Синтетичний облік операцій на рахунках в банку
Для обліку наявності та руху грошових коштів на рахунках в банку призначено рахунок 31 «Рахунки в банках», який має наступні субрахунки:
311«Поточні рахунки в національній валюті»;
312«Поточні рахунки в іноземній валюті»;
313«Інші рахунки в банку в національній валюті»;
314«Інші рахунки в банку в іноземній валюті».
Рахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» призначені для узагальнення інформації про наявність та рух коштів у іноземній валюті. На кожну звітну дату робиться перерахунок курсових різниць за залишками в касі та на валютних рахунках. За основу береться курс НБУ на останній день звітного періоду. Проведені операції у валюті перераховуються за курсом на день здійснення операції.
Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться в гривнях і одночасно у валюті операції.
Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів у національній та іноземній валюті в касі, на поточних, валютних та інших рахунках у банку, грошових документів здійснюється в Журналі 1, який ведеться за кредитом рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти» та відомостях до цього журналу. Відомості відкриваються за дебетами відповідних рахунків:
1.1. Відомість за дебетом рахунка 30 «Каса».
1.2. Відомість за дебетом рахунка 31 «Рахунки в банках».
1.3. Відомість за дебетом рахунка 33 «Інші кошти».
Записи в Журналі 1 та у відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених документів: звітів касира з доданими документами, які є підставою для оприбуткування коштів у касу підприємства (прибуткові касові ордери) або для їх виплати з каси (видаткові касові ордери, відомості та ін.); виписок банку з підтверджувальними первинними документами про рух коштів на рахунках та інших.
Записи у Відомість 1.2 проводяться за кожною випискою банку. За потреби нагромадження даних про операції з грошовими коштами за кожний операційний день здійснюється попередньо в допоміжних відомостях з перенесенням їх підсумків у журнал та відомість.
Для відображення операцій, здійснених в іноземній валюті, також використовується Журнал 1 та відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Якщо підприємство використовує різні валюти, то для кожної з них використовується окремий журнал та відомість.
Тема 3. Облік дебіторської заборгованості
1. Види та оцінка дебіторської заборгованості
2. Облік довгострокової дебіторської заборгованості
3. Облік поточної дебіторської заборгованості
4. Облік дебіторської заборгованості за розрахунками.
5. Облік сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості
Види та оцінка дебіторської заборгованості
У процесі господарської діяльності оплата за готову продукцію, товари здійснюється після їх відвантаження, а виконаних робіт і послуг – після їх завершення і передачі замовнику. У такому разі виникає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.
Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо:
§ існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод;
§ може бути достовірно визначена її сума.
Дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
На дату визнання за балансом дебіторська заборгованість оцінюється за первісною або теперішньою вартістю.
Залежно від терміну погашення та впевненості підприємства в непогашенні дебіторської заборгованості на дату балансу вона оцінюється за:
• первісною вартістю;
• чистою реалізаційною вартістю;
• дисконтованою вартістю майбутніх платежів.
Оцінка за первісною вартістю застосовується для всіх видів дебіторської заборгованості, окрім заборгованості за товари, роботи і послуги та за угодами фінансової оренди.
Оцінка за чистою реалізаційною вартістюздійснюється щодо поточної дебіторської заборгованості, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється резерв сумнівних боргів.
Оцінка за дисконтованою вартістю майбутніх платежів використовується, для дебіторської заборгованості за довгостроковою фінансовою орендою.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Згідно даного положення дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і короткострокову.
Дебіторську заборгованість класифікують за різними ознаками. Згідно із класифікацією за об'єктами, щодо яких вона виникла, виділяють такі види дебіторської заборгованості: —заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі орендодавця; —заборгованість забезпечена векселями; —надані позики; —дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги; —дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків); — інша дебіторська заборгованість.
Залежно від своєчасності погашення дебіторську заборгованість поділяють на:
—дебіторську заборгованість, строк оплати якої не настав (строкова дебіторська заборгованість);
—дебіторська заборгованість не сплачена в строк (прострочена), у тому числі: сумнівна дебіторська заборгованість; безнадійна дебіторська заборгованість.
Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Дебіторську заборгованість класифікують також за строками непогашення. Така класифікація використовується при обчисленні резерву сумнівних боргів та розкривається у примітках до фінансової звітності.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 9; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!