Проаналізувати вплив вологості деревини на її фізико-механічні властивості.



Вологість. Волога в деревині перебуває в капілярному й гігроскопічному стані. Капілярна волога заповнює порожнини клітин, судин і міжклітинні простори й може складати до 200 % від ваги абсолютно сухого дерева. Волога в гігроскопічному стані перебуває в оболонках клітин у кількості до 30 %.

При висиханні вологи деревина спочатку втрачає капілярну вологу, а потім - гігроскопічну. Стан деревини, в якому відсутня капілярна волога й утримується тільки гігроскопічна, називають точкою насичення. Вологість, яку одержала деревина при тривалому знаходженні в повітряних умовах при постійній температурі повітря і його відносній вологості, називається рівноважною вологістю.

Вологість деревини, що зберігається в приміщенні при температурі й вологості повітря, можна визначити за діаграмою Н.Н. Чулицького. Стандартна вологість прийнята для деревини 12 %, тобто всі її властивості, які змінюються зі зміною вологості перераховують на стандартну й після цього роблять обґрунтування вибору виду деревини для тих чи інших цілей. Перерахування ведуть за формулою:

                        rо12 = rоw [1 + 0,01(1 – Ку)(12 – W)],                      (3.1.1)

де Ку – коефіцієнт об'ємної усушки;                                                              

W - вологість деревини в даний момент часу, визначена за діаграмою Н.Н.Чулицького, %.

                                        R12 = Rw [1 + a(W – 12)],                                   (3.1.2)

де a - коефіцієнт зниження міцності при зволоженні на 1 %, становить: при стиску й вигині 0,04, а при розтягу 0,01;

R12, Rw – межі міцності деревини, відповідно при 12 % вологості й при вологості в момент випробування, МПа;

W - вологість деревини в момент випробування, %.

 

Обгрунтуйте необхідність та способи захисту деревини від займання.

Захист деревини від займання

Для захисту деревини від займання застосовують вогнезахисні просочувальні склади, фарби, пасти, які наносять на поверхню деревини, або якими штукатурять поверхні.

Вогнезахисні фарби підрозділяють на:

масляні (з додаванням антипіренів): перхлорвінілові; силікатні; казеїнові.

Силікатною фарбою називають суміш рідкого скла з наповнювачем (тонкомолотий кварцовий пісок, магнезит, крейда, важкий шпат), пігментом і пластифікатором.

Вогнезахисні обмазки сметаноподібної консистенції. Містять суперфосфат, сульфітний луг, глину й воду з пігментом.

Обгрунтуйте необхідність та способи захисту деревини від гниття

Для боротьби з грибами, які руйнують деревину, застосовують спеціальні речовини – антисептики. Їх підрозділяють на дві групи: водорозчинні й нерозчинні.

До водорозчинних антисептиків відносяться фтористонатрієві, дінітрофенолят натрію й мідний купорос.

Фтористий натрій - тонкомолотