Хлібозаготівельна криза 1927—1928 рр.
Тема: Суцільна колективізація в Україні
Кооперування і колективізація
На початку 20-х рр. XX ст. відбулася реорганізація діючої протягом Громадянської війни системи кооперації.
У період «воєнного комунізму» через кооперацію держава здійснювала централізоване забезпечення населення продуктами споживання.
Після X з'їзду більшовицької партії (який пройшов у березні 1921 р.) і проголошеного на ньому переходу до НЕПу всі форми кооперації (споживча, сільськогосподарська і кустарна) були виведені з-під контролю Наркомпроду й здобули право на самостійну господарську діяльність.
У березні 1923 р. в Україні вже діяло 4,4 тис. первинних споживчих товариств (з них 3900 сільських, одна губернська, 12 міських і 45 районних споживчих спілок).
Вони об'єднувалися у Всеукраїнську спілку споживчих кооперативних організацій («Вукоопспілка»), створену у липні 1920 р.
У березні 1922 р. на першому Всеукраїнському з'їзді уповноважених місцевих спілок була утворена Всеукраїнська спілка сільськогосподарської кооперації «Сільський господар», яка у 1923 р. об'єднувала 2,5 тис. товариств і 65 районних спілок.
Створювалися центри сільськогосподарської кооперації за галузями виробництва, котрі об'єднували наприкінці 20-х рр. 3 млн. селянських господарств, що складало 60% їхньої загальної кількості в республіці.
Однією з найбільш розвинутих форм сільськогосподарської кооперації були товариства спільної обробки землі (ТСОЗи).
|
|
|
Вони об'єднували переважно заможні і середняцькі селянські господарства, що купували і використовували сільськогосподарську техніку й інвентар на пайових засадах.
Колгоспи також входили в систему сільськогосподарської кооперації на правах низових товариств.
З червня 1929 р. кооперативні організації почали перетворюватися на виробничі осередки селищного типу, що було фактично згортанням існуючої системи сільськогосподарської кооперації.
З 1931 р. класична сільськогосподарська кооперація фактично перестала існувати.
Протягом 20-х рр. набула розвитку і кустарно-промислова кооперація, що об'єднувала переважно дрібних кустарів і ремісників міст.
Згодом її діяльність була згорнута.
В. Ленін розглядав кооперацію як шлях поступового переведення сільського господарства до колективного виробництва.
Колективні господарства, об'єднані під державним керівництвом, давали можливість налагодити велике товарне сільськогосподарське виробництво, яке було в той період основним джерелом надходження коштів до державної скарбниці.
Крім того, за уявленнями більшовиків, дрібнотоварний селянський уклад у селі постійно породжував капіталізм шляхом розорення одних господарств і збагачення інших.
|
|
|
У рамках НЕПу передбачався поступовий розвиток на селі колективного виробництва (колективізації) на основах добровільного кооперування, використання ринкових форм кооперації, урахування місцевих умов, фінансової і матеріально-технічної допомоги кооперативам із боку держави.
Після ліквідації «воєнного комунізму» В. Ленін вимагав прийняття партією курсу на поступове залучення селян у колективні форми ведення господарства через найпростіші форми кооперації: споживчу, сільськогосподарську, збутову, кредитну і т.д.
Найпростіші форми кооперації повинні були наочно продемонструвати селянам матеріальні переваги спільного ведення господарства, прищепити їм навички колективізму, допомогти добровільному переходу до сільськогосподарської артілі (колгоспу).
На думку В. Леніна, «простий ріст кооперації» був «тотожний росту соціалізму».
На XV з'їзді ВКП(б) у 1927 р. був підтверджений курс на поступове кооперування сільського господарства і відкинута сталінська пропозиція про прискорену колективізацію, підкреслено, що не можна допускати «ніякого повернення до продрозкладки».
|
|
|
Однак, хлібозаготівельна криза 1927-1928 рр. і брак валюти, що надходила від проданого за кордон хліба, могли зірвати форсовані темпи індустріалізації.
У цих умовах у керівництві СРСР переміг курс на використання колективних господарств (колгоспів) для безперебійного і безкоштовного постачання держави хлібом.
Хлібозаготівельна криза 1927—1928 рр.
У 1927 р., незважаючи на добрий врожай, селяни не погодилися на занижені ціни і відмовилися продавати хліб державі.
Під загрозою опинилося фінансування індустріалізації і державне постачання продуктами промислових центрів.
Серед партійного керівництва виникли два протилежних підходи до подолання кризової ситуації.
- Перший полягав у тому, щоб підвищити закупівельні ціни на хліб і тим самим збільшити платіжноспроможний попит селянства на промислові товари.
Цей шлях продовження ринкових стимулюючих відносин із селянством відстоювали в політбюро М. Бухарін, О. Риков і М. Томський.
- Другий відстоювали Й. Сталін і його однодумці в ЦК партії, що прагнули використати ситуацію для поновлення випробуваного під час Громадянської війни примусового вилучення зерна із селянських господарств.
У січні 1928 р. Й. Сталінпоїхав до Сибіру, щоб прискорити подолання хлібозаготівельної кризи.
|
|
|
Тут він розробив т. зв. «уральсько-сибірський» метод заготівель, який згодом був поширений на всю країну.
Цей метод ґрунтувався на принципі самооподаткування, згідно з яким село за майновою ознакою поділялося на групи, що протистояли одна одній, і загрозі розкуркулювання.
Кожному селу давали завдання з продажу хліба, а доведення «до двору» здійснювалося за рішенням сільських сходок.
Селян, що не виконували ці рішення, спочатку штрафували, а потім піддавали судовому переслідуванню, їхнє майно розпродавалося з торгів.
У результаті застосування в Україні «уральсько-сибірського» методу хлібозаготівель, навесні 1929 р. було розпродане майно 18 тис. господарств, оголошених куркульськими.
Методи адміністративного, насильницького тиску на селянство, так звані «надзвичайні заходи», узимку 1928 р. фактично означали кінець нової економічної політики і відновлення продрозкладки.
Індустріалізація також вимагала значних коштів, котрі планувалося одержати за рахунок сільського господарства.
Оскільки керівництво країни не змогло використовувати для цього ринкові методи НЕПу, він був згорнутий.
Дата добавления: 2023-01-08; просмотров: 47; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!