Соціалізація особистості в освіті США
Проаналізувати особливості соціалної роботи з соціалізації дітей та підлітків
Соціалізація особистості в освіті США
Однією з пріоритетних тенденцій в освіті США поряд із вирішенням проблем індивідуалізації в навчанні та вихованні виступають проблеми соціалізації особистості. Це знайшло свій вираз у нових формах "кооперованого" навчання і морального виховання, у здійсненні "ми - орієнтації" поряд із "я - орієнтацією". В етичній площині це відобразилося на переході від політики "ціннісного нейтралітету" та "вульгарного індивідуалізму" до етичного буму, результатом якого стало створення таких професійних організацій, як: "Педагоги за соціальну відповідальність", "Акцент на взаєморозуміння" та ін.
У сфері особистісних та соціальних цінностей важливі зміни останнім часом пов'язані з уже згаданим усвідомленням необхідності безперервного характеру освіти; з трансформацією свідомості від стану "холодної війни" між двома світовими системами до відчуття відповідальності за вирішення глобальних проблем людства; переходу від політики "плавильного котла", в якому емігранти з усіх куточків світу засвоювали цінності "середнього" американця, до мультикультурної ідеології та "міжкультурної компетенції" з характерним для неї позитивним ставленням до різноманітних культур, звичаїв, традицій, філософських основ світосприйняття.
|
|
|
Теорія і практика соціально-педагогічної діяльності в США мають столітню історію, хоча пов'язані переважно з такими поняттями, як "соціальна робота" та "соціальний працівник". Ця діяльність започаткована в 1889 році, коли Джейн Адамс допомагала переселенцям адаптуватися в нових для них умовах життя. Нові імпульси їй були дані у 1920 році у зв'язку із створенням Американської ліги допомоги дітям, а в 1921 році Американської асоціації соціальних робітників.
На сьогодні ж соціальна робота, на багатьох етапах тісно поєднуючись із соціально-педагогічною діяльністю, складає своєрідну галузь індустрії цієї найбагатшої країни світу, і спрямовується на людей різного віку, різних соціальних прошарків, рас, етнічних груп, релігій. Діяльність соціальних працівників, у їхньому ж складі й соціальних педагогів, поширюється не тільки на різноманітні освітні навчальні заклади, а й на урядові установи, офіси, підприємства, центри охорони здоров'я, агентства з охорони сім'ї і дитини, центри фізичного і психічного здоров'я, госпіталі, військові підрозділи, психіатричні лікарні, в'язниці, церкви, ком'юніті-центри.
Важливим центром соціалізації підростаючого покоління залишається школа. У країні існує давня традиція її міцного зв'язку з общиною, оскільки в США школи завжди будувалися на кошти платників податку місцевих общин - сукупності населення певних територіально-адміністративних одиниць, які представлені житловими кварталами у великих містах, окремими поселеннями, містечками, селищами. На цих територіях, як правило, існувала ціла низка соціальних інститутів: школа, сім'я, батьківсько-общинні асоціації, общинні клуби, релігійні об'єднання, різноманітні інші установи, організації, а також промислові підприємства.
|
|
|
Теоретичним фундаментом общинного навчання став прагматизм, що певним чином сприяло розвитку індивідуальних здібностей учнів і зміцненню зв'язку школи із життям. У процесі соціалізації особистості на основі освіти школярі ознайомлювалися з різними сферами трудової діяльності, брали участь у соціальному житті общини, яка в науково-педагогічних дослідженнях розглядалася як вирішальний чинник об'єднання всіх соціальних прошарків місцевого населення. На початку 70-х років на загальнодержавному рівні був прийнятий акт розвитку общинних центрів, які розташовувалися у коледжах та університетах і готували керівників общинних шкіл. Концепція залучення общини до навчання та виховання школярів та їх всебічної соціалізації на цій основі знайшла підтримку в Національній асоціації батьків та вчителів. У її заяві з приводу цього йшлося, що общинна школа-"... це інструмент для реалізації всього потенціалу кожного індивіда" (EducationAmendments of1977. Washington, 1978. - P. 161-162).
