Класифікація соціологічних законів.
За способом прояву:
1) закони соціальної статики, що відтворюють функціонування соціальної системи, її окремих складових елементів;
2) закони соціальної динаміки, що пояснюють соціальний розвиток і соціальні зміни.
За ступенем спільності і тривалості дії виділяють такі закони:
1) загальні (загальносоціологічні), що діють протягом усієї історії, у всіх суспільних системах і характеризують функціонування всього суспільства, їх вивчає філософія. Наприклад, закон соціалізації, закон суспільного поділу праці, закон вартості (додаються затрати на виробництво товару = його ціна), закон соціальної мобільності, закон детермінації соціального явища станом матеріальних продуктивних сил суспільства та ін.;
2) специфічні (особливі), що діють на певних історичних етапах розвитку суспільства чи в певних типах суспільств (закон соціальної диференціації, закон соціальної мобільності, закон вільного часу).
3) часткові (частково соціологічні), що діють протягом часу існування якої-небудь системи і характеризують функціонування окремих елементів соціальної сфери (соціальних класів, груп та ін.). Наприклад, закони організації і життєдіяльності колективу, родини, тієї чи іншої соціальної групи.
Найбільш поширеною в сучасній соціології є думка, згідно з якою виокремлюють п'ять груп законів:
1) закони, що констатують співіснування соціальних явищ (наприклад, якщо має місце ринкова економіка, то наявна соціальна диференціація);
|
|
2) закони, що встановлюють тенденції ймовірного зв'язку (приміром, упровадження інформаційних технологій вимагає структурної перебудови економіки);
3) закони функціональні, що встановлюють зв'язки між основними елементами соціального об'єкта (наприклад, демократичний політичний режим зумовлює політичний і економічний плюралізм);
4) закони, що фіксують причинний зв'язок між соціальними явищами (наприклад, високоаномічне суспільство спричиняє тенденцію до зростання злочинності в суспільстві);
5) закони, котрі стверджують можливість або ймовірність зв'язків між соціальними явищами (наприклад, рівень злочинності в суспільстві є змінним і коливається разом з економічними циклами).
Пізнання соціальних законів веде до прогнозованості розвитку суспільства, значно посилює роль і значення передбачення в соціології.
До соціальних належать:
- закони соціальної диференціації,
- соціальної стратифікації,
- соціальної інтеграції,
- соціальної мобільності,
- глобалізації,
- соціалізації та ін.
Будь-яка наука - це мислення в поняттях, поняттєве мислення.
Категорії соціології – це загальні поняття науки соціології, які пояснюють найбільш суттєві властивості суспільства і його складових та набувають мовного оформлення:
|
|
Саме за допомогою основних категорій ми можемо розкрити предмет науки, що фактично є поняттєвою (концептуальною) схемою соціальної реальності, відтвореною на теоретичному рівні.
Всі категорії соціології поділяють на:
- запозичені з інших наук;
- суто соціологічні.
Прийнято виділяти:
1. категорії визначення відповідають на питання Що це?: суспільство, індивід, статус.
2. категорії детермінації (зумовленості), які відповідають на питання: Чим це зумовлено?: потреби, інтереси, цінності.
3. категорії вибору відповідають на питання Чим можна вплинути на людину? або Що треба зробити ?: покарання, залякування, заохочення, попередження.
Серед базових категорій соціології виокремлюють такі:
• соціальне – має значення як таке що протилежне природному, також, як результат взаємодії одне з одним, груп, інститутів.
• соціальна дія – це найпростіша одиниця соціальної діяльності людей, що пояснює дії індивіда, зорієнтовані на інших людей (соціальні дії завжди взаємні, а не односторонні);
• соціальна взаємодія – поведінка індивіда чи групи, що відображає характер відносин між людьми, що відрізняються своїм соціальним статусом і роллю;
|
|
• соціальна система – це структурний елемент соціальної реальності, певне утворення, елементами якого є люди, їх зв’язки та взаємодії, що утворюють єдине ціле;
• соціальна група – це об’єднання людей для здійснення спільної діяльності за умов їх взаємодії та комунікації (спілкування, згода);
• соціальна спільність – порівняно стійка сукупність людей, що становить певну форму людського співжиття (рід, родина, плем’я, нація, народність).
• соціальні відносини - певна стійка система зв'язків між індивідами, яка склалася у процесі їхньої взаємодії;
Поряд із цими категоріями в соціології широко вживаються і такі: соціальний статус, соціальна роль, соціальна норма, соціалізація, девіація, соціальний контроль, соціальні цінності тощо.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!