Конституційні обов'язки людини і громадянина
Одним із провідних принципів будь-якого правового статусу в його сьогоднішньому розумінні є єдність прав та обов'язків. Це повністю стосується й конституційного статусу людини і громадянина. Конституція України поряд з низкою найважливіших прав і свобод людини і громадянина, про які йшлося вище, встановлює й конституційні обов'язки як громадян України, так і кожного, хто постійно проживає або перебуває на території України. Ці обов'язки закріплені у статтях 65—68 Конституції.
Стаття 65 встановлює обов'язок громадян України захищати свою Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність, шанувати її державні символи. Згідно з цим закріплюється й обов'язок громадян України відбувати військову службу відповідно до закону. У зв’язку з подіями на Сході України ці положення Основного Закону держави набули особливої актуальності.
Слід зазначити, що хоч у Конституції йдеться лише про обов'язки проходження військової служби, захисту Вітчизни, шанування державних символів нашої країни, які виступають як правові обов'язки, до них необхідно підходити як до відповідної шани, яка в даному випадку розуміється як моральна обов'язковість зазначених дій і відносин.
Незалежна Україна є молодою демократичною державою світової співдружності. І тому нині особливого значення набувають заходи, спрямовані на підвищення її авторитету на світовій арені, захист, у тому числі й військовий, незалежності нашої держави,
|
|
Особливий наголос треба зробити на тому, що у Конституції України закріплено обов'язок шанування державних символів, в якому дістає вияв ставлення до держави її громадян. Адже зрозуміло, що коли державу, її символи не поважатимуть її громадяни, важко очікувати, що повагу до неї виявлятимуть інші країни.
Україна – молода самостійна держава, атому ставлення до неї має велике значення.Нинівона чітко визначилася із європейським вибором. Ратифікована Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом(16.09.2014 р.) стала дороговказом для перетворень нашої країни. Її положення лягли в основу розробки стратегії сталого розвитку «Україна-2020», якою передбачено виконаннянизки реформ і програм. Серед них і програма популяризації України у світі і просування її інтересів у світовому інформаційному просторі, реалізація якої потребує напруження зусиль.
У ст. 66 Конституції України йдеться про не заподіяння шкоди природі, культурній спадщині. Відомо, що на захист цих національних цінностей спрямоване чинне законодавство України, у тому числі й кримінальне. Та ж обставина, що нині це питання дістало конституційне закріплення, засвідчує його важливість. Конституція також встановлює, що кожен, хто заподіяв шкоду природі, культурній спадщині, повинен відшкодувати завдані ним збитки.
|
|
Одним із найважливіших обов'язків громадян перед державою є своєчасна сплата податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом. Нині ми бачимо, до якої кризової ситуації в економіці країни може призвести несплата податків значною частиною населення, підприємств, фірм тощо. Можна вважати, що саме тому цей обов'язок громадян піднято на конституційний рівень.
Стаття 67 Конституції не тільки встановлює обов'язковість сплати податків, а й регулює здійснення цього, що також, безперечно, викликано надзвичайною важливістю даного джерела формування доходів держави. Йдеться про те, що кожен має сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни повинні щорічно подавати до податкових адміністрацій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Конституція України таким чиномвідсилає до законодавства,якерегулюєоподаткування в країні на сучасному етапі.
Стаття 68 встановлює обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. При цьому підкреслюється, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
|
|
Ця норма має загальне значення. Вона поширюється на всі норми і положення Конституції. По суті, йдеться про формування у людей такої правосвідомості, завдяки якій кожне, навіть найнезначніше порушення чинних норм права розглядалося б як надзвичайна подія. Поряд із цим загальним приписом у низці статей Конституції міститься заборона здійснення тих чи інших дій, з якими можуть бути пов'язані особливо негативні наслідки для держави, суспільства, окремих організацій і громадян. Так, ст. 37 Конституції забороняє створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади, виконавчих органах місцевого самоврядування; ст. 43 наголошує на недопустимості використання примусової праці тощо.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!