|
|
|
Общинна школа перетворилася в центр громадського життя общини, оскільки представляла населенню общини своє приміщення та матеріальні засоби для проведення занять у другій половині дня. В таких школах дорослі разом із дітьми отримали можливість вчитися та відпочивати. Директори общинних шкіл призначалися координаторами штатів, або обиралися радою общини, яка враховувала такі їхні особистісні якості, як: конгруентність, комунікабельність, винахідливість. Кожний із директорів на чолі зі штатом співробітників, до складу якого входили вчителі, котрі працювали на півставки, та клерки, реалізовував програму общинного навчання. Робочий день керівника, як правило, розпочинався о першій годині дня і закінчувався об одинадцятій вечора. Основні аспекти його діяльності були представлені професіями: педагога, радника з профорієнтаційної роботи, інспектора, адміністратора. Таким чином, діяльність общинної школи спрямовувалася за трьома основними напрямами: 1) робота з дітьми, 2) робота серед дорослого населення з метою залучення його до життя общини, 3) залучення дорослих до виховання молоді. У системі роботи общинної школи певним чином відбувався процес соціалізації всіх вікових груп населення.
|
|
|
Соціальній роботі та в її складі соціально-педагогічній діяльності в школі надається велике значення. Починаючи з 70-х років ХХ-го століття в країні регулярно проводяться науково-практичні конференції, присвячені проблемам шкільної соціальної роботи. Видаються журнали "Соціальна робота в системі освіти" та "Журнал шкільної соціальної роботи".
У сучасній американській школі штатні соціальні працівники у ході соціально-педагогічної діяльності виконують найрізноманітніші функції. Насамперед, у процесі індивідуальної роботи з учнями як клієнтами вони намагаються здійснювати профілактику безпричинних пропусків навчальних занять, середовищної дезадаптації підлітків, їхньої підвищеної агресивності, передчасної вагітності учениць. З цією ж метою вони організовують групи для обговорення проблем, які хвилюють людину шкільного віку. Особливе місце серед них останнім часом посідають питання зловживання наркотичними речовинами, запобігання інфекційних захворюванням (ВІЛ / СНІД), ранньої вагітності, проблем спілкування з ровесниками та сексуальних порушень. Однак, розробляючи програми занять дискусійних груп, соціальний працівник попередньо консультується з вчителями, батьками та адміністрацією школи. У свою чергу, вони самі консультують педагогічний колектив стосовно індивідуальних психічних особливостей школярів.
Окремою ділянкою роботи соціального працівника школи є його соціально-педагогічна діяльність у колі батьків учнів. З одного боку, він вивчає особливості кожної окремої сім'ї, її ставлення до школи та дитини, а з іншого боку, допомагає батькам налагодити тісніші зв'язки зі школою та краще зрозуміти глибину проблем дитини в школі. Надає їм потрібні психолого-педагогічні консультації і у випадку необхідності допомагає зв'язатися з різноманітними агентствами, наприклад, агентством сімейної служби.
Соціальний працівник, використовуючи низку федеральних соціальних програм і таких програм окремих штатів, виявляє учнів, які потребують матеріальної допомоги (одяг, навчальне обладнання, книги, безплатні або частково оплачувані сніданки, гаряче молоко).
Як правило, соціальний працівник співпрацює з так званою мультидис-циплінарною бригадою, в завдання якої входить обстеження певних учнів з метою отримання ними соціальної освіти. До його обов'язків входить отримання від батьків письмового дозволу на обстеження їхньої дитини та залучення її до спеціальної освіти, на збір відповідної медичної та іншої діагностичної інформації, гарантує її конфіденційність. Вивчаючи історію розвитку дитини, соціальний працівник звертає увагу на те, чи спостерігаються порушення, характерні для учня в школі, у сімейному або ширшому соціальному оточенні. Адже згідно з законом про спеціальну освіту вияв аномальної поведінки тільки в умовах школи засвідчує, що проблема полягає в школі, а не в дитині. У цьому випадку необхідна консультація з вчителями стосовно відповідних змін у шкільних програмах з метою задоволення потреб дитини. Проводиться збір іншої важливої інформації, на основі якої можна було б визначити нормально чи аномально розвивається школяр. Важливими тут стають виявлення ставлення батьків до народження дитини, ставлення дитини до батьків, часу першого самостійного кроку і першого сказаного слова, найефективніших виховних впливів, ставлення дитини до братів і сестричок, якщо вони є тощо.
Поряд із соціальним працівником в обстеженні учня беруть участь психолог і педагог. Не пізніше як через 90 днів з дня направлення дитини на обстеження мультидисциплінарна бригада повинна визначити чи потребує учень спеціальних послуг, а, якщо потребує, то яких точно. Такий висновок надзвичайно важливий для школяра та його батьків.
Окремою ділянкою роботи соціальних служб США є безпосередньо сім'я. У цьому випадку таку роботу класифікують за такими двома напрямами: "Робота в домашніх умовах" та "робота поза домом". Робота в домашніх умовах передбачає такі соціальні послуги: соціальний захист, сімейна терапія, фінансова допомога, денний догляд, послуги, пов'язані з веденням домашнього господарства.
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 68; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!