Форми переживання емоцій та почуттів. Психічні (е моційні ) стани особистості.
З цими двома поняттями є також тісно взаємопов’язаними ряд таких психологічних понять, як настрій, стрес, афект та фрустрація .
Настрій – це відносно слабко виражений, але тривалий емоційний стан, який є фоном психічної діяльності індивіда. Настрій впливає на всі психічні процеси та діяльність людини.
Стрес (від англ. напруження, тиск) – це поняття було введене Гансом Сельє в 1936 році (у його статті в англійському журналі „Nature”) і позначає психічний та фізіологічний стан, що виникає внаслідок впливу небезпечних подразників. Позитивним впливом стресу на людину є мобілізація всіх ресурсів для подолання перешкоди, однак тривалий стан стресу негативно впливає на протікання пізнавальних процесів у людини та рухову діяльність, дезорганізуючи їх.
Фрустрація (від лат. обман, розлад, роздратування) є одним з різновидів стресу, є психічним станом наростаючого внутрішнього напруження (яке часто супроводжується переживанням негативних емоцій) внаслідок немож-ливості досягнення людиною бажаної мети через об’єктивно нездоланні (чи суб’єктивно так сприйняті) труднощі. В зв’язку з цим поняттям виділяються фрустратор (причина виникнення фрустрації), фрустраційна ситуація (умови), фрустраційна реакція (переживаємі з цього приводу емоції та дії) та фрустраційна толерантність (вміння людини зберігати самовладання під впливом негативних факторів).
Афект (від лат. хвилювання пристрасть) – короткочасний і дуже сильний емоційний стан (гніву, страху, радощів), який супроводжується яскра-во вираженими змінами у рухах (збудженість) та внутрішніх фізіологічних процесах (почервоніння, прискорене серцебиття, підвищення тиску тощо), під його впливом звужується свідомість людини і їй важко контролювати свої вчинки.
|
|
|
Емпатія (від грец. співпереживання) є розумінням і відчуванням переживань, емоцій та психічних станів іншої людини, це, за С.Ю. Головіним, „проникнення у відчуття іншої людини” [22; 951]. Емпатія виступає важливим компонентом у спілкуванні, оскільки сприяє налагодженню міжособистісних стосунків. Цей термін був введений у психологію науковцем Е. Титченером.
Дослідження психологів показали, що індивіди з високим рівнем емпатії зазвичай є емоційними, комунікативними людьми з оптимістичними поглядами на життя, а з низьким рівнем емпатії – егоцентричні, стримані, інтровертовані. Жінки зазвичай більш схильні до емпатії, ніж чоловіки. Крім того, здатність до емпатії підвищується з набуттям життєвого досвіду, особливо якщо людині самій доводилось бувати у важких стресових ситуаціях.
Процес емпатії за своїм змістом є в основному інтелектуальним та емоційним – це системне утворення, яке включає до свого складу наступні сторони:
|
|
|
- розуміння емоційного стану іншої людини – когнітивний рівень;
- співпереживання почуттям, які відчуває суб’єкт емпатії (співпереживаю-
ча людина) по відношенню до іншої людини – афективний рівень;
- активна поведінка суб’єкта, який допомагає – поведінковий рівень.
Відповідно до виділених рівнів виділяють наступні види емпатії:
1. Емоційнаемпатія яка заснована на механізмах проекції (перенесення емоційних станів іншої людини на себе, переживання їх як своїх власних) та наслідуванні моторним (міміка, жести та рухи) й афективним реакціям людини.
2. Когнітивнаемпатія базується на інтелектуальних процесах (порівняння, аналогія тощо)
3. Предикативнаемпатія виступає як здатність пророкувати афективні емоційні реакції іншої людини в конкретних ситуаціях
Також виділяють наступні форми емпатії:
1. Співпереживання, себто переживання суб’єктом емпатії тих же емоційних станів, які переживає інша людина. Це перенесення себе на місце іншої людини, емоційне ототожнення з нею. Наприклад, близька Вам людина дуже прагнула досягти певної мети, але їй це не вдалося і вона відчуває розчарування, гіркоту поразки. В тому випадку, якщо Ви будете переживати такі ж самі почуття, як і ця людина, Ви – співпереживаєте.
|
|
|
2. Співчуття – переживання власних емоційних станів з приводу почуттів іншої людини: наприклад, припустимо, що Ваш друг-одногрупник не зміг скласти іспит (настрій у нього, звичайно, кепський), – у зв’язку з цим у Вас настрій теж погіршується (Ви засмучені невдачею друга – переживаєте власні почуття з цього приводу) і Вам хочеться якось розрадити друга.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!