ТЕМА 5. ПРОБЛЕМА БУТТЯ ТА її ФІЛОСОФСЬКИЙ СМИСЛ



ПЛАН

1. Категорія буття: її зміст і специфіка

2. Основні форми буття та їхній зміст

3. Єдність матерії, руху, простору, часу

        

    Мета: визначити зміст категорії «буття», «матерія», «рух», «простір», «час», а також «свідомість». Показати як змінювалися уявлення про буття і матерію в історичному контексті. Дати чітку характеристику функцій свідомості, соціально-практичної сутності свідомості.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ

Буття, небуття, сутність, існування, онтологія, субстанція, акциденція, матерія, тіло, предмет, світ, речовина, антиречовина, рух, простір, час

ПИТАННЯ 1 . Діалектичний же матеріалізм тлумачить буття як об'єктивно існуючу реальність. При цьому буття не зводиться лише до предметно-речового світу. Підкреслюється багаторівневий ха­рактер буття, незводимість одного рівня до іншого: матерія і форми її буття - предмет природознавства, суспільне буття -предмет соціологічних та історичних наук. Суспільне буття є реальний процес життєдіяльності людей. У проблемі взаємо­зв'язку природного і соціального буття діалектичний матері­алізм виходить з первинності природи.

Підбиваючи підсумок викладеному, слід зробити висновок, що категорія буття виражає такі ідеї: 1. Світ є, існує як без­кінечна і вічна цілісність. 2. Природне і духовне, індивіди і суспільство в цілому однаково існують, хоча й у різних фор­мах. 3. Світ передує свідомості.

ПИТАННЯ 2 . Правомірним є виділення таких форм буття: Буття речей, процесів, що, у свою чергу, діляться на: а) буття речей, процесів, стану природи в цілому; б) буття речей і про­цесів, створених людиною. Буття людини, що підрозділяється на буття людини у світі речей і специфічно людське буття; буття духовного (ідеального), що ділиться на індивідуалізоване духовне й об'єктивоване (позаіндивідуальне) духовне; буття соціального, що ділиться на індивідуальне буття й буття суспільства.

ПИТАННЯ 3 . У світі немає нічого, крім матерії, що рухається. Рух внутріш­ньо властивий самій матерії, він невіддільний від матерії та не. існує без матерії, як і матерія не існує без руху; рух є атрибут, спосіб існування матерії. Рух є зміна взагалі. Рух, зміна - це внутрішньо пов'язана єдність буття й небуття, тотожності й відмінності, стабільності та змінюваності, того, що зникає, з тим, що з'являється. Рух, зміну можна осмислити лише тоді, коли розглядати його суперечливі сторони в єдності та взаємодії.

Історичний досвід людства свідчить, що світ - це рухлива матерія. У свій час Ф. Енгельс у «Діалектиці природи» виді­лив 5 форм руху матерії - механічну, фізичну, хімічну, біоло­гічну і соціальну.

ТЕМА 6. СВІДОМІСТЬ

ПЛАН

1. Проблема свідомості у філософії

2. Відображення як загальна властивість матерії

3. Соціальна природа свідомості

4. Структура свідомості і її основні рівні

    Мета: визначити зміст категорії «буття», «матерія», «рух», «простір», «час», а також «свідомість». Показати як змінювалися уявлення про буття і матерію в історичному контексті. Дати чітку характеристику функцій свідомості, соціально-практичної сутності свідомості.

 

  ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ                        І

Свідомість, відображення, психічне відображення, чутливість, відчуття, сприйняття, уявлення, матеріальне й ідеальне, інформація, мова, мовлення, слово, речення, самосвідомість, рефлексія, активність свідомості

ПИТАННЯ 1 . У діалектико-матеріалістичній концепції свідомість, по-перше, розглядається як функція головного мозку, по-друге, як необхідна сторона практичної діяльності людини. Вона вини­кає, функціонує та розвивається в процесі взаємодії людини з Реальністю, на основі її почуттєво-практичної діяльності, сус­пільно-історичної практики.

ПИТАННЯ 2 .. Відображення визначається як здатність матеріальних явищ, предметів, систем відтворювати у своїх властивостях особли­вості інших явищ, предметів, систем у процесі взаємодії з остан­німи. Зміст відображення виражається в тому, які зміни відбу­лися у відображуваному предметі, і які сторони у відображува­них предметів, явищ і систем вони відтворюють

Генетично вихідною формою відображення, властивою всім живим організмам, є подразливість - здатність організму до найпростіших специфічних реакцій у відповідь на діяльність певних подразників (світло, зміна температури та ін.). Такий етап у розвитку форм відображення в живій природі - поява чутливості (здатності до відчуття). Якщо подразливість влас­тива й рослинам, то відчуття - форма відображення, специф­ічна для тваринного світу. Воно з'являється вже на рівні най­простіших тварин і припускає здатність відбивати окремі вла­стивості речей у вигляді відчуттів. Більш високого рівня відоб­раження досягає в хребцевих, у яких виникає здатність ана­лізувати складні комплекси подразників і відбивати їх у виді сприйняття - цілісної уяви ситуації.

