Острозька слов’яно-греко-латинська академія – перша школа вищого рівня України.

В Україні першою школою вищого рівня вважають Острозьку академію (греко-слов’яно-латинську колегію), засновано близько у 1576 році в м. Острозі князем К. Острозьким. В академії викладали слов’янську, грецьку, латинську мови і така звані “вільні науки”: граматику, арифметику, риторику, логіку та ін. Велика увага приділялась вивченню музики і хорового співу, що знайшло відбиток в “острозькому наспіві”, широко відомому в Україні і Білорусі. При школі діяли друкарня і науково-літературний гурток. Якщо брати до уваги такі показники як мета навчального закладу, його устрій, склад викладачів та їх причетність до науково-дослідної роботи, коло дисциплін і рівень їх викладання, рівень освіти і оцінка роботи закладу громадськістю, то Острозьку академію можна вважати вищою школою, першою у східних слов’ян. Першим ректором Острозької академії був український і білоруський письменник, педагог, культурно-освітній діяч Герасим Смотрицький, який разом з іншими вченими здійснив переклад Біблії. Його син Мелетій Смотрицький – автор знаменитої граматики старослов’янської мови “Граматика словенська”. Із заснуванням у 1624 р. в Острозі єзуїтської колегії Острозька Школа занепала і в 1636 (або 1640[5]) р. припинила своє існування.[4] Будівля Академії не збереглась, нині на її місці (також друкарні Івана Федоровича) є парк. За наказом президента України від 12 квітня 1994 року розпочалося відродження Острозької академії, а за наказом від 30 жовтня 2000 року університету «Острозька академія» було надано статус національного. Університет має взірцеву репутацію як в Україні, так і за її межами — діяльність Острозької академії в 1999 році було відзначено XXVII Міжнародним призом «За якість», що вручався в Парижі. 22 червня 2007 року на базі Острозької академії за участю Президента України було відкрито віртуальну наукову бібліотеку. У 2009 році Кабінет міністрів України надав Острозькій академії статус самоврядного дослідницького ВНЗ. Указом Президента України від 19 серпня 2009 року ректорові Національного університету «Острозька академія» професору Пасічнику Ігорю Демидовичуприсвоєно звання Героя України за визначні особисті заслуги перед Україною у збереженні та примноженні національної освітянської спадщини. 21 жовтня 2010 року Острозька академія була прийнята асоційованим членом Європейської асоціації університетів, а 7 грудня 2014 року НаУОА став співзасновником Східноєвропейської мережі університетів. Університет постійно відвідують видатні діячі сучасності, зокрема візити до Острозької академії здійснили Президенти України Віктор Ющенко, Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Петро Порошенко, Прем'єр-Міністр України Арсеній Яценюк, посол Польщі в Україні Яцек Ключковський, посол Канади в Україні Роман Ващук.

7..Роль Києво-Могилянської академії у розвитку вищої освіти.

Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом, що відповідав запитам і потребам духовного життя українського народу в період радикальних світоглядних і суспільно-політичних змін, народно-визвольної боротьби, формування національної церкви і держави. Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснована на принципах гуманізму і просвітництва Академія поширювала освіту, знання. 1632 р. в Києві шляхом об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл було створено Києво-Могилянську колегію – вищий навчальний заклад, який за змістом і обсягом навчальних програм відповідав вимогам європейської вищої школи. Об’єднана школа отримала свою назву на честь свого протектора-митрополита Петра Могили (Петру Мовіле). Петро Могила (1597 – 1647) – син молдавського господаря, навчався у Сорбонні, у Парижі разом з французьким філософом Рене Декартом. Згодом П. Могила порвав зі світським життям і постригся у ченці Києво-Печерської Лаври. Всі кошти і знання Петро Могила віддав справі розвитку науки і освіти в Україні. Улюблене дітище київського митрополита стає відомим вищим навчальним закладам. У 1701 р. колегія одержала титул та права академії і отримала назву Київська академія – один із найвпливовіших освітніх і культурних осередків в Україні і Європі. На зорі започаткування Російської академії наук з 20 академіків – 13 були українцями, випускниками Києво-Могилянської академії. Повний курс навчання в Києво-Могилянській академії тривав 12 років. Але зважаючи на те, що вона була вищою школою, студенти мали право вчитися в ній стільки, скільки бажали без вікового обмеження. Всього в академії було 8 так званих ординарних класів, але кількість предметів сягала до 30 і більше. В Києво-Могилянській академії формувалась історична наука. Досить згадати, що літописці Роман Ракушка Романовський (Самовидець), Самійло Величко, Григорій Грабянка навчались в Академії.

Мы поможем в написании ваших работ!