АКТИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ. Зміни на початок звітного періоду



Тис. грн.

Актив

Абсолютні величини

Питома вага, %

Зміни

на початок звітного періоду

на кінець звітного періоду

на початок звітного періоду на кінець звітного періоду в абсолютних величинах (3 — 2) у питомій вазі (5 — 4) у % до величини на початок періоду (6 : 2) × 100 у % до зміни підсумку балансу (6 : 66) × 100
1 2

3

4 5 6 7 8 9
І. Необоротні активи 4260

10 186

45,591 64,616 + 5926 + 19,025 139,107 + 92,305
ІІ. Оборотні активи 4984

5438

53,339 34,496 + 454 – 18,843 9,109 + 7,072
У тому числі: — запаси 3460

3976

37,029 25,222 + 516 – 11,807 1,491 + 8,037
— векселі одержані 300

340

3,210 2,156 + 40 – 1,054 13,333 + 0,623
— дебіторська забор­гованість за товари, роботи, послуги 600

640

6,421 4,059 + 40 – 2,362 6,666 + 0,623
— дебіторська заборгованість за розрахунками та інша 124

30

1,327 0,190 – 94 – 1,137 – 75,806 – 1,464
— поточні фінансові інвестиції 100

40

1,070 0,253 – 60 – 0,817 – 6,00 – 0,934
— грошові кошти та їх еквівалент 400

412

4,280 2,613 + 12 – 1,667 + 3,00 + 0,186
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 100

140

1,070 0,888 + 40 – 0,182 + 4,00 + 0,623
Баланс 9344

15 764

100 100 + 6420 0 + 68,707 100
                   

Таблиця 10.3

ПАСИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ

Тис. грн.

Актив

Абсолютні величини

Питома вага, %

Зміни

на початок звітного  періоду на кінець звітного періоду на початок звітного пе- ріоду на кінець звітного періоду в абсолютних вели- чинах (3 — 2) у питомій вазі (5 — 4) у % до величини на початок періоду (6 : 2) × 100 у % до зміни підсумку балансу (6 : 66) × 100
1 2 3 4 5 6 7 8 9
І. Власний капітал 7604 13438 81,378 85,245 + 5834 + 3,867 + 76,722 + 90,872
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів 44 12 0,473 0,076 – 32 – 0,397 – 72,727 – 0,497
ІІІ. Довгострокові зобов’язання 440 600 4,708 3,806 + 160 – 0,902 + 36,363 + 2,492
ІV. Поточні зобов’язання У тому числі: 1156 1494 12,371 9,477 + 338 – 2,894 + 29,238 + 5,264
Короткострокові кредити банку 240 380 2,568 2,241 + 140 – 0,327 + 58,333 + 2,180
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’я­заннями 40 40 0,428 0,253 – 0,175
Векселі видані 120 260 1,284 1,649 + 140 + 0,365 116,666 + 2,180
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 500 450 5,351 2,854 – 50 – 2,497 – 10,00 – 0,778
Поточні зобов’язання за роз­рахунками і інші 256 364 2,739 2,309 + 108 – 0,43 + 42,187 + 1,682
V. Доходи майбутніх періодів 100 220 1,070 1,395 + 120 + 0,326 + 12,00 + 1,869
Баланс 9344 15 764 100 100 +6420 68,707 100

Таблиця 10.4

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ БАЛАНС СТАНУ ЗАПАСІВ (статті балансу 100—140)

Тис. грн.

Актив

Абсолютні величини

Питома вага, %

Зміни

на початок звітного періоду на кінець звітного періоду на початок звітного періоду на кінець звітного періоду в абсолютних величинах (3 — 2) у питомій вазі (5 — 4) у % до величини на початок періоду (6 : 2) × 100 у % до зміни підсумку балансу (6 : 66) × 100
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Виробничі запаси 800 900 23,122 22,636 + 100 – 0,486 + 12,5 19,380
Незавершене виробництво 20 120 0,578 3,018 + 100 + 2,440 + 500 19,380
Готова продукція 40 156 1,156 3,923 + 116 + 2,767 + 290 22,481
Товари 2600 2800 75,144 70,423 + 200 – 4,721 + 7,692 38,759
Загальна величина 3460 3976 100 100 + 516 0 + 14,91 100


Аналітичні таблиці складаються таким чином.

У графі 1 показуються статті та розділи активу і пасиву балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву.

У графах 2 та 3 відображаються абсолютні величини статей активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графах 4 та 5 відображається питома вага величини статей у підсумках балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графі 6 показуються зміни абсолютних величин статей за звітний період.

У графі 7 наводиться зміна питомої ваги величин статей за звітній період.

У графі 8 показуються зміни абсолютних величин статей у відсотках до величин на початок періоду.

У графі 9 відображаються зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку балансу (підсумок графи 6).

