Предмет і завдання економічного аналізу
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ВИВЧЕННЯ ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ Тема 1. Предмет і види економічного аналізу
Економічний аналіз як галузь економічної науки
Вивчення кожної навчальної дисципліни розпочинається з розгляду загальновизнаних її теоретичних засад. Засвоєння теоретичних питань, ключових термінів і категорій дає змогу приступити до оцінювання та розв’язування нагальних проблем виробництва і підвищення його ефективності.
Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.
Економічний аналіз як наукова дисципліна — це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, та об’єктивною оцінкою їх виконання.
Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу, на другому, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, — приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.
|
|
|
В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, але змінюються його обсяги і деякі підходи. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва та витрачання ресурсів, з одного боку, і попиту, ринкових цін та ефективності роботи — з іншого, є основою планування діяльності підприємства.
Усі виробничі та фінансові процеси, а також загальні результати діяльності підприємства повинні належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує й інша форма контролю — наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльності роботи підприємства, як тематична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження. Останнє, наприклад, проводиться за дорученням наглядової ради, акціонерів, банку. І цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботу господарюючого суб’єкта, тобто є однією із форм аналітичного обстеження підприємства.
|
|
|
В СРСР економічний аналіз почав формуватися в 20—30-х роках як підсумковий розділ бухгалтерського обліку. Необхідність розвитку методів аналізу зумовлювалася потребою в оцінюванні бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці у галузі бухгалтерського обліку, першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери.
У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства. Звідси й перша назва курсу «АНАЛІЗ БАЛАНСУ». Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву «ОБЛІКОВИЙ АНАЛІЗ». Отже, певною мірою можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку, або «обліковства».
|
|
|
У 40-х і наступних роках розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання, поряд із даними існуючої інформації, планово-нормативної, технічної та інших видів інформації зумовили зміну й цієї назви курсу. Його стали називати «Техніко-економічний аналіз», «Аналіз господарської діяльності» і, нарешті, «Економічний аналіз».
Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а з часом формуванню його як самостійної дисципліни? По-перше, це пов’язано з формуванням єдиних засад і систем бухгалтерського
обліку і впровадженням типових форм звітності. По-друге,
було скасовано «комерційну таємницю» і, отже, полегшено
доступ до будь-якої економічної інформації. По-третє, у пе-
ріод непу підприємства знову були переведені на комерцій-
ний розрахунок, тобто на засади самоокупності, поновилося бажання вивчати та аналізувати результати їх господарської діяльності.
Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і результатів діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм сприяла роботі з упровадження аналізу, дала змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.
|
|
|
Предмет і завдання економічного аналізу
Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки є, як відомо, виробничі відносини людей. Економічний аналіз як її галузь, природно, теж має справу з певною їх частиною, а точніше, з тими відносинами, які формуються в межах підприємств і навколо них. У навчальній літературі звичайно наводиться таке визначення цього поняття. Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств та установ. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати і роботу окремих галузей, регіонів і всього господарства країни у цілому.
Об’єкти аналізу, на відміну від предмета,— це передусім окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Всі об’єкти аналізу у своїй сукупності складають предмет економічного аналізу. Об’єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва тощо.
Систематизований перелік об’єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, утворюють його зміст.
Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу обумовлюється необхідністю періодичного оцінювання стану господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких виробничих недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто того, з чим надалі пов’язуватиметься одне поняття — резерви. У зв’язку з цим перед економічним аналізом з самого початку були поставлені такі завдання:
1) оцінювання діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;
2) виявелння і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.
Згодом життя висувало й інші завдання, розв’язання яких сприяло виникненню нових розділів і напрямів у розвитку даного курсу. Найважливіше серед них — сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю. Це, зокрема, зумовило появу оперативного аналізу.
Останнім часом економічний аналіз використовується в аудиторський практиці, податковою адміністрацією і, отже, може розв’язувати нове завдання — контроль за роботою підприємств та установ усіх форм власності.
У підручниках інколи називаються й інші завдання. Проте вони або деталізують зазначені вище, або взагалі є завданнями, які мають розв’язуватися іншими економічними дисциплінамии.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 82; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!