ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ФАКТОРІВ



Показник За планом Фактично Відхилення від плану % виконання плану
1. Товарна продукція за мі­сяць, тис. грн. 500 477,4 –22,6 95,48
2. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 250 200 –50 80
3. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-годин 40 000 30 800 –9200 77
4. Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками людино-днів 5000 4400 –600 88
5. Середнє число днів роботи одного робітника (ряд. 4 : ряд. 2) 20 22 +2 110
6. Середня тривалість робочого дня (ряд. 3 : ряд. 4), год 8 7 –1 87,5
7. Виробіток одного робіт­ника:        
а) середньомісячний, грн. (1 : 2) 2000 2387 +387 119,35
б) середньодобовий, грн. (1 : 4) 100 108,5 +8,5 108,5
в) середньогодинний, грн. (1 : 3 ) 12,5 15,5 +3,0 124

 

У табл. 2.2 перші чотири показники взято зі звіту по праці, п’ять останніх обчислюються за даними перших чотирьох показників. Як показують дані таблиці, фактичний обсяг товарної продукції нижчий за плановий на 22,6 тис. грн. Це зумовлено дією середньооблікової чисельності робітників (1-й фактор), середнього числа днів роботи одного робітника (2-й фактор), середньої тривалості робочого дня (3-й фактор) і середньогодинного виробітку (4-й фактор). Використовуючи схему, наведену в табл. 2.1, і дані табл. 2.2, виконаємо відповідні розрахунки ( табл. 2.3).

Спосіб абсолютних різниць.Розрахунки, які проводяться в таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені, якщо в кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розрахову­ється відхиленням його фактичної величини від базової (планової).

Таблиця 2.3

РОЗРАХУНОК ФАКТОРІВ СПОСОБОМ ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК

Номер підстановки та назва факторів Чисельність робітників Середня кількість днів роботи одного робітника Середня тривалість робочого дня, год. Середньогодинний виробіток, грн. Обсяг товарної продукції, тис. грн. Величина впливу фактора, тис. грн.
Нульова підстановка 250 20 8,0 12,5 500
1. Вплив чисельності робітників 200 20 8,0 12,5 400 400 – 500 = – 100
2. Вплив середнього числа днів роботи од­ного робітника 200 22 8,0 12,5 440 440 – 400 = + 40
3. Вплив середньої тривалості робочого дня 200 22 7,0 12,5 385 385 – 440 = –55
4. Вплив середньогодинного виробітку 200 22 7,0 15,5 477,4 477,4 – 385 = +92,4

Разом

–22,6

 

Використовуючи відхилення по кожному фактору, виконаємо розрахунок впливу факторів:

1. Вплив зміни чисельності робітників:

(–50) · 20 · 8,0 · 12,5 = –100 (тис. грн.).

2. Вплив зміни числа днів, відпрацьованих одним робітником:

(+2) · 200 · 8 · 12,5 = +40 (тис. грн.).

3. Вплив зміни тривалості робочого дня:

(–1) · 200 · 22 · 12,5 = –55 (тис. грн.).

4. Вплив зміни середньогодинного виробітку:

3,0 · 200 · 22 · 7 = + 92,4 (тис. грн.).

Разом: –22,6 тис. грн.

Спосіб відносних різниць.Цей спосіб ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах (відсотках) на плановий обсяг узагальнюючого показника. Розрахунок потрібно вести табличним або безтабличним способами. Використовуючи дані табл. 2.2 , проведемо відповідні розрахунки
в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

РОЗРАХУНОК ФАКТОРІВ СПОСОБОМ ВІДНОСНОЇ РІЗНИЦІ

Показник % виконання плану Різниця суміжних показників Фактор Розрахунок впливу фактора, тис. грн.
1. Середньооблікова чисельність робітників, осіб 80,0 80 – 100 = –20 Чисельність робітників
2. Загальна кількість відпрацьованих усі­ма робітниками лю­дино-днів 88 88 – 80 = +8 Середнє число днів роботи
3. Загальна кількість відпрацьованих усі­ма робітниками лю­дино-годин 77 77 – 88 = –11 Середня тривалість робочого дня
4. Обсяг товарної продукції 95,48 95,48 – 77= = +18,48 Середньо-годинний виробіток = + 92,4

Разом

– 22,6

 

Хоча всі розглянуті способи елімінування різняться методикою розрахунків, проте вони дають однакові результати, оскільки ґрунтуються на одному й тому самому принципі. В практиці економічного аналізу найчастіше використовують спосіб абсолютних різниць, надійний і найменш трудомісткий.

