агресія | ||||||||
| Вербальна агресія | ||||||||
| Непряма агресія | ||||||||
| Негативізм | ||||||||
| Дратівливість | ||||||||
| Підозрілість | ||||||||
| Образа | ||||||||
| Почуття провини |
Самовпевненість - риса, яка вважалася суто чоловічою, а її брак — жіночою. Вважається, що почуття впевненості в собі у чоловіків розвинуто значно сильніше, ніж у жінок, і похитнути його досить важко. Звідси було зроблено висновок, який виявився хибним. Мовляв, чоловіків важче вмовити, вони набагато важче піддаються навіюванню, суггестивним впливам. Що ж засвідчили експериментальні дані? Справді, представники сильної статі помітно самовпевненіші за жінок, у яких часто фіксують занижену самооцінку, закомплексованість. Проте різниця між ними виявилась зовсім незначною. Психологи підкреслювали, що самовпевненість закріплюється в чоловічій психології завдяки очікуванням соціуму, яке безжалісно висміює чоловічу поведінку, сповнену сумнівів, вагань і, навпаки, всіляко заохочує вияв непохитності, рішучості. Чоловіки радше воліють видаватись самодіяльними, ніж невпевненими в собі. "Не вагайся, геть сумніви, дій!" - ось кредо соціалізації хлопчачої, а згодом і дорослої чоловічої поведінки. А спрямовуючі настанови жіночій статі зовсім протилежні за змістом: «Як ти можеш? Ти ж майбутня мама. Подумай! Зваж на все. Не рубай з плеча, постав себе на місце цієї людини. Уяви, що вона відчуває, як переживає, якій буде боляче, якщо ти...»
|
|
|
Психологія тендерних відмінностей
Психологи стверджують: характер, успішність діяльності здатні змінити образ Я, підвищити самооцінку. Проблеми жіноцтва криються, на думку багатьох вчених, у дисгармонійному розвитку їхнього Я. Згідно з І. С.Коном, внаслідок більш раннього статевого дозрівання, Я дівчинки підпадає під вплив самооцінювання. Звідси - вища тривожність слабкої статі, рефлексивність, мрійливість, більша залежність від соціальних очікувань. «Синдром залежності жінки - одне з проявів протиріч в образі Я. В ін проявляється в слабкості меж Я жінки, в дифузній самоідентифікації, і як її наслідку - в маніпулятивному стилю спілкування з нею її близьких, дітей, начальства, в нерозбірливому характері їх зв'язків у випадках психічної та фізичної наруги над нею. Саме дифузна статеворольова ідентичність, на думку вчених, зумовлює виникнення у працюючих жінок почуття провини, внутрішнього конфлікту між Я- мати, дружина та Я-політик, бізнесмен, вчитель, інженер тощо. Чи завжди ці ролі несумісні? Так - стверджуватимуть прихильники традиційної сім'ї. Ні - доводитимуть вчені. Численні дослідження, проведені у США та Європі, засвідчують, що іадоволення життям, зокрема собою, сім'єю, чоловіком, у працюючих жінок вище, ніж у домогосподарок. Ті жінки, які оцінюють себе лише в ролі господині та матері, частіше переживають так званий синдром «домогосподарки», а саме мають низьку самооцінку, частіше переживають тривожні та депресивні стани, відчувають самотність та брак самодостатності. Це, в свою чергу, призводить до негативної Я- концепцїї, до психічних розладів та алкоголізації.
|
|
|
Тривожність - ось та якість, думають прихильники традиційних поглядів на жінку, яка очевидячки засвідчує силу чоловічої статі і слабкість жіночої. Справді, лоди з високим рівнем тривожності перетворюються в недієздатних на вчинки, дії, побудову власної лінії поведінки. Вони бояться всіх і вся, їх переслідує страх, що вони не зможуть, не впораються, підведуть. Дуже поширеною є думка про ге, що дівчатка, як і дорослі жінки, є значно тривожнішими, більш сором'яз- нивішими, ніж хлопчики або чоловіки. Причому цю особливість "жіночої і поведінки" було зафіксовано чималою кількістю психологічних досліджень. То ж чи знайшлась, нарешті, справжнісінька жіноча риса?
