Геоморфологічні процеси в горах



 

Гірські країни - місце прояву цілого ряду рельєфотворчих процесів, які на перших етапах горотворення діють як фактори розчленування, а потім сприяють загальній денудації (планаціі). Верхні частини високих гір розташовуються у відносно розріджених шарах атмосфери й порівняно з рівнинами одержують підвищену кількість сонячної радіації на цих же широтах. Це обумовлює інтенсивне денне нагрівання й нічне охолодження оголених гірських порід. Значні добові амплітуди температур підсилюють прояв фізичного вивітрюванняпри участі морозних (нівальних) процесів і геоморфологічних явищ, властивих субарктичній зоні.

Широке поширення крутих і дуже крутих схилів сприяє швидкому виносу в підніжжя й у долини уламкового матеріалу, що створює пролювіальні шлейфи, кам’яні моря, конуси виносу, куруми. Видалення продуктів вивітрювання відбувається завдяки безпосередній дії сили тяжіння й носить характер повільного сповзання, осипання, а також швидкого руху типу каменепадів, обвалів залежно від куга нахилу схилів, складу гірських порід й інтенсивності сонячної радіації. Найважливішим фактором, що обумовлює рух продуктів вивітрювання, є дощові й талі води, що проникають на межу уламкових і скельних порід. У результаті руху пухких продуктів верхні частини схилів оголюються, у такий спосіб процеси вивітрювання поширюються на більшу глибину. Пересування уламкового матеріалу в горах відбувається й унаслідок селевих потоків, які утворюють глибокі сухі долиний великі конуси виносу.

До найважливіших факторів рельєфоутворення в гірських країнах належить діяльність рік.Для рік характерні значні нахили й швидкі течії, які в багато разів збільшують їхню живу силу й здатність здійснювати роботу. Діяльність рік проявляється головним чином у глибинній ерозії, що зростає за умови епейрогенічного підняття гір або зниження базису ерозії. Глибокі долини з невиробленим профілем рівноваги служать основною причиною ерозійного розчленовування гірських країн.

Гірські системи служать місцем формування льодовиків, діяльність яких проявляється в процесах ерозії, денудації, акумуляції. В епоху зледеніння верхні частини гір перетворюються під впливом льодовикової екзарації, а скупчення характерних льодовикових форм – цирків, каррів, трогів надає горам специфічний вигляд альпійських систем з гострими вершинами, оголеними карлінгами, глибокими западинами цирків й озер.

Геоморфологічна діяльність гірських льодовиків пов’язана також зі сніговими лавинами, які поділяються на сухі,або пилоподібні, і ґрунтові, або мокрі. Перші складаються із сухого розпиленого снігу, що випав при сильних морозах, і обрушуються (сходять) вниз узимку при перевантаженні схилу снігом. Ґрунтові лавини складаються із щільного важкого снігу з великою кількістю води. Зриваючись навесні зі схилів, такі лавини несуть вирвані з корінням дерева, маси пухкого й кам’яного матеріалу, валуни й уламки скель. При русі лавини виробляють плосковвігнугі лощини, які стають їхніми постійними шляхами.

Велике рельєфотворче значення мають підземні води, особливо стосовно порід, які піддаються карстуванню. Найбільш інтенсивно карстові процеси в горах проявляються нижче снігової лінії. Виникає система підземних порожнин, шахт, колодязів, іноді печер.

На ділянках виходу підземних вод утворяться численні джерела, нерідко з високою й різноманітною мінералізацією води.

У формуванні рельєфу гір значну роль відіграють озера. Найбільш великі і глибокі займають улоговини тектонічного походження (озеро Женевське в Альпах). Для гірських країн характерні також улоговини загатних озер. Вони утворюються після потужних обвалів, коли в долину гірської ріки скидається величезна кількість уламкового матеріалу, що служить греблею (Сорезское озеро на Памірі).

 

Література:

1. Щукин И.С. Общая геоморфология. - М.: МГУ, 1964. - Ч.П. - 562 с.

2. Костенко Н.П. Геоморфология. - М.: МГУ, 1985. - Гл.8. – С. 111-123.

3. Леонтьев O.K., Рьічагов Г.И. Общая геоморфология. - М.: Вьісшая школа, 1988. - С. 42-47, 70-77.

4. Якушко О.Ф. Основи геоморфологии. - Минск: Вышайшая школа, 1986. - Гл. 12, 13. - С. 228-248.

 

 


[1] Епі (від грецьк. ері) - частина складних слів, що означає розташований поверх чогось.

 


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 26; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!