Польові дослідно-фільтраційні роботи



Дослідні відкачки

При проектуванні дослідних відкачок необхідно обгрунтувати:

1. Необхідність їх проведення.

2.Типи відкачок (пробна, дослідна (одиночна і кущова), дослідно-експлуатаційна).

3. Відстань між свердловинами.

4. Величини знижень (їх кількість).

5. Тривалість відкачки.

6. Загальна кількість дослідів.

Необхідність їх проведення при постановці дослідних відкачок особливе значення має їх направленість на визначення конкретних геофільтраційних параметрів.

Ефективність випробування суттєво залежить від того, ставиться чи воно «взагалі» або застосовано до проектування конкретної інженерної споруди.

Типи відкачок вибір типу відкачки залежить від поставленого завдання.

При проектуванні куща свердловин необхідно пам’ятати, що центральна свердловина повинна бути досконалою по відношенню до дослідного пласта. Невдосконалені свердловини бурять в ізотропних однорідних пластах з великою потужністю (15 – 20 м).

Загальна кількість свердловин для спостереження за рівнем в кущі вибирається в залежності від граничних умов і від степені однорідності порід.

Свердловини для спостереження розміщують в межах депресійної воронки, де очікується остаточне зниження виливу по М.Е.Альтовському (таблиця 2).

Таблиця 2 

Значення приблизних величин радіусів впливу

№ пч Водоносні породи Коефіцієнт фільтрації (К), м/добу Приблизна величина радіусу впливу (R), м
1 Скелясті сильно тріщинуваті 60 – 70 500 і більше
2 Скелясті тріщинуваті 6 – 20 150 – 200
3 Гравійно-галькові чисті, без домішок м/з часток, крупнозернисті 60 – 70 200 – 300
4 Гравійно-галькові з домішками дрібних часток 60 – 20 100 – 200
5 Неоднорідні різнозернисті і дрібнозернисті 20 – 5 80 – 120

 

 При обґрунтуванні дослідних кущових відкачок необхідно пам’ятати, що свердловинами для спостережень рекомендують використовувати розвідувальні свердловини раніше пробурені на ділянці.

Відстань між свердловинами відстань від дослідної до свердловин для спостережень можна визначити за формулою:

,                                        (2.1.6)

r1 – відстань до ближньої свердловини для спостережень [r1 ≥ (0,7 ÷ 1)·m];

α – емпіричний коефіцієнт для безнапірних вод – 1,5; для напірних – 2,5;

n – порядковий номер свердловин для спостережень.

Розміщення свердловин рівня води, що передбачається при проектуванні водозабірних свердловин при використані грунтових вод, залежить від потужності водоносного горизонту, а при водозаборі із артезіанських вод – від потужності і напору:

 - для грунтових вод;                 (2.1.7)

 - для напірних вод;              (2.1.8)

h – потужність грунтових вод, м;

Hе – напір артезіанських вод, м;

m – потужність артезіанських вод, м.

Величини знижень кількість знижень залежить від типа відкачки і вирішальних гідрогеологічних завдань. Величини знижень розраховуються з урахуванням максимально допустимого зниження.

Наприклад: Sдоп.= 9 м, відкачка проектується на три зниження, тоді: ;  (2.1.9)

S1 = 3,0 м, S2 = 6,0 м; S3 = 9,0 м.

Тривалість відкачки особливе значення для обґрунтування тривалості відкачки має його направлення для визначення тих чи інших геофільтраційних параметрів. З цієї точки зору необхідно приймати до уваги такі положення:

1. Роль проникності або провідності випробувального пласту проявляється вже при невеликих розмірах зон випробування і тому для її визначення необхідно відносно короткочасне випробування в межах доби.

2. Перетікання від суміжних поділяючих шарів проявляються при значно більшому розповсюджені області впливу, що досягає на протязі декількох діб для напірних систем і 10 – 20 діб – для безнапірних.

3. Взаємодія між різними водоносними шарами, відокремлених тривалими постійними за потужністю слабо проникними шарами, проявляються тільки при потужних і тривалих відкачках, тривалість яких вимірюється тижнями або місяцями.

4. Взаємодія з поверхневими водами і водоймами для близько розташованих дослідних свердловин, частіше всього проявляється на протязі 10 – 15 діб.

Загальна кількість дослідів залежить від кількості дослідних свердловин.

Література:

1. П.П.Климентов, В.Н. Кононов «Методика гидрогеологических исследований», 1982 г.

2. В.Л.Мироненко «Теория и методика интерпретации опытно-фильтрационных работ», Недра 1978 г.

3. А.С.Белинский «Проектирование разведочно-експлуатационных скважин для водоснабжения», Недра 1974 г.

 

Дослідні наливи в шурф

При обґрунтуванні наливів в шурфи необхідно обґрунтувати:

1. Необхідність їх проведення.

2. В яких породах буде проводитися дослід.

3. Метод дослідного наливу.

4. Тривалість досліду.

5. Загальна кількість досліду.

Необхідність їх проведення обґрунтування вибору кількості дослідів залежить від геолого-літологічного складу порід, стадії проектування робіт, необхідної точності одержаних результатів. Необхідно пам’ятати, що при глибині залягання грунтових вод менше 5 м, не слід проводити дослідні наливи в шурфі.

В яких породах буде проводитися дослід залежить від того які ґрунти необхідно дослідити. Від цього залежить вибір методу досліду.  

Метод дослідного наливу на практиці широко застосовуються два метода наливів: Н.С.Нестерова – в глинистих породах; А.П.Болдирєва – в піщаних породах.

Тривалість досліду тривалість досліду залежить від часу, що потребує на досягнення стабільного випадку під час досліду.

Загальна кількість досліду залежить від кількості гірничих виробок (шурфів).

Література:

1. П.П.Климентов, В.Н. Кононов «Методика гидрогеологических исследований», 1982 г.

2. П.В.Горцева, В.А.Шемелина, О.К.Шулякова «Руководство практических занятий по гидрогеологии», Вища школа.

Таблиця 3

Значення капілярного підняття грунтів

Грунт Висота капілярного підняття Нк, м
Суглинок важкий 2,0
Суглинок легкий 1,60
Суглинок важкий 1,20
Суглинок легкий 0,80
Пісок дрібнозернистий глинистий 0,60
Пісок чистий 0,40
Пісок середньозернистий 0,20
Пісок крупнозернистий 0,10

 

Дослідні нагнітання

При проектуванні дослідних нагнітань необхідно обґрунтовувати:

1. Необхідність проведення досліду.

2. В яких породах необхідно проводити дослід.

3. Конструкцію свердловини і технічне обладнання для нагнітання.

4. Величина тиску.

5. Загальна кількість досліду.

Дослідні нагнітання проводяться в водоносні і неводоносні породи з метою визначення водопроникності порід, степені тріщинуватості і питомого поглинання (q). Нагнітання проводяться у тріщинуватих скелястих і напівскелястих породах. Кількість дослідних свердловин обґрунтовується аналогічно обґрунтуванню інших дослідних робіт (відкачки, наливи).

Література:

3. П.П.Климентов, В.Н. Кононов «Методика гидрогеологических исследований», 1982 г.

4. П.В.Горцева, В.А.Шемелина, О.К.Шулякова «Руководство практических занятий по гидрогеологии», Вища школа.

 


Дата добавления: 2021-12-10; просмотров: 84; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!