ВИДИ, ОБ’ЄМИ І ОБГРУНТУВАННЯ ЗАПРОЕКТОВАНИХ РОБІТ
В залежності від теми, вивченості району в геологічному і гідрогеологічному відношенні чітко формулюються їх техніко-економічної доцільності. Необхідно при цьому обґрунтувати район або ділянку досліджень з указом (меж) границь, особливостей його. На основі цих даних намічаються подальші гідрогеологічні дослідження (зйомка, розвідувальні роботи). Тут повинна бути чітко обґрунтована програма проектних робіт, установленні і обгрунтовані їх об’єми в фізичному виразі.
В залежності від конкретного виду проектних робіт, склад цього розділу може бути різним. До основних видів робіт, які застосовуються при дослідженнях, відносяться:
1. гідрогеологічна зйомка або рекогносцировка;
2. розвідувальні роботи (бурові, гірничо-прохідницькі);
3. дослідні роботи (відкачки, наливи у шурфи та свердловини, нагнітання);
4. геофізичні роботи;
5. стаціонарні спостереження за режимом підземних вод;
6. лабораторні роботи;
7. камеральні роботи.
Гідрогеологічна зйомка
Застосовується при попередніх дослідженнях, подальші види робіт застосовуються на всіх стадіях досліджень.
При обґрунтуванні зйомки необхідно визначити її вид, масштаб, площу в залежності від вивченості району і теми проекту. На стадії попередніх досліджень підземних вод проводяться маршрутні і масштабні гідрогеологічні зйомки масштабу 1:2000000 і 1: 1000000, рідше 1: 500000, які супроводяться бурінням, дослідними, геофізичними та іншими роботами.
|
|
|
Такі дослідження ведуться на значній площі і необхідні при дуже великій потребі у воді, яка може бути задоволена тільки системою свердловин (водозабором).
При наявності гідрогеологічної карти масштабу 1: 2000000, і коли потреби можуть бути задоволені 1 – 5 свердловинами, обмежуються рекогносцируючи ми маршрутами на невеликій площі в районі об’єкту з метою виявлення виходу підземних вод біля річок і в ярах.
В межах кожного см2 карти повинен проходити маршрут. В закритих рівнинних районах напрямок маршрутів додержується наміченим лініям закладання свердловин.
Густота маршрутів визначається складністю геологічних і гідрогеологічних умов, масштабів, зйомок (таблиця 1).
Таблиця 1
Визначення масштабу гідрогеологічної зйомки
| Масштаб зйомки | Відстань між крапками спостережень на місцевості |
| 1 : 200000 1 : 100000 1 : 50000 1 : 25000 1 : 10000 | 1 км – 2 км 0,5 км – 1 км 500 м – 250 м 250 м – 125 м 125 м – 100 м |
При виборі способу буріння в процесі зйомочних робіт можна користуватись таблицею № 330 стор. 192 в підручнику «Методическое руководство по інженерно-геологической съемке М 1:2000000» Недра 1978 г.
Після обґрунтування об’єму розвідувальних робіт, необхідно розмітити свердловини таким чином, щоб за її допомогу були охарактеризовані основні водоносні горизонти і можна було побудувати розрізи. Для характеристики більш глибоких водоносних горизонтів, бурові свердловини проходять з розрахунку 1 – 2 на кожний геоструктур ний елемент в межах планшету, але не менше 3 на один планшет.
|
|
|
Іноді при зйомці проектуються канави та шурфи.
Випробуванням повинні бути підлягати всі водоносні горизонти на різних ділянках, причому, при зйомці орієнтовано рекомендують брати одну пробу на 5 м2 в гірничих районах і на 10 м2 в рівнинних районах.
Література:
1. «Справочное руководство гидрогеолога» Т. 2; Недра 1974 г.
2. «Методическое руководство гидрогеологической съемки» Москва 1961 г.
Буріння
При обґрунтування буріння необхідно вказувати:
1. З якою метою необхідно бурити свердловини.
2. Тип свердловин за призначенням.
3. Кількість свердловин.
4. Розподіл свердловин (розташування у плані) і відстань між ними.
5. Спосіб буріння свердловин.
6. Установка, якою виконуються бурові роботи.
7. Глибина буріння.
8. Початковий та кінцевий діаметр свердловин.
9. Загальний метраж бурових робіт в погонних метрах (п.м.).
10. Конструкція свердловин.
|
|
|
11. Скласти геолого-технічний розріз з шапкою.