Порівняльний аналітичний баланс зводить в одне ціле і систематизує ті розрахунки і прикидки, які звичайно виконує кожний аналітик, вивчаючи баланс.

Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено більшість важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізів. Проводячи горизонтальний аналіз, визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за аналізований період. Метою вертикального аналізу є вивчення змін питомої ваги окремих статей у підсумках балансу.

Усі показники порівняльного балансу можна розділити на три групи:

— показники структури балансу;

— показники динаміки балансу;

— показники структурної динаміки балансу.

Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники структурної динаміки балансу та особливо показники, наведені в графі 9 порівняльного аналітичного балансу. Зіставляючи структурні зміни в активі й пасиві, можна визначити, через які джерела в основному був приплив нових засобів і в які активи ці нові засоби в основному були вкладені.

На підставі даних табл. 10.2, 10.3 та 10.4 можна зробити такі аналітичні висновки. За звітний рік майно підприємства збільшилося на 6420 тис. грн. і становить на кінець періоду 15 764 тис. грн. Така зміна обумовлена збільшенням необоротних активів на 5926 тис. грн. Збільшення на 454 тис. грн. здійснилося також за рахунок оборотних активів. Але якщо проаналізувати зміни у питомій вазі, то видно, що на кінець періоду порівняно із початком періоду збільшилася частка тільки необоротних активів (19,025%). Оборотні активи значно зменшилися (– 18,843%), у тому числі
за всіма їх складовими — запаси (– 11,80%), векселі одержані (1,054%), дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
(– 2,362%) тощо.

Збільшення майна підприємства на 6420 тис. грн. було забезпечено зростанням джерел власних коштів на 92,24% (5834 – 32 +
+ 120) : 6420 × 100) і відповідно на 7,76% покривалося збільшенням зобов’язань підприємства.

Треба зауважити, що частка оборотних активів на кінець періоду зменшилась на 18,843% (табл. 10.2, гр.7), хоча в абсолютному вимірі вони зросли на 516 тис. грн. Приріст оборотних активів відбувався майже рівномірно по всіх видах: виробничі запаси збільшилися на 100 тис. грн. незавершене виробництво — на 100 тис. грн., готова продукція — на 116 тис. грн., товари — на 200 тис. грн. (табл. 10.4).

10.3. Аналіз фінансової
стійкості підприємства

Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу ІІ активу балансу.

Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у балансі.

Перший показник — наявність власних оборотних засобів; визначається різниця величини джерел власного капіталу та величини необоротних активів:

ОЗвл = Двлк – Ан,                          (10.1)

де ОЗвл — власні оборотні засоби;

Двлк — джерела власного капіталу (розділ І пасиву балансу);

Ан — необоротні активи (розділ І активу балансу).

Другий показник — наявність власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат (Двлк), одержується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позикових засобів:

ОЗвлд = (Двлк к) – Ан,                  (10.2)

де Дк — довгострокові зобов’язання.

Третій показник — загальна величина головних джерел формування запасів і витрат; дорівнює сумі попереднього показника та величини короткострокових кредитів і позикових засобів:

ОЗ = (Двлк к + Ккр) – Ан,                 (10.3)

де ОЗ — загальна величина джерел формування запасів і витрат;

Ккр — короткострокові кредити і позикові засоби.

Кожний із наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат має бути зменшений на суму іммобілізації оборотних засобів у складі інших дебіторів та інших оборотних активів.

Цим трьом показникам наявності формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування.

Це:

надлишок (+) або нестаток (–) власних оборотних засобів:

DОЗвл= ОЗвл – А0,                     (10.4)

де А0 — запаси і витрати;

надлишок (+) або нестаток (–) власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат:

DОЗвлд = ОЗвлд – А0,                 (10.5)

надлишок (+) або нестаток (–) загальної величини головних джерел формування запасів і витрат:

DОЗ = ОЗ – А0.                                  (10.6)

Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.

Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:

DОЗвл ³ 0;

DОЗвлд ³ 0;          (1,1,1)

DОЗ ³ 0.

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде — 1,1,1.

1. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність:

DОЗвл < 0;

DОЗвлд ³ 0;          (0,1,1)

DОЗ ³ 0.

2. Нестійкий фінансовий стан пов’язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення дов­гострокових кредитів і позикових засобів.

DОЗвл < 0;

DОЗвлд < 0         (0,0,1);

DОЗ ³ 0.

Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:

¾виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;

¾вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових і довгострокових джерел формування запасів і витрат.

Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, — грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

DОЗвл < 0;

DОЗвлд < 0;           (0,0,0)

DОЗ < 0.

Складемо за даними балансу аналітичну таблицю (табл. 10.5), що характеризує фінансову стійкість.

Таблиця 10.5


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 367; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!