А) горизонтальне розчленування гір
За ступенем тектонічного горизонтального розчленування гори поділяються на:
· хребти - лінійно витягнуті додатні форми з чітко вираженими схилами, що перетинаються у верхній частині;
· масиви - ізометричні в плані різко відмежовані підняття,
· гірські системи - сукупність гірських хребтів, поділених міжгірними западинами; гірські країни - складні гірські підняття, що складаються з кількох гірських систем;
· гірські пояси - найбільші гірські споруди, що об’єднують суміжні гірські країни і перетинають цілий материк або й два.
Рельєф кожної гірської країни складається з системи хребтів і пасом, розділених гірськими долинами, як поздовжніми, так і поперечними. Глибина врізу долин створює розчленування гір.
І.С.Щукін виділяє п'ять типів горизонтального розчленування (рис. 7):
1. Радіальне, або променеподібне. У цьому випадку гірські хребти розходяться від одного гірського масиву, утворюючи вододіли між річковими долинами. Гори такого типу (Хан-Тенгрі й Пік Перемоги в Тянь-Шані, Гарц у горах герцинської Європи) важкодоступні у
всіх напрямках.
2. Поперечне (перисте) розчленування зустрічається в тих випадках, коли від головного хребта в сторони розходяться короткі високі хребти. Наступне ерозійне розчленування, утворення наскрізних долин відокремлює від головного ланцюга короткі бічні відроги. Поступово головний хребет розпадається на масиви з майже радіальним розчленовуванням. Наприклад, Високий Тауерн в Альпах. Гори цього типу також важкодоступні для проходження.
|
|
|
3. Решітчасте розчленування має характер з’єднання прямолінійно розташованих гірських хребтів розділених поздовжніми долинами. Вони з’єднуються короткими поперечними відрогами, створеними системою поперечних долин. Такі гірські країни порівняно легко прохідні в напрямку простягання ланцюгів і важкодоступні в перпендикулярному напрямку. Прикладом можуть служити Південний Урал, південь Аппалачів, Східний Тянь-Шань.
4. Віргація представляє тип розчленування гірських хребтів у вигляді галузей, що відходять від магістрального хребта в одному напрямку віялоподібно. Найбільш типову віргацію утворюють хребти Паміро-Алтаю, де спостерігається кількаразове розгалуження ланцюгів. Від Алтайського хребта на захід відходять три ланцюги: Туркестанський, Зеравшанский, Гіссарський хребти. Туркестанський, у свою чергу, ділиться на хребти Мальгузар і Нуратау.
5. Кулісоподібне розчленування мають гори, у яких хребти розташовані відносно один одного на зразок театральних лаштунків. Типова щодо цього система хребтів Західного Закавказзя, де від Головного хребта убік Чорного моря відходять Гагринський, Бзибський, Кодорський, Сванецький, Лечхумський, Рачинський хребти.
|
|
|
Б) вертикальне розчленування гір
Значні коливання відносних висот у горах, характер розчленування поверхні в значній мірі відображають напрям тектонічних процесів. Це виражається в спряженості гірських хребтів з горстами, а міжгірних западин із грабенами. У молодих складчастих горах хребти часто відповідають простяганню антикліноріїв. Однак вторинний рельєф гір, створений за участю процесів ерозії, в умовах епейрогенічного підняття набуває ще складніших обрисів в порівнянні з первинним. У цьому випадку можлива інверсія, коли хребти представлені синкліноріями. У результаті утвориться структурно-ерозійний гірський рельєф, створений взаємодією ендогенних і екзогенних процесів.
Під впливом вертикального розчленування річковими долинами, гірськими проходами, перевалами, сідловинами гірські системи поділяються на морфологічні частини.
Наприклад, в Альпійській гірській системі виділяються Бернські Альпи, Гран-Парадізо,
Сен-Готардський масив.
Межі гірських масивів нерідко збігаються з лініями розломів, великими геологічними структурами. Показниками вертикального розчленування служать також міжгірні западини - грабени, синклінорії, з потужною товщею озерних, алювіальних, пролювіальних відкладів (Ферганська долина).
|
|
|
Загалом, гірська країна складається із системи хребтів, або ланцюгів, розділених поздовжніми річковими долинами. Гребеневі лінії гірських хребтів розчленовуються перевальними сідловинами на окремі вершини або групи вершин. Розташовані вище снігової лінії, ці вершини й гребені мають зубчасті контури. Хребти, що лежать нижче снігової лінії, у процесі денудації стають більш округлими, з куполоподібними контурами.
Показниками вертикального розчленування служать перевали й гірські проходи. Прикладами можуть бути «Ворота Тамерлана» на Паміро-Алтаї, «Джунгарські ворота» у Джунгарському Алатау, що служили шляхами міграції народів Азії.
* * *
В історії людства гірські системи були майже нездоланні перешкоди й сприяли поділу народів на вузькі етнічні групи. Разом з тим гори здавна включаються в господарську діяльність залежно від їхніх кліматичних особливостей, вертикальної зональності, наявності корисних копалин. У багатьох країнах Південної й Південно-Східної Азії, а також Південної Америки нижні частини схилів гір освоєні під терасове землеробство. В Індії, В'єтнамі, наприклад, багато сільськогосподарських культур здавна вирощують на ґрунтах, принесених на гірські штучні тераси; у зоні альпійських лугів широко розвинене пасовищне скотарство, високогірні частини служать місцем рекреації, гірського спорту, альпінізму тощо.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 21; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!