АКТИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ. Зміни на початок звітного періоду

ПАСИВ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІТИЧНОГО БАЛАНСУ

Тис. грн.

Таблиця 10.4

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ БАЛАНС СТАНУ ЗАПАСІВ (статті балансу 100—140)

Тис. грн.

Актив	Абсолютні величини		Питома вага, %		Зміни
	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду	на початок звітного періоду	на кінець звітного періоду	в абсолютних величинах (3 — 2)	у питомій вазі (5 — 4)	у % до величини на початок періоду (6 : 2) × 100	у % до зміни підсумку балансу (6 : 66) × 100
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Виробничі запаси	800	900	23,122	22,636	+ 100	– 0,486	+ 12,5	19,380
Незавершене виробництво	20	120	0,578	3,018	+ 100	+ 2,440	+ 500	19,380
Готова продукція	40	156	1,156	3,923	+ 116	+ 2,767	+ 290	22,481
Товари	2600	2800	75,144	70,423	+ 200	– 4,721	+ 7,692	38,759
Загальна величина	3460	3976	100	100	+ 516	0	+ 14,91	100

Аналітичні таблиці складаються таким чином.

У графі 1 показуються статті та розділи активу і пасиву балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву.

У графах 2 та 3 відображаються абсолютні величини статей активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графах 4 та 5 відображається питома вага величини статей у підсумках балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графі 6 показуються зміни абсолютних величин статей за звітний період.

У графі 7 наводиться зміна питомої ваги величин статей за звітній період.

У графі 8 показуються зміни абсолютних величин статей у відсотках до величин на початок періоду.

У графі 9 відображаються зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку балансу (підсумок графи 6).

Порівняльний аналітичний баланс зводить в одне ціле і систематизує ті розрахунки і прикидки, які звичайно виконує кожний аналітик, вивчаючи баланс.

Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено більшість важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізів. Проводячи горизонтальний аналіз, визначають абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за аналізований період. Метою вертикального аналізу є вивчення змін питомої ваги окремих статей у підсумках балансу.

Усі показники порівняльного балансу можна розділити на три групи:

— показники структури балансу;

— показники динаміки балансу;

— показники структурної динаміки балансу.

Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники структурної динаміки балансу та особливо показники, наведені в графі 9 порівняльного аналітичного балансу. Зіставляючи структурні зміни в активі й пасиві, можна визначити, через які джерела в основному був приплив нових засобів і в які активи ці нові засоби в основному були вкладені.

На підставі даних табл. 10.2, 10.3 та 10.4 можна зробити такі аналітичні висновки. За звітний рік майно підприємства збільшилося на 6420 тис. грн. і становить на кінець періоду 15 764 тис. грн. Така зміна обумовлена збільшенням необоротних активів на 5926 тис. грн. Збільшення на 454 тис. грн. здійснилося також за рахунок оборотних активів. Але якщо проаналізувати зміни у питомій вазі, то видно, що на кінець періоду порівняно із початком періоду збільшилася частка тільки необоротних активів (19,025%). Оборотні активи значно зменшилися (– 18,843%), у тому числі
за всіма їх складовими — запаси (– 11,80%), векселі одержані (1,054%), дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги
(– 2,362%) тощо.

Збільшення майна підприємства на 6420 тис. грн. було забезпечено зростанням джерел власних коштів на 92,24% (5834 – 32 +
+ 120) : 6420 × 100) і відповідно на 7,76% покривалося збільшенням зобов’язань підприємства.

Треба зауважити, що частка оборотних активів на кінець періоду зменшилась на 18,843% (табл. 10.2, гр.7), хоча в абсолютному вимірі вони зросли на 516 тис. грн. Приріст оборотних активів відбувався майже рівномірно по всіх видах: виробничі запаси збільшилися на 100 тис. грн. незавершене виробництво — на 100 тис. грн., готова продукція — на 116 тис. грн., товари — на 200 тис. грн. (табл. 10.4).

