Форми та види соціального захисту в Україні.



До форм соціального захисту працівників можна віднести:

1. Забезпечення за рахунок коштів соціальних фондів роботодавця.

Колективно-договірне регулювання трудових відносин представлене на державному, галузевому, регіональному та виробничому рівнях і здійснюється у формі колективних угод і колективних договорів.

Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів найманих працівників і роботодавця. Колективний договір не може суперечити генеральній, галузевим, регіональним угодам.

Колективним договором може бути передбачено надання працівникам соціальних допомог з відповідних фондів підприємства, в тому числі в зв’язку з народженням дитини працівника чи на поховання працівника або його близьких родичів. За рахунок коштів роботодавця може бути передбачено придбання санаторно-курортних путівок або лікування чи оздоровлення працівників в закладах охорони здоров’я. В даному випадку соціальний захист працівників реалізується через договірний метод регулювання трудових відносин.

2. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 6 травня 2001 р. № 439 оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється роботодавцем [3, с. 34]. Оплата проводиться у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати. Для окремих категорій працюючих, щодо яких законом передбачено підвищений соціальний захист, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від тривалості страхового стажу, наприклад особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

3. Обов’язкове державне соціальне страхування працівників, що здійснюється за рахунок роботодавців. В даному випадку йдеться про державно-нормативний спосіб регулювання соціального захисту працівників. Здійснення фінансування працівників і членів їх сімей в разі настання страхових випадків регулюється нормами права соціального забезпечення. За рахунок коштів соціального страхування виплачуються допомоги по безробіттю, від нещасних випадків на виробництві, тимчасової непрацездатності, вагітності і пологам, на народження дитини та на поховання, також виділяються кошти на придбання путівок на санаторно-курортне лікування працівників і членів їх сімей, а також пенсії.

Для реалізації права на соціальний захист велике значення має поінформованість працівників про наявність цього права та зміст його складових [5, с. 20]. Що стосується трудових правовідносин, соціальний захист буде тоді належно реалізованим, коли обов’язок щодо поінформованості, по-перше бере на себе держава шляхом правотворчості та правового всеобучу; по-друге, держава покладає обов’язок поінформувати про умови праці, суб’єктивні права працівника та гарантії їх забезпечення на роботодавця. Щоб обов’язок роботодавця не був лише декларативним, потрібно розробити чіткий механізм інформування з боку роботодавця шляхом встановлення певної форми інформування (в письмовому трудовому договорі, контракті або в самостійній письмовій формі) з визначенням конкретних часових меж інформування.


Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!