Логіка, методи педагогічного дослідження.
Застосування логічних законів і правил
Методологічна база наукового дослідження - це принципова позиція дослідника. Тільки дотримуючись загальних правил доказу і спростування, можна успішно вести полеміку в науковій праці – дисертації, монографії, статті тощо.
Загальновідомо, що головне в науковому дослідженні цевміння доводити свої судження і спрощуватидоказиопонентів (якщо необхідно). Аргументування, побудоване за законами логіки, допомагає вченому вирішувати ці завдання. Аргументування – це логічний процес, суть якого полягає в тому, щоб довести істинність власних суджень за допомогою інших суджень. Аргументація досягає мети, якщо слушно сформульовано предмет доказу і правильно підібраноаргументи.
До загальних правил формулювання предмету доказу відносять:
- тези доказу слід формулювати чітко, не припускати двозначності;
- доказ тез слід залишати незмінним, тобто він повинен доводити один і той же висновок (положення).
- слід тримати під постійним контролем основну думку та хід міркування, послідовний зв’язок загальних висновків (положень).
Критика (спростування) тези полягає в доказі необґрунтованості (хибності або помилковості) виставленої опонентом тези. Спростування такого твердження може бути прямим або опосередкованим. Пряме спростування формулювання у вигляді міркування: спочатку умовно припускається істинність висунутого опонентом положення і з нього логічно виводять можливі наслідки. Опосередковане спростування будується інакше. Опонент може не аналізувати тезу протилежної сторони, не перевіряти ні аргументів, ні доказів опонента. Він зосереджує увагу на докладному й усебічному обґрунтуванні власної тези.
|
|
Критика аргументів – це використання таких доказів, істинність яких не викликає сумнівів. Якщо опоненту вдається довести хибність або сумнівність аргументів, то звідси випливає необґрунтованість тези. Критика аргументів може виявлятися в тому, що опонент указує на неточний виклад фактів, двозначність узагальнення статистичних даних, висловлює сумнів в авторитетності експерта, на висновок якого є посилання і т. ін.
Критика демонстрації. В цьому разі доводять, що в міркуваннях дослідника немає логічного зв’язку між аргументами і тезою. Якщо теза не випливає з аргументів, вона вважається, по-перше, необґрунтованою, а по-друге, потребує нової аргументації.
Кожне наукове дослідження має неповторну специфіку - логіку, яка наділена загальними особливостями, охоплена універсальною послідовністю процесів (явищ). Логіка наукових досліджень була започаткована французьким філософом, математиком Р.Декартом. Як правило, наукове дослідження здійснюють за такою логічною схемою:
|
|
- вибір теми або проблеми дослідження (науковий напрям, наукова проблема, тема);
- уточнення проблеми і складання програми дослідження (методики дослідження, обґрунтування теми, актуальність дослідження, мета дослідження, завдання дослідження, гіпотеза);
- систематичне накопичення матеріалів (експеримент);
- зведення результатів дослідження (таблиці, графіки, математичні формули, рівняння тощо);
- теоретичний аналіз результатів дослідження;
- літературне оформлення результатів дослідження;
- упровадження результатів дослідження у практику;
- оцінювання значущості результатів дослідження.
Отже, безперервність наукової діяльності є загальновизнаною умовою її результативності. Високого наукового рівня досліджень важко досягти на непідготовленому ґрунті. Під час підготовки й оформлення досліджень необхідно дотримуватися правил подання його результатів згідно з вимогами до наукових праць, ураховуючи всі офіційно-нормативні документи Міністерства освіти і науки України та Вищої атестаційної комісії України.
