ТЕРМОПАРИ. СПЛАВИ ДЛЯ ТЕРМОПАР



Матеріал практичної роботи повністю відповідає кодексу з підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Розділ А-ІІІ/6) та IMO MODEL COURSE № 7.08 офіцер-електротехнік та формує наступні компетентності вимоги: «Контроль роботи електричних, електронних установок та систем керування» та «Безпечне використання електричного обладнання».

Мета роботи:Вивчитиосновні властивості металевих провідників. Ознайомитись з принципами роботи термопар. Згідно свого варіанту розв’язати задачі.

Теоретичний матеріал

Термопари широко застосовують для вимірювання температури різних об'єктів, а також в автоматизованих системах управління і контролю. Вимірювання температур за допомогою термопар набуло широкого поширення через надійної конструкції датчика, можливості працювати в широкому діапазоні температур і дешевизни. Широкому застосуванню термопари зобов'язані в першу чергу своїй простоті, зручності монтажу, можливості вимірювання локальної температури. Вони набагато більш лінійні, ніж багато інших датчики, а їх нелінійність на сьогоднішній день добре вивчена і описана в спеціальній літературі. До переваг термопар відносяться також мала інерційність, можливість вимірювання малих різниць температур. Термопари незамінні при вимірюванні високих температур (аж до 2200 ° С) в агресивних середовищах. Термопари можуть забезпечувати високу точність вимірювання температури на рівні ± 0,01 ° С. Вони виробляють на виході термоЕРС в діапазоні від мікровольт до мілівольт, однак вимагають стабільного підсилення для подальшої обробки.

Термопари відносяться до класу термоелектричних перетворювачів, принцип дії яких заснований на явищі Зеєбека: якщо спаї двох різнорідних металів, що утворюють замкнену електричний ланцюг, мають неоднакову температуру (Т не дорівнює Т2), то в ланцюзі протікає електричний струм. Зміна знаку у різниці температур спаїв супроводжується зміною напрямку струму.

Під термоелектричним ефектом розуміється генерування термоелектрорушійної сили (термоЕРС), що виникає через різницю температур між двома з'єднаннями різних металів і сплавів.

Таким чином, термопара може утворювати пристрій (або його частина), що використовує термоелектричний ефект для вимірювання температури. У поєднанні з електровимірювань приладом термопара утворює термоелектричний термометр. Вимірювальний прилад або електронну вимірювальну систему підключають або до кінців термоелектродов (рис. 1, а), або в розрив одного з них (рис. 1, б).



Рис. 1 (а, б) Підключення термопари до вимірювального приладу


У місцях підключення провідників термопари до вимірювальній системі виникають додаткові термоЕРС. В результаті їх дії на вхід вимірювальної системи фактично надходить сума сигналів від робочої термопари і від «термопар», що виникли в місцях підключення (рис. 2).

 

 


Рис. 2 Принцип роботи термопари


Існують різні способи уникнути цього ефекту. Найбільш очевидним з них є підтримання температури холодного спаю постійною.

На практиці при вимірюванні температур широко використовується техніка «компенсації холодного спаю»: температура холодного спаю вимірюється іншим датчиком температури, а потім величина термоЕРС холодного спаю програмно або апаратно віднімається з сигналу термопари (рис. 3). Місця підключення термопари до вимірювальній системі повинні мати однакову температуру, тобто перебувати в ізотермальной зоні. Крім того, у схемі з компенсацією холодного спаю в цій же зоні повинен знаходитись і датчик температури холодного спаю. Розробник повинен враховувати ці вимоги при конструюванні вимірювальної системи.

 

Рис. 3 Техніка компенсації холодного спаю

Задача 1:

Нагрівач електричного чайника має дві обмотки. При вмиканні однієї з них вода закипить за час , другої – . Через який час закипить вода, якщо обидві обмотки увімкнути послідовно, паралельно?

Рішення:

Нехай  – це кількість теплоти, що необхідна для нагрівання води до кипіння. Тоді якщо увімкнена перша обмотка

                                   (1)

Якщо увімкнена друга обмотка

                                   (2)

При послідовному з’єднанні загальний опір буде , тоді

                          (3)

де – час, необхідний для нагрівання при послідовному з’єднанні обмоток.

При паралельному з’єднанні загальний опір буде , тоді

                     (4)

де – час, необхідний для нагрівання при паралельному з’єднанні обмоток.

З рівнянь (1,2) отримаємо

,               (5)

Підставивши рівняння (5) в (3,4) кінцево будемо мати

, .

 

Завдання на практичну роботу:

1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом практичної роботи.

2. Ознайомитись з примірниками розвʼязання задач на тему практичної роботи.

3. Згідно свого варіанту розвʼязати задачі.

4. Привести розрахунки у зошиті з практичних робіт.

5. Привести відповіді на контрольні запитання (письмово).

6. Навести висновки з практичної роботи.

 

Контрольні запитання:

1. Поясніть принцип роботи термопари.

2. Яку частину термопари називають «холодним»?

3. Яку частину термопари називають «горячим»?

4. Які сплави використовують для виготовлення термопар?

5. Наведіть схему підключення термопари до вимірювального приладу.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №3


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1200; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!