ГЕОЛОГО-ТЕХНІЧНИЙ НАРЯД НА СВЕРДЛОВИНУ
Тип бурової установки початковий діаметр
Спосіб буріння кінцевий діаметр
| Масштаб | № шару | Геологічний індекс | Глибина залягання | Геологічний розріз | Опис порід | Точки відбору зразків порід | Відомості про воду | Категорія порід по бурінню | Технічна конструкція свердловини | примітка | ||
| Абсолютна відмітка в глибинах | Від | До | Потужність | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 17мм | 10мм | 5мм | 10мм | 10мм | 10мм | 20мм | 30мм | 10мм | 10мм | 10мм | 15мм | 7мм |
Рисунок 2 – Геолого-технічний наряд на свердловину
Мета необхідності буріння свердловин визначається завданням курсового проекту та згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 43, § 3.9).
Тип свердловин за призначенням визначається завданням курсового проекту та згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 43, § 3.12).
Кількість свердловин залежить від задач вирішальних курсовим проектом, складністю гідрогеологічних умов, стадії дослідження.
Розподіл свердловин (розташування у плані) і відстань між ними визначається завданням курсового проекту та згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 50, § 3.62, 3.63, табл.36).
|
|
|
Спосіб буріння свердловин визначається глибиною свердловини, геолого-літологічними та гідрогеологічними умовами ділянки робіт за Ю.И.Володиным «Основы бурения».
Установка, якою виконуються бурові роботи визначається по способу буріння, за глибиною та діаметром свердловини Ю.И.Володиным «Основы бурения» (с. 288, табл.37).
Глибина буріння залежить від глибини вивчає мого водоносного горизонту, його потужності. Якщо проектується інженерна споруда – то від глибини закладання фундаменту та глибини поширення навантаження від фундаменту згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 51, § 3.64, табл.37).
Початковий та кінцевий діаметр свердловин визначається за типом свердловини по призначенню та бурової установки, геолого-літологічними та гідрогеологічними умовами ділянки робіт та згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 43, § 3.13, табл.32).
Загальний метраж бурових робіт в погонних метрах (п.м.) визначається в кінці обгрунтуваня, як кількість свердловин помножена на глибину однієї свердловини.
Поняття конструкція свердловини вміщує глибину, початковий, кінцевий і проміжний діаметри свердловин, кількість і довжину колон, діаметри обсадних труб, характер водоприймальної частини, тампонаж, сальникові обладнання.
Обґрунтування конструкції гідрогеологічної свердловини починається з вибору експлуатаційного діаметру. Експлуатаційний діаметр повинен бути достатнім для розміщення насосного обладнання (він приймається на 50 – 100 мм більше діаметру насоса).
Насос вибирається в залежності від дебіту водоносного горизонту і глибини залягання динамічного рівня під час відкачки (дивитись «Справочное руководство гідрогеолога» Т.2, Недра 1979 г., с. 206 – 223).
Глибина залягання динамічного рівня розраховується за формулою:
(2.1.1)
lст – глибина залягання статичного рівня, м;
Sдоп. – допустиме зниження під час відкачки.
Для грунтових вод: 
(2.1.2)
h – потужність водоносного горизонту, м.
Для артезіанських вод: 
(2.1.3)
Не – напір артезіанських вод, м;
m – потужність водоносного горизонту, м.
Гідрогеологічні свердловини обладнуються фільтром. Тип фільтра залежить від літологічного складу водовміщуючих порід (дивитись «Справочное руководство гідрогеолога» Т.2, Недра 1979 г., с. 191 – 201).
Довжина робочої частини фільтра розраховується за формулою:
(2.1.4)
α – емпіричний коефіцієнт, залежить від гранулометричного складу порід водоносного пласту (дивитись «Справочное руководство гідрогеолога» Т.2, Недра 1979 г., стр. 198, табл. № ІХ-7);
Q – дебіт свердловини, м3/добу;
d – зовнішній діаметр фільтра, мм.
У водоносних горизонтах потужністю 5 – 10 м довжина робочої частини фільтра приймається рівною їх потужності.
Загальна довжина фільтра:
(2.1.5)
l0 - довжина робочої частини фільтра, м;
l1 - довжина над фільтрової труби, м;
l2 – довжина відстійника, м.
Література:
1. Ю.И.Володин «Основы бурения».
2. «Справочное руководство гидрогеолога» Т. 2; Недра.
3. П.П.Климентов, В.Н. Кононов «Методика гидрогеологических исследований», 1982 г.
4.А.С.Белинский, В.В.Дубровский «Проектирование разведочно-експлуатационіх скважин для водоснабжения».
Відбір проб ґрунту
При обґрунтування відбору проб грунту необхідно вказувати:
1. З якою метою відбираються проби.
2. Проби порушеної чи непорушеної структури.
3. Інструмент для відбору проб.
