ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ТА ДІЛЯНКИ РОБІТ
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Дніпродзержинський енергетичний технікум
Циклова комісія геолого-екологічних дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Заступник директора _____О.Ю. Молочок
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
По виконанню курсового проекту з предмету
«Гідрогеологія»
для студентів спеціальності 5.04010303
«Пошук та розвідка гідрогеологічними та інженерно-геологічними методами»
Розробив викладач:
_____Попович К.М.
Розглянуто і погоджено на
Засіданні ЦМК
геолого-екологічних дисциплін
Протокол №_____від «____»____________20___р.
Голова комісії_____________________Л.Ф. Бочка
м. Дніпродзержинськ
2011 р.
ЗМІСТ
ВВЕДЕННЯ…………………………………………………………………………………3
І ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА..…………………………………………………………………3
1.1. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ТА ДІЛЯНКИ РОБІТ…...3
1.1.1 Орогідрографія району та ділянки робіт…………………………..3
1.1.2 Клімат району та ділянки робіт…………………………………….4
1.2. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА РАЙОНУ ТА ДІЛЯНКИ РОБІТ………………4
1.3. ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ТА ДІЛЯНКИ РОБІТ………...7
1.4. ОГЛЯД ТА АНАЛІЗ РАНІШЕ ПРОВЕДЕНИХ РОБІТ………………….7
ІІ ПРОЕКТНА ЧАСТИНА.………………………………………………………………….8
|
|
|
2.1. ВИДИ, ОБ'ЄМИ І ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНИХ РОБІТ………….8
2.2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЕКТНИХ РОБІТ…………………...24
2.3. ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ…………………………………...27
2.4. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ…………………………………………..27
2.5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ……………………………………………………...28
2.6. ЗАХОДИ ПО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЮ………………………………….28
2.7. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ…………………………………………………...29
Мета курсового проекту: придбання студентами практичних навичок з проектування та обробці одержаних матеріалів після проведення польових дослідних робіт та лабораторних випробувань; сформованість умінь прогнозувати зміни геологічного середовища при взаємодії людини з природою і проектувати інженерні заходи з метою захисту оточуючого середовища, а також знати правила техніки безпеки при виконанні запроектованих робіт.
ВВЕДЕННЯ
Коротко, чітко формулюється цільове завдання проекту та народно-господарські завдання для рішення яких виконується робота проекту. Додається характеристика об’єкту будівництва (гребля, водосховище, водозабір).
Указується: місцеположення району робіт, площа робіт, шляхи сполучення і відстань від ближньої залізничної станції, шосейної магістралі, ближні районні центри, ведуча галузь народного господарства в районі, забезпеченість району джерелами енергії, питними і технічними водами, транспортом, а також найму робочої сили.
|
|
|
І ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ТА ДІЛЯНКИ РОБІТ
Орогідрографія району та ділянки практики
Додається характеристика основних форм рельєфу, їх абсолютні та відносні відмітки, походження. Описуються ріки, що протікають в районі та їх притоки, озера, болота [3].
Наприклад:
Гідрологічна сітка району представлена річкою Чаплинкою, яка знаходиться недалеко від р. Дніпро. Рух підземних вод має напрямок до р. Дніпро і дренується нею. Регіональний схил потоку коливається в межах 0,0025 – 0,000125. Русло часто мандрує, утворюючи багато чисельні стариці. Водоток постійний, інтенсивний, за режимом відноситься до типу рівнинних, живлення відбувається атмосферними опадами. Найбільш інтенсивна повінь весняній, її тривалість 1 – 1,5 місяць.
Клімат району та ділянки робіт
Додається кліматична характеристика району: температура повітря, атмосферні опади, випаровування, вологість повітря, вітер та його розподіл на протязі року.
|
|
|
Вказується вплив кліматичних факторів на гідрогеологічні умови району [3].
Наприклад:
Клімат району помірно континентальний. Середньорічна температура повітря +7 – 8°С, найбільш холодніший січень, найбільш теплий-липень. Середня місячна температура січня -15 – 20°С, липня +30 – 31°С.
В холодну погоду переважають північно-західні вітри, в літку південно-східні. Кількість атмосферних опадів непостійна, коливається від 58 до 500 мм. Найменша кількість опадів спостерігається влітку, а найбільша взимку. Середня відносна вологість повітря досягає 77 % в жовтні, до 55 – 54% в травні.
