ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ
Тис. грн.
| Показник | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду | Зміна за період (+, –) |
| 1. Джерела власних засобів за мінусом іммобілізації | 7604 | 13438 | +5834 |
| 2. Основні засоби та ін. | 4260 | 10186 | +5926 |
| 3. Наявність власних оборотних засобів (1 – 2) | 3344 | 3252 | –92 |
| 4. Довгострокові кредити та залучені засоби | 240 | 600 | +360 |
| 5. Наявність власних засобів і довгострокових джерел формування запасів і витрат (3 + 4) | 3584 | 3852 | +286 |
| 6. Короткострокові кредити та зобов’язання | 240 | 380 | +140 |
| 7. Загальна величина основних джерел формування запасів (5 + 6) | 3824 | 4232 | +408 |
| 8. Загальна величина запасів | 3460 | 3976 | +516 |
| 9. Надлишок (+) або нестаток (–) власних оборотних засобів (3 – 8) | –116 | –724 | –606 |
| 10. Надлишок (+) або нестаток (–) власних і довгострокових залучених джерел формування запасів і витрат (5 – 8) | +124 | –124 | +248 |
| 11. Надлишок (+) або нестаток (–) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (7 – 8) | +394 | +256 | –136 |
| 12. Тримірний показник фінансової ситуації (ряд. 9, ряд. 10, ряд. 11) | (0, 1, 1) | (0, 0, 1) | — |
За даними, наведеними у таблиці, фінансовий стан підприємства характеризується як нестійкий. На кінець звітного періоду мало місце збільшення джерел власного капіталу і довгострокових зобов’язань формування запасів і витрат. На початок року кризовий стан ще не відчувався, це видно з рядків 7 та 8 (3824 > 3460 на 364 тис. грн.), на кінець звітного періоду різниця значно зменшилася і становила 256 тис. грн. (4232 – 3976). Але підприємство ще буде існувати, оскільки короткострокові кредити, використовувані для формування запасів і витрат (ряд. 6 – ряд. 11), не перевищують виробничих запасів і готову продукцію (табл. 10.4). Одночасно загальна величина основних джерел формування запасів значно менша від загальної величини запасів і витрат. Якщо така тенденція триватиме, то підприємство опиниться в критичній ситуації.
|
|
|
Стабілізуючими методами за такої ситуації можуть бути: реалізація надмірних товарно-матеріальних цінностей; збільшення джерел власних засобів, додаткове залучення довгострокових і позикових засобів.
Аналіз показників фінансової стійкості безпосередньо пов’язаний із вивченням стану запасів і витрат, які є одними із важливих факторів стійкості фінансового стану. Грунтовно оцінити стан запасів і витрат можна за допомогою табл. 10.4. Але, щоб поглибити аналіз залишків обігових активів, необхідно використати інформацію про запаси і витрати, які відображаються у первинному бухгалтерському обліку. Такий аналіз дає змогу виявити невикористані товарно-матеріальні цінності (залежалі матеріальні цінності), а також понаднормативні запаси матеріальних цінностей.
|
|
|
10.4. Аналіз ліквідності
та платоспроможності балансу
Аналіз ліквідності балансу стає необхідним в умовах ринкових відносин через посилення конкурентної боротьби та необхідність визначення платоспроможності підприємства.
Під платоспроможністю підприємства розуміють його здатність своєчасно виконувати свої зобов’язання.
Ліквідність балансу — це ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати терміну погашення зобов’язань. Ліквідність — поняття більш широке, ніж платоспроможність.
Від ліквідності балансу треба відрізняти ліквідність активів. Рівень ліквідності активів пов’язаний із часом, необхідним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів. Суттєвим при цьому є й терміни відповідних зобов’язань.
Залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в грошові засоби, активи підприємства поділяють на такі групи:
- найбільш ліквідні активи (А1) — до них належать усі статті грошових засобів підприємства і короткострокові фінансові вкладення (надійні цінні папери);
|
|
|
- швидко реалізовувані активи (А2) — дебіторська заборгованість та інші оборотні активи (у випадку, коли виявлено іммобілізацію за статтями інших дебіторів та інших оборотних активів, підсумки швидко реалізовуваних активів зменшуються на цю величину);
- повільно реалізовувані активи (АЗ) — статті розділу ІІ активу «Запаси», а також статті «Довгострокові фінансові вкладення» та «Розрахунки із засновниками» з розділу І активу балансу:
- важко реалізовувані активи (А4) — статті розділу І активу «Основні засоби і вкладення» за винятком статей, включених до попередньої групи.
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:
- найбільш термінові зобов’язання (П1) — до них належать короткострокова кредиторська заборгованість за розділом ІV пасиву, а також поточні зобов’язання за розрахунками;
- короткострокові пасиви (П2) — короткострокові кредити та поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, — розділ IV пасиву, крім статей, включених до попередньої групи.
- довгострокові пасиви (П3) — довгострокові кредити і зобов’язання й суми в розділі II пасиву «Забезпечення наступних витрат і платежів».
|
|
|
- постійні пасиви (П4) — статті розділу І пасиву «Власний капітал», розділ V пасиву «Доходи майбутніх періодів». Для загального балансу активу і пасиву підсумки цієї групи зменшуються на суму іммобілізації оборотних засобів за статтями розділу ІІ активу.
Для визначення ліквідності балансу треба зіставити підсумки наведених даних за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація:
А1 
П1;
А2 П2;
А3 П3;
А4 П4.
Таблиця 10.6
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 475; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!