ПИТАННЯ 3 . Свідомість - вища форма психічного відобра­ження, особлива властивість високоорганізованих матеріаль­них утворень, властивість людини як соціальної істоти.

Свідомість не існує поза діяльністю головного мозку. Вона є функція мозку, але явища свідомості водночас ідеальні, тобто їм не можуть бути приписані фізичні характеристики. Думка не має маси, енергії, вона не має просторових властивостей у тому ж смислі, у якому їх має будь-який фізичний об'єкт.

Вивчаючи питання про виникнення людини та її свідомості, необхідно виділити три основні причини, що обумовили цей процес: праця; спілкування в колективі, заснованому на тру­довій діяльності; членоподільну мову.

ПИТАННЯ 4 . Психіка людини складається з таких духов­них утворень, як свідоме і несвідоме. Поняття «свідомість» більш вузьке, ніж «психіка людини».

Свідомість - це насамперед знання. В сучасній філософській літературі багато дослідників вказують на важливу роль пізна­вальної (когнітивної), емоційної і мотіваційно-вольової формдіяль­ності свідомості.

 

ТЕМА 7. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ

ПЛАН

1. Сутність діалектики. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика

2. Закони діалектики

3. Категорії діалектики

4. Альтернативи діалектики

         

     Мета: Дати визначення термінам: «діалектика», «зв’язок», «взаємодія», «матерія», «руж», «простір», «час». Пояснити закони діалектики. Розкрити зміст категорій діалектики.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ

Зв'язок, відношення, закон, закономірність, принцип, діалектика, поняття, катего­рія, кількість, якість, властивість, міра, еволюція, революція, стрибок, тотожність, відмінність, протилежність, протиріччя, єдність, боротьба, конфлікт, антагонізм, заперечення, прогрес, регрес, одиничне, особливе, загальне, сутність, явище, частина, ціле, елемент, структура, система, форма, зміст, причина, слідство, не­обхідність, випадок, можливість, дійсність, метафізика, «негативна» діалекти­ка, догматизм, софістика, еклектика

ПИТАННЯ 1.

У діалектичному матеріалізмі діалектика визначається як вчення, наука про загальні зв'язки, про найбільш загальні закони зміни і розвитку буття і мислення.

Як філософська теорія розвитку діалектика спирається на такі фундаментальні поняття як зв'язок, взаємодія, ставлення.

ПИТАННЯ 2 . Діалектика спирається на три основних, уні­версальних закони: закон взаємного переходу кількісних і якісних змін, закон єдності і боротьби протилежностей і закон заперечення заперечення.

Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін Цей закон розкриває характер розвитку, внутрішній ме­ханізм переходу до нової якості в будь якій сфері об'єктивної дійсності, відповідаючи на питання, як, яким чином відбу­вається розвиток, рух і зміна всього сущого.

Закон єдності і боротьби протилежностей відбиває таку фун­даментальну особливість об'єктивної дійсності, яка полягає в тому, що всі її предмети, явища і процеси включають в себе суперечливі моменти, тенденції, сторони, що борються і взаємо­діють між собою.

Якщо закон взаємного переходу кількісних і якісних змін розкриває характер розвитку, форми переходу старого якісного стану до нового, закон єдності й боротьби протилежностей - джерело розвитку, то закон заперечення заперечення показує, як виникають, розвиваються і вирішуються властиві даному предмету, явищу, процесу протиріччя, у якому напрямку відбу­вається розвиток, у якій формі і як здійснюється зв'язок та історична спадкоємність у розвитку.

ПИТАННЯ 3 . Категорії діалектики - це універсальні форми мислення, форми узагальнення реального світу, у яких знаходять свій відби­ток найбільш загальні сутнісні ознаки, зв'язки, властивості, відношення речей, що мають місце в об'єктивній дійсності.

ПИТАННЯ 4 . Говорячи про альтернативи діалектики, слід насамперед назвати метафізику. Мета­фізика - це концепція розвитку, метод пізнання, альтернатив­ний діалектиці, особливістю якого є однобічність, абстрактність, ; абсолютизація того чи іншого моменту в складі цілого.

Альтернативами діалектики є також софістика й еклекти­ка, які виступають різновидами метафізики. Софістика - міркування, засноване на свідомому порушенні законів логіки, не­правильному виборі вихідних положень, абсолютизації того або іншого визначення, змішуванні суттєвого і несуттєвого, на помилкових доказах, довільному випинанні другорядних вла­стивостей предмета, використанні різноманітних, значень того самого слова. Еклектика - алогічна концепція, що базується на довільному виборі координат, випадковому з'єднанні різних сторін речей, ігноруванні їхніх істотних розбіжностей, суб'єктивістському поєднанні елементів, положень різних вчень, і концепцій, шкіл, поглядів. Еклектика - це, образно кажучи, «суміш» несумісного, а отже, вона не є ні теорією розвитку, ні теорією пізнання, ні методом, ні світоглядом.


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 42; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!