Нормативне регулювання обліку та фінансової звітності
Тема 1. Основи побудови фінансового обліку
1. Бухгалтерський облік: сутність і призначення, види та принципи.
2. Нормативне регулювання обліку та фінансової звітності
3. Облікова політика підприємства як інструмент організації бух. обліку
Бухгалтерський облік: сутність і призначення, види та принципи.
Бухгалтерський облік охоплює всі види діяльності підприємства. Об'єктами бухгалтерського обліку є засоби (активи) і джерела (пасиви) підприємства, а також господарські операції, що відбуваються в ньому.
Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ визначає, що бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Метою бухгалтерського облікує надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.
В історії бухгалтерського обліку, як науки, не одразу прийшли до такого розуміння. Так, фундатор бухгалтерського обліку Л. Пачолі стверджував, що мета обліку — це «...ведення своїх справ у належному порядку і як належить, щоб можна було без затримки отримати будь-які свідчення як відносно боргів, так і вимог».
За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий, податковий та управлінський.
Фінансовий облік - це сукупність правил і процедур для відображення, обробки і подання інформації відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів.
Внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.
Податковий облік призначений для обліку операцій, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків. Ведуть його відповідно до норм законів про оподаткування. Він передбачає ведення спеціальної податкової документації і складання податкової звітності.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено десять основних принципів бухгалтерського обліку. Розглянемо їх.
1. Обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства
2. Повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
3. Автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства.
4. Послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених Національними положеннями бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.
5. Безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.
6. Нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.
7. Превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
8. Історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.
9. Єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.
10. Періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
До його складу входять аналітичний облік розрахунків з постачальниками і покупцями, іншими організаціями та особами, а також аналітичний облік фінансових операцій, облік акцій, дивідендів, облігацій, векселів, кредитів, відсотків, інвестицій тощо.
Об'єктами фінансового обліку, що підлягають обов'язковому відображенню, є:
1) активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення, довгострокові і короткострокові фінансові вкладення, виробничі складські запаси, розрахунки з дебіторами (дебіторська заборгованість всіх видів), грошові кошти, інші активи;
2) джерела власних засобів: Статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокриті збитки), вилучений капітал, інші джерела власних засобів;
3) зобов'язання підприємства (пасиви): довгострокові кредити банків та інші зобов'язання, короткострокові кредити банків та інші поточні зобов'язання;
4) доходи підприємства за їх видами і витрати підприємства за їх кономічними елементами;
5) фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл;
6) фінансові процеси і операції, що здійснюються з наведеними вище об'єктами.
Заданими фінансового обліку визначаються прибуток або збиток підприємства, фірми і складається їх фінансова звітність (Баланс, форма №1; Звіт про фінансові результати, ф. №2; Звіт про рух грошових коштів, ф. №3; Звіт про власний капітал, ф. №4; додаток до фінансової звітності). Фінансовий облік повинні вести всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.
Бухгалтерський фінансовийоблік документально пов'язує підприємства із зовнішнім світом, тобто сторонніми для нього підприємствами та фізичними особами (кореспондентами), тому фінансовий облік інколи називають зовнішнім обліком.
Фінансовий облік та звітність регулюються державою, стандартами різних рівнів. Інформація фінансового обліку використовується внутрішніми і зовнішніми (постачальниками, податковою інспекцією, банками, інвесторами та ін.) споживачами.
Нормативне регулювання обліку та фінансової звітності
Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р.
№ 996-ХГУ зі змінами і доповненнями.
Метою державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні є:
ü створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та
складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
ü удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена п’ятьма рівнями (рис. 1.1.).
Питання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності регулює Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Важливу роль у формуванні облікової політики відіграє Методологічна рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України.
 | |
 | |
 | |
 | |
 |
Рис. 1.1. Рівні нормативного регулювання бухгалтерського обліку
Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються міністром фінансів України.
Після Міністерства фінансів України наступною важливою установою, яка здійснює керівництво обліком є Державний комітет статистики України. Відповідно до Закону України "Про державну статистику" від 13 липня
2000 р. Держкомстат України організовує і проводить статистичне спостереження, аналіз та надання користувачам інформації про соціально-економічні явища і процеси. Держкомстат розробляє систему показників, за якими ведеться облік, уніфікує форми звітності, розробляє і затверджує типові форми первинного обліку. Формування та подання облікової інформації, яка використовується для складання фінансової звітності підприємств, Міністерство фінансів погоджує з Державним комітетом статистики. Квартальна та річна фінансова звітність підприємства за встановленими формами обов'язково подаються органам Державної статистики для узагальнення та розрахунку макроекономічних показників.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!