В науковому тексті використовуються поняття і судження. Зауважимо, що саме ці смислові одиниці мають відповідати вимогам визначеності. Текст наукової праці відрізняється від будь-якого іншого передусім своєюлогічністю. Під час написання наукової роботи, автори найчастіше припускаються помилок, описуючи хід дослідження, що зводяться до порушення вимог того чи іншого логічного закону, а саме: тотожності, протиріччя, виключення третього, достатньої підстави. Тому виникає необхідність розглядати ці закони.
|
|
Закон тотожності потребує, щоб у повідомленні всі поняття і судження мали однозначний характер, виключали багатозначність і невизначеність. Це не просто, оскільки в тексті треба досягти єдності змісту і словесної форми. Відомо, що зовнішньо однакові словесні конструкції можуть мати різний зміст і, навпаки, одну й ту саму думку можна висловити по-різному. Перше явище називають омонімією (робить можливим неправомірне ототожнення об’єктивно різного), друге - синонімією (помилкове розрізнення тотожного). Ототожнення різноманітних понять зумовлює одну з найхарактерніших логічних помилок у науковому тексті – підміну понять. Сутність цієї помилки полягає в тому, що замість одного поняття і під його впливом використовують інші поняття. Така підміна може бути як несвідомою, так і навмисною. Підміна понять означає підміну предмета опису.
|
|
Законпротиріччя - це якісна визначеність речей і явищ, відносна стійкість їх властивостей. Відбиваючи цей бік дійсності, закон протиріччя вимагає, щоб у процесі розмови не припускалися суперечних тверджень. Згідно з цим законом не можуть бути одночасно істинними два висновки, один із яких щось стверджує, а другий заперечує те саме.
Для наукового дослідження закон протиріччя має велике значення. Його свідоме використання допомагає виявити й ліквідувати суперечності в поясненні фактів і явищ, виробити критичне ставлення до будь-якого роду неточностей та непослідовностей в отриманій інформації. Цей закон найчастіше використовують у доказах у тому разі, якщо встановлено, що одне з суперечливих суджень істинне, то звідси випливає, що друге судження помилкове. Виявлення суперечності є вагомим аргументом проти будь-яких необґрунтованих тверджень.
Закон виключення третього в науковій діяльності стверджує, що з двох суперечливих суджень одне помилкове, а друге істинне. Третього не дано. Цей закон не діє у відношенні до протилежних суджень, якщо кожне з них не просто заперечує інше, а повідомляє додаткову інформацію. Для здійснення наукової діяльності важливість цього закону полягає в тому, що, по-перше, він вимагає додержання послідовності у викладенні наукових фактів і не припускає суперечностей, по-друге, потребує від дослідника чітких, певних відповідей, зазначає неможливість пошуку чогось середнього між ствердженням чого-небудь і запереченням того ж самого. Формування важливої вимоги від наукового працівника полягає у тому, що не можна відходити від визнання одного з двох суперечливих суджень і шукати щось третє між ними. Якщо одне з них визнано істинним, то друге є помилковим, а третього твердження немає, тому що третього не дано.
Сутність закону достатньої підстави полягає у вимогах доказовості наукових висновків, обґрунтованості суджень. Згідно з цим законом, судження, що використовуються в науковій роботі, перш ніж бути прийнятими за істину, мають бути обґрунтованими, тобто необхідно наводити достатні підстави, які підтверджують істинність і правомірність висловлювання.
Значна частина наукової інформації має характер вихідних суджень, тобто суджень, які не отримано через безпосереднє сприйняття будь-яких фрагментів дійсності, а виділено з інших суджень, які нібито вилучено з їх змісту. Логічним засобом одержання таких вивідних знань і є умовивід (розумова операція, за допомогою якої з деякої кількості заданих суджень виводиться інше судження, певним чином пов’язане з вихідним). Усі умовиводи класифікують на індуктивні (використання загальних наукових положень під час дослідження конкретних явищ) і дедуктивні(сукупність пізнавальних операцій від часткових положень до загальних). Узагальнюючи накопичений емпіричний матеріал, індукція готує підґрунтя для висунення передбачень про причину досліджуваних явищ. А дедукція, теоретично обґрунтовуючи отримані індуктивним шляхом висновки, знімає їх гіпотетичний характер і перетворює на достовірне знання.
Отже, дотримання логічних законів і правил забезпечує високий професійний рівень й ефективність впровадження наукового дослідження.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!