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА РАЙОНУ ТА ДІЛЯНКИ РОБІТ
В цьому розділі проводиться опис стратиграфії (рисунок 1) і літології порід всього району і концентрується увага на геології ділянки робіт.
Опис проводиться від древніх порід до молодих, обов’язково виділяються групи, системи, відділи, яруси [1].
Наприклад:
В основі осадочного комплексу порід палеозою та кайнозою залягають породи північного схилу Українського кристалічного масиву.
Докембрійські породи представлені гранітами, гнейсами залягають на глибині від 190 м на південно – заході з занурюванням до північного-сходу до 1400 м.
|
|
|
Палеозойська ера ( Р Z )
Палеозойські відкладення представлені утвореннями карбонової системою.
Кам’яновугільна система ( С )
Кам’яновугільна система представлена піщаники, вапняки. Глибина залягання змінюється від 140 м до 327 м, збільшується в північному напрямку від 12 до 42 м.
Кайнозойська група ( KZ )
Кайнозой представлена палеогеновою і четвертинною системами.
Палеогенова система ( P )
Палеогенова система представлена бучацьким ярусом ( Р2 вс ), в нижній частині складена зеленувато – сірими кварцево – глауконітовими пісками, піщаниками, у верхній частині залягають різнозернисті буровато – сірі та темно – бурі піски. Глибина залягання відкладень від 30 м до 140 м, середня потужність 30 – 35 м.
Київський ярус ( P 2 kv ). Відкладення київської свити представлені блакитно – сірими та зеленувато-сірими щільними мергелями; нижче по розтину мергелі переходять в мергелясту, частіш піщанисту глину. Ділянками мергелі та мергелясті глини підстеляються різнозернистими кварцовими піщаниками. Середня потужність київської свити 23,5 м. Мергелі та мергелясті глини являються регіональним витриманим водотривам відокремлюючи бучацький водоносний горизонт від вищезалягаючих.
Харківський ярус ( P 3 hr ) представлений глауконітово – кварцовими пісками, піщаниками та щільними глинами.
Піски алювіальні містять водоносні горизонти.
Четвертина система ( Q )
Четвертинні відкладення представлені знизу до верху:
Червоно – бурими глинами, бурими щільними суглинками та жовто – бурими лесовими суглинками в долині річок та балок.
Ґрунтово – рослинний шар представлений суглинками, на ділянці робіт розповсюджені також алювіальні піски.
Середня потужність четвертинних відкладень 36 м.
Рисунок 1 – Схематична стратиграфічна колонка відкладень осадового чохла
ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ТА ДІЛЯНКИ РОБІТ
Гідрогеологічні умови необхідно описувати з урахуванням геологічних особливостей будови району. Характеристика кожного водоносного горизонту, комплексу додається в такій послідовності: водовміщуюча порода, умови залягання, потужність, напірні властивості і водообільність, гідродинамічні особливості, взаємозв’язок з другими водоносними горизонтами і поверхневими водами. Також для кожного водоносного горизонту приводяться данні якісного складу підземних вод, живлення, дренування.
Опис і вивчення підземних вод району повинно визначатися специфікою кожного проекту. Так, наприклад, якщо проект складається з метою водопостачання конкретного об’єкту, то необхідно особливу увагу приділити приблизній оцінці ресурсів підземних вод, характеристиці їх хімічного і бактеріологічного складу.
Якщо проект виконується з метою дослідження для будівництва інженерних споруд, то особливу увагу необхідно звернути на водоносні горизонти, що залягають неглибоко від поверхні землі, коливання рівня води в різні сезони року, їх агресивні властивості [2].
1.4. ОГЛЯД ТА АНАЛІЗ РАНІШЕ ПРОВЕДЕНИХ РОБІТ
В розділі додається характеристика раніше проведених робіт (бурові роботи, відбір зразків грунту, води та ін.), а також геологічна будова, літологічний склад шарів порід, потужності шарів порід, гідрогеологічні умови ділянки робіт (тип водоносного горизонту, глибина залягання, величина напору артезіанських вод, потужність водоносного горизонту), кліматичні особливості району [3].
Література:
1. С.С. Кузнецов «Геология СССР».
2. Г.Н. Каменський, М.Н. Толстихина, Н.И. Толстихина «Гидрогеология СССР».
3. Завдання з курсового проекту.
ІІ ПРОЕКТНА ЧАСТИНА
Дата добавления: 2021-12-10; просмотров: 28; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!