Державні стандарти освіти та їх функції
Державний стандарт освіти (ДСО) ‒ це сукупність норм, що визначають зміст вищої освіти, обсяг навчального навантаження, засоби діагностики якості освіти та рівня підготовки студентів, а також нормативний термін навчання. ДСО визначає обов’язковий мінімум змісту навчальних програм, обсяг навчального навантаження студентів, вимоги до рівня підготовки випускників ВНЗ і є основою нормативних документів (навчальних планів, навчальних програм тощо). ДСО ‒ це сукупність норм, які визначають вимоги до освітньо-кваліфікаційних (освітніх) рівнів студентів ВНЗ. Галузеві стандарти вищої освіти Міністерства освіти і науки України (ГСВО МОНУ) видаються для кожного освітнього кваліфікаційного рівня підготовки фахівців (бакалавра, спеціаліста, магістра) для кожного напрямку підготовки фахівців (наприклад, 0502 “Менеджмент”), для кожної кваліфікації (наприклад, магістр зовнішньоекономічної діяльності). Галузевий стандарт освіти (ГСВО) має три розділи: 1) освітньо-кваліфікаційна характеристика довкілля (ОКХ)містить вимоги до професійних якостей, знань та умінь людини, яка отримує певний освітній рівень (базову, вишу чи повну вищу освіту); 2) освітньо-професійна програма (ОПП), якою визначається зміст підготовки фахівців певних освітньо-кваліфікаційних рівнів. ОПП передбачає перелік нормативних та вибіркових дисциплін, засвоєння яких здійснюється відповідно до структурно логічної схеми науково- і методичнообґрунтованої послідовності їх вивчення; 3) Засоби діагностики якості вищої освіти. У першому розділі фіксуються обсяги знань та вмінь, яких має набути студент протягом навчання у ВНЗ. У другому розділі визначаються навчальні дисципліни та кількість годин на їх вивчення. Орієнтовно 70% - 75% навчального часу відводиться на вивчення обов’язкових для всіх ВНЗ нормативних дисциплін. Кожна з таких дисциплін забезпечується типовою навчальною програмою. Дотримання назв нормативних навчальних дисциплін провинно бути обов’язковим для вищих навчальних закладів, а обсяг не може бути меншим обсягу, встановленого стандартами освіти. Решта навчального часу (близько 25%-30%) відводиться на вибіркові навчальні дисципліни, які частково рекомендуються для вибору ВНЗ, а частково вводяться ним самостійно. Робочі навчальні програми для вибіркових дисциплін розробляються в кожному ВНЗ і затверджуються рішенням вчених рад. У третьому розділі ГСВО містяться матеріали щодо змісту державного іспиту та кваліфікаційної атестаційної роботи (дипломної, магістерської). На основі галузевих стандартів вищої освіти відповідно їх розділів у кожному ВНЗ опрацьовуються власні робочі нормативно-правові документи. Для їх розробки залучаються спеціальні робочі групи, до складу яких входять посадові особи ‒ проректори, методисти та найбільш досвідчені викладачі.
Моніторинг освітньої діяльності. Органи гарантування якості вищої освіти
Реалізація завдань досягнення високої освітньої якості неможлива без постійної, повної та об’єктивної інформації про стан освіти, що має забезпечити система моніторингу, яка є невід’ємним компонентом якості освіти. Моніторинг навчальних здобутків студентів в Україні проводиться як плановий періодичний контроль рівня засвоєння навчального матеріалу з боку уповноважених органів та безпосередньо на рівні ректорату, деканату і кафедри. Отже, контроль якості вищої освіти передбачає внутрішню та зовнішню оцінку, що здійснюються, відповідно, вищими навчальними закладами та органами державного конторою і громадськістю. Вищі навчальні заклади за власною ініціативою застосовують інноваційні моделі управління якістю освіти на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000. Упродовж усього навчання студенти складають посеместрові іспити (сесії), а також спеціальні тести (контрольні) ректорського контролю на виявлення рівня знань, умінь та навичок. Вищі навчальні заклади широко застосовують модульно-рейтингову систему організації навчального процесу, яка зокрема передбачає і складання рейтингу навчальних здобутків студентів (це також є елементом системи моніторингу якості). Із введенням європейської системи трансферу: накопичення кредитів (ECTS) запроваджено відповідну шкалу оцінювання навчальної роботи студентів та постійний моніторинг рівня засвоєння окремих розділів та модулів навчального курсу, на підставі яких викладач має право виставляти загальну оцінку знань студента без проведення підсумкового іспиту під час сесії. Державна інспекція навчальних закладів здійснює інспектування, аналізуючи і оцінюючи рівень навчально-виховної, наукової та методичної роботи, за-стосування наукового, науково-педагогічного кадрового потенціалу, розвитку матеріально-технічної бази і соціальної сфери, дотримання державних стандартів щодо якості підготовки студентів (у тому числі здійснюючи контрольні заміри знань студентів). Фактично інспекція проводить вибірковий моніторинг стану вищої освіти за окремим планом або у випадку надходження скарг. Раніше Державна інспекція проводила загальну планову атестацію вищих навчальних закладів, але після введення системи ліцензування та акредитація ця процедура, в окремих випадках, стала частиною процесу акредитації. Державна атестація студентів здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою певного рівня. Кожен випускник складає державні іспити і, як правило, захищає дипломну роботу чи дипломний проект. Моніторинг якості підготовки кандидатів наук (згідно з Болонською класифікацією – третій цикл і аналог європейського рівня) через аспірантуру на державному рівні здійснює Вища атестаційна комісія України (ВАК України). У більшості країн світу така інституція відсутня, остаточне рішення щодо ви-конання студентом вимог навчального плану, якості результатів наукового до-слідження (дисертації) приймає безпосередньо вищий навчальний заклад. Отже, гарантування якості освіти в Україні здійснюють усі названі органи державного і громадського врядування.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 798; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!