4. Кількість проб з однієї свердловини.
5. Відстань, через яку відбираються проби грунту.
6. Загальна кількість.
З якою метою відбираються проби визначається згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 45, § 3.26, с. 47, § 3.41, с. 48, § 3.50).
Проби порушеної чи непорушеної структури визначаються виходячи з теми та мети курсового проекту.
Інструмент для відбору проб проби порушеної структури відбираються буровим інструментом, а непорушеної – ґрунтоносом (Ю.И.Володин «Основы бурения»).
Кількість проб з однієї свердловини визначається по ГТНу, літологічному складу порід та глибини залягання підземних вод.
Відстань, через яку відбираються проби ґрунту Правила відбору з свердловин: проби порушеної структури через 2 м з кожного літологічного шару; непорушеної структури – через 5 м з кожного літологічного шару (крім пісків та водонасичених порід).
Правила відбору з шурфів: з кожної стінки по одній пробі порушеної структури та моноліт з дна шурфу.
Загальна кількість визначається в кінці обгрунтуваня, як кількість проб порушеної і непорушеної структури, відібрані з однієї гірничої виробки, помножені на кількість виробок.
Відбір проб води
При обґрунтування відбору проб води необхідно вказувати:
1. З якою метою відбираються проби.
2. Прилад для відбору проб.
3. Кількість проб з однієї свердловини.
4. Загальна кількість.
З якою метою відбираються проби визначається згідно СНиПу 1.02.07 – 87 (с. 44, § 3.22, 3.23).
Проби води відбирають для визначення фізичних властивостей, хімічного, газового, бактеріологічного складу підземних вод, а також для визначення агресивності води.
Прилад для відбору проб проби води відбирають із розвідувальних та режимних свердловин або з дослідних при відкачках на виливі. Відбір проб виконується за допомогою водовідбірника і сифона. Водовідбірники застосовують різної конструкції в залежності від глибини відбору підземних вод (дивитись «Справочное руководство гідрогеолога» Т2, узд.1975г., стор. 223 – 231. «Методика гидрогеологических исследований», стор. 97 – 99).
Сифон застосовується при неглибокому заляганні рівня води. Він уявляє собою гумову трубку необхідної довжини з скляним наконечником довжиною 20 см. Гумовий кінець труби опускається під рівень води на задану глибину, а на скляному кінці трубки ротом утворюють вакуум. Як тільки в скляній частині сифону з'явиться вода, скляний наконечник опускають у пляшку для проб.
Перед відбором води свердловину необхідно прокачати, доки вода не стане світлою (приблизно три об’єму води із свердловини).
При проведенні дослідних відкачок з свердловини проби відбирають в кінці кожного зниження рівня.
Воду відбирають в спеціально підготовлені пляшки ємністю 0,5 – 1,0 л. перед заповненням пляшку необхідно ополоснути тричі водою з свердловини і тільки після цього заповнити до шийки (не доливая 3 – 4 см), щоб не було вибросу пробки при розширенні води і газів.
Відразу після відбору проб її необхідно відправити в лабораторію на аналіз. Якщо не має такої змоги то проби консервують, добавляючи в кожну пляшку по дві краплі хлороформу, і зберігають у темному прохолодному місці. Для укопорки пляшки використовують спеціально підготовлені в лабораторії пробки (гумові, коркові, пластмасові). Пробка закріплюється м'яким дротом, обгортається марлею і парафінується.
Для кожної проби води заповнюються три етикетки. Одна етикетка наклеюється на пляшку, друга прив’язується в поліетилені до шийки пляшки, а третя – наклеюється в польовий журнал. Крім цього складається відомість відправки проб в лабораторію.
В польовому журналі описують проби води з вказівкою випробуваного водоносного горизонту, глибини відбору, дати відправлення в лабораторію, умови збереження проби, фізичні властивості і хімічний склад, визначений польовим аналізом.
Транспортуються проби до лабораторії в спеціально обладнаних ящиках, чарунки яких вислані волоком або засипані тирсою.
В ящик складається відомість відбору проб води і закривається кришкою.
Кількість проб з однієї свердловини залежить від типу свердловини: з розвідувальних та режимних відбираються по одній пробі з кожної свердловини; з дослідних – в процесі відкачки, по одній пробі з кожного зниження.
Загальна кількість визначається помноженням кількості проб з однієї свердловини на кількість свердловин.
Література:
1. «Справочное руководство гідрогеолога» Т.2, Недра 1979 г.
2. П.П.Климентов, В.Н. Кононов «Методика гидрогеологических исследований», 1982 г.
3. Методична розробка «Відбір проб води та газу».
Дата добавления: 2021-12-10; просмотров: 30; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!