Та зовнішньополітичної діяльності
У “Загальних засадах” Конституції України закріплено основи національної безпеки і зовнішньополітичної діяльності нашої держави.
Під національною безпекою розуміється стан захищеності життєво важливих інтересів особи, держави і суспільства від існуючих і можливих внутрішніх і зовнішніх загроз в усіх сферах суспільних відносин. Із метою забезпечення належного рівня захищеності цих інтересів у ст. 17 Конституції визначено вихідні положення захисту суверенітету і територіальної цілісності, економічної та інформаційної безпеки України.
Заборонено створення і функціонування на території України будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Це означає недопустимість створення з будь-якої причини озброєних формувань приватними особами, громадськими об'єднаннями, у тому числі й політичними партіями, тощо.
Стаття 18 Конституції закріплює спрямування зовнішньополітичної діяльності України на забезпечення національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з іншими країнами за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Ці норми і принципи закладено у деяких міжнародно-правових актах, серед яких слід виокремити Статут Організації Об'єднаних Націй і Декларацію про принципи міжнародного права.
Конституційні положення, що стосуються зовнішньополітичної діяльності деталізуються Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»від 01.07.2010 № 2411-VI із внесеними до його 11 статті 23 грудня 2014 року змінами, що відповідає європейському вибору України. У Законі зазначається, що Україна як європейська держава здійснює відкриту зовнішню політику і прагне рівноправного взаємовигідного співробітництва з усіма заінтересованими партнерами, виходячи насамперед з необхідності гарантування безпеки, суверенітету та захисту територіальної цілісності України. Парламент України зафіксував основні засадами зовнішньої політики України, якими є:
|
|
|
забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;
забезпечення дипломатичними та іншими засобами і методами, передбаченими міжнародним правом, захисту суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів України, її політичних, економічних, енергетичних та інших інтересів;
використання міжнародного потенціалу для утвердження і розвитку України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави, її сталого економічного розвитку;
|
|
|
створення сприятливих зовнішньополітичних умов для розвитку української нації, її економічного потенціалу, історичної свідомості, національної гідності українців, а також етнічної, культурної, мовної, релігійної самобутності громадян України усіх національностей;
утвердження провідного місця України у системі міжнародних відносин, зміцнення міжнародного авторитету держави;
сприяння міжнародному миру і безпеці у світі, участь у всеосяжному політичному діалозі для підвищення взаємної довіри держав, подолання традиційних і нових загроз безпеці;
поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації;
підтримка зміцнення ролі міжнародного права у міжнародних відносинах, забезпечення дотримання та виконання чинних, вироблення нових принципів і норм міжнародного права;
запобігання конфліктам у регіонах, що межують з Україною, та врегулювання наявних конфліктів;
забезпечення захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;
створення сприятливих умов для задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами України, підтримання з ними сталих зв'язків;
|
|
|
забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі;
підтримка розвитку торговельно-економічного, науково-технічного та інвестиційного співробітництва України з іноземними державами на засадах взаємної вигоди;
забезпечення з метою повноцінного економічного розвитку, підвищення добробуту народу інтеграції економіки України у світову економічну систему;
розширення міжнародного співробітництва з метою залучення іноземних інвестицій, новітніх технологій та управлінського досвіду в національну економіку в інтересах її реформування, модернізації та інноваційного розвитку;
підтримка інтеграції України у світовий інформаційний простір.
У цьому контексті необхідно зазначити, що Україна чітко вибрала європейський вектор свого руху, про що свідчить синхронна ратифіка-ція 16 вересня 2014 року Верховною Радою України і Європейським парламентом Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, за що проголосували 355 депутатів українського парламенту і 535 членів Європейського парламенту.
|
|
|
Одразу після ратифікації угоди про асоціацію народні депутати проголосували за заяву ВерховноїРади України «Про європейський вибір України». У заяві наголошується, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільні цінності демократії та верховенства права, підкреслює свій суверенний вибір на користь майбутнього членства в Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз (Голос України. – 2014. – 17 вересня. – С. 1, 3).Зауважмо, що реалізація положень Угоди про асоціацію між Украю і Європейським Союзом потребує від державних органів влади і громадянського суспільства України підвищення активності в роботі щодо наближення повною мірою відповідних розділів законодавства України до стандартів ЄС та посилення їх співпраці в цих сферах з країнами Європейського Союзу.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!