|
|
|
Виявляється, що не все так просто в пошуку істинно жіночого. Коли вчені порівняли прояви особистішої тривожності чоловіків і жінок, то різниці у їхніх ріннях практично не змогли зафіксувати. То ж звідки взялися наукові дані про тривожність як показово жіночу ознаку поведінки? Передусім з тих досліджень, у яких не використовувались стандартизовані методики, а натомість висновки робились на підставі самозвітів чоловіків та жінок. Отже, статеві відмінності Пазувались не на наукових спостереженнях за чоловіками та жінками, а на їхній і амоатестації. Зрозуміло, що дівчатка та жінки більше схильні, ніж представники чоловічої статі, думати, що вони, як слабка стать, більшою мірою відчувають побоювання та тривожність, ніж чоловіки. Проте ці судження про себе походять не стільки від біологічної природи статі, скільки від соціальних стереотипів, які зображують жінок боязкими та тривожними, а чоловіків - безстрашними та сміливими. До речі, із стереотипізованих уявлень про більшу увагу до своєї зовнішності було спростоване шведськими експериментаторами, які прихованою камерою, встановленою коло дзеркала в одному із університетів, фіксували частоту заглядувань в нього чоловіків та жінок. Виявилось, що протягом одного дня в дзеркало заглянуло 412 жінок переважно для того, щоб поправити зачіску, та 778 чоловіків, щоб помилуватись власним відображенням.
|
|
|
Емнатійність та пов'язані з нею схильність опікати, доглядати за кимось вважають органічно жіночою рисою, успадкованою від інстинктивної природи жінки-матері. Мовляв, погляньте на материнську поведінку самок у тваринному світі, як вміло захищає своє потомство кішка чи сука і як поводиться самець. Що вже говорити про приматів, серед яких малюк перебуває під опікою не тільки власної матері, а й інших самочок. Подібні судження мають рацію і базуються на узагальненні спостережень за емпатійною поведінкою чоловіків та жінок.
Так, наприклад, американські психологи неодноразово моделювачи фіксовані ситуації, де досліджуваним (а це були різного віку чоловіки та жінки) пропонували при роботі з підзвітними їм дорослими застосовувати слабкі удари електрострумом для кращого вправляння певних вмінь та навичок. Якщо чоловіки без зайвій вагань виконували дану їм інструкцію і карали невмілих, то поведінка жінок виявилась кардинально іншою. По-перше, переважна більшість жінок довгий час ухилялась від виконання інструкції, посилаючись або на власну забудькуватість, або сподіваючись на неуважність " наглядачів психологів. По-друге, якщо жінок змушували застосовувати методи покарання до найбільших " невдах" -" підсадних качок", то робили вони це з неохотою, співпереживаючи жертвам- невдахам. Вони, як правило, заздалегідь попереджували покараного про заплановані санкції, а також пробували їх заспокоїти, мовляв, це не боляче, не страшно, треба буде потерпіти тощо.
Незаперечним є факт, що за допомогою до жінок частіше звертаються як чоловіки, так і жінки, у яких виникли певні проблеми, незручності чи питання. Чому саме до слабкої статі? Бо розраховують на реальну підтримку, пораду. Проте не забуваймо, що до опікунських ролей жінок, на відміну від іншої статі, готують ще змалечку.
Отож, чи існують відібрані природою психі чні вл астивості статей, які створили прірву між чоловік ами та жінкам и? Психологи твердять, що індивідуальні відмінності людей з більшості психологічних властивостей у рамках однієї статі набагато переважають міжстатеві. Між чоловічою та жіночою психологією більш е подібного, ніж різного, при цьому наявні відмінності зумовлені більш ою мірою соціально-культурними впливами, ніж біологічними.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!