Що стосується підрахунків резервів, то, як правило, до кількості резервів можна включати негативно діючі фактори. В нашому прикладі негативний вплив на обсяг виробленої продукції мали два із чотирьох факторів, які разом зменшили його на 155 тис. грн. (100 + 55). Це і є резерви виробництва.

Крім того, слід пам’ятати, що будь-який розрахунок трьох і більше факторів завжди можна спростити до пошуку двох факторів, один із яких завжди буде кількісний, а другий — якісний. У цьому випадку, якщо застосовувати прийом абсолютних різниць, величина кількісного фактора дорівнюватиме добутку зміни кількісного фактора на планову (незмінну) величину якісного; величина якісного — це добуток зміни якісного фактора на фактичну величину кількісного фактора.

Якщо три останніх фактори в попередньому розрахунку об’єд­нати в один комплексний фактор — середньомісячний виробіток одного робітника, то спрощений розрахунок впливу факторів матиме такий вигляд (спосіб абсолютних різниць):

1. Вплив зміни чисельності робітників:

(–50 ) · 2,0 = –100 (тис. грн.).

2. Вплив зміни продуктивності праці (місячної):

+387 · 200 = + 77,4 (тис. грн.)

Разом       – 22,6 (тис. грн.)

Сума впливу цих двох факторів завжди має дорівнювати відхиленню узагальнюючого показника, на який вони сумісно діяли.

Навмисно спрощений розрахунок впливу факторів може доповнюватися прийомом розширення факторних систем, який базується на відомому правилі математики: якщо чисельник і знаменник дробу помножити на одне й те саме число, то величина дробу не зміниться. Природно, це число має відповідати даній ситуації (аналітичній моделі) й поглиблювати подальше вивчення факторів, діючих на результативний показник.

Припустимо, що функція, яка описує який-небудь процес, має вигляд y = m / n, тоді розширення цієї формули можна зробити так:

і далі:

.

До речі, розширення факторних систем дає змогу перевести розрахунки у більш зручну форму, коли всі фактори будуть мати прямо пропорційний характер впливу на результативний показник, і тому застосовують лише процес множення.

Наприклад, середню продуктивність праці 1-го робітника за звітний період ( П ) розраховують за формулою:

П = Т / Ч,                               (2.1)

де Т — обсяг товарної продукції, тис. грн.;

Ч — чисельність робітників.

Зовні підвищення продуктивності праці зумовлює зростання обсягу товарної продукції, а збільшення кількості робітників, навпаки, її погіршує. Однак насправді ані перший, ані другий показник не є справжніми факторами продуктивності праці. Ці фактори приховані десь в глибині і не відображаються цією формулою. Але розширення (деталізація) складу формули дає змогу знайти найбільш загальні і дійсно справжні фактори, які впливають на середній рівень продуктивності 1-го робітника:

,                                  (2.2)

де Д — загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками робочих днів за звітний період;

 Г — загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками годин за звітний період.

Якщо зробити необхідні перестановки у формулі (2.2), то матимемо:

                                  (2.3)

Звідси видно, що Д/Ч — це середня кількість відпрацьованих днів 1-м робітником у звітному періоді (д), Г/Д — це середня тривалість робочого дня (зміни) в годинах (г), нарешті, Т/Г — це середньогодинний виробіток 1-го робітника (п). Тоді формула (2.3) матиме такий вигляд:

                                       (2.4)

Таблиця 2.5


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 35;