10.3. Аналіз фінансової
стійкості підприємства

Важливим завданням аналізу фінансового стану є дослідження абсолютних показників фінансової стійкості підприємства. Найбільш загальним показником фінансової стійкості є надлишки та нестатки джерел засобів для формування оборотних активів, що розраховується як різниця величини джерел засобів і відповідної величини запасів і витрат. Загальна величина запасів і витрат підприємства дорівнює підсумку розділу ІІ активу балансу.

Під час аналізу використовують декілька показників, що відображають різний ступінь охоплення засобів, показаних у балансі.

Перший показник — наявність власних оборотних засобів; визначається різниця величини джерел власного капіталу та величини необоротних активів:

ОЗ_вл = Д_влк – А_н,                          (10.1)

де ОЗ_вл — власні оборотні засоби;

Д_влк — джерела власного капіталу (розділ І пасиву балансу);

А_н — необоротні активи (розділ І активу балансу).

Другий показник — наявність власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат (Д_влк), одержується збільшенням попереднього показника на суму довгострокових кредитів і позикових засобів:

ОЗ_влд = (Д_влк +Д_к) – А_н,                  (10.2)

де Д_к — довгострокові зобов’язання.

Третій показник — загальна величина головних джерел формування запасів і витрат; дорівнює сумі попереднього показника та величини короткострокових кредитів і позикових засобів:

ОЗ = (Д_влк +Д_к + К_кр) – А_н,                 (10.3)

де ОЗ — загальна величина джерел формування запасів і витрат;

К_кр — короткострокові кредити і позикові засоби.

Кожний із наведених показників наявності джерел формування запасів і витрат має бути зменшений на суму іммобілізації оборотних засобів у складі інших дебіторів та інших оборотних активів.

Цим трьом показникам наявності формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування.

Це:

надлишок (+) або нестаток (–) власних оборотних засобів:

DОЗ_вл= ОЗ_вл – А₀,                     (10.4)

де А₀ — запаси і витрати;

надлишок (+) або нестаток (–) власних і довгострокових зобов’язань джерел формування запасів і витрат:

DОЗ_влд = ОЗ_влд – А₀,                 (10.5)

надлишок (+) або нестаток (–) загальної величини головних джерел формування запасів і витрат:

DОЗ = ОЗ – А₀.                                  (10.6)

Розрахунки трьох показників забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування дають змогу класифікувати фінансові ситуації за ступенем їх стійкості.

При ідентифікації типу фінансової ситуації використовують тримірний показник.

Можливе визначення чотирьох типів фінансових ситуацій:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану, яка задається такими умовами:

DОЗ_вл ³ 0;

DОЗ_влд ³ 0;          (1,1,1)

DОЗ ³ 0.

Ця ситуація, якщо виразити її через тримірний показник, буде — 1,1,1.

1. Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність:

DОЗ_вл < 0;

DОЗ_влд ³ 0;          (0,1,1)

DОЗ ³ 0.

2. Нестійкий фінансовий стан пов’язаний з порушенням платоспроможності, за якої ще існує можливість установлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення оборотних засобів, а також додаткового залучення дов­гострокових кредитів і позикових засобів.

DОЗ_вл < 0;

DОЗ_влд < 0         (0,0,1);

DОЗ ³ 0.

Фінансова нестійкість вважається у такій ситуації допустимою, якщо величина короткострокових кредитів і позикових засобів, що залучається для формування запасів і витрат, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів і витрат), тобто якщо виконуються такі умови:

¾виробничі запаси плюс готова продукція і товари (за собівартістю) більші або дорівнюють короткостроковим кредитам і позиковим засобам, які беруть участь у формуванні запасів і витрат;

¾вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів менші або дорівнюють сумі позикових і довгострокових джерел формування запасів і витрат.

Якщо ці умови не виконуються, то фінансова нестійкість є ненормальною (передкризовою).

4. Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство перебуває на межі банкрутства, — грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення і дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

DОЗ_вл < 0;

DОЗ_влд < 0;           (0,0,0)

DОЗ < 0.

Складемо за даними балансу аналітичну таблицю (табл. 10.5), що характеризує фінансову стійкість.

Таблиця 10.5

Мы поможем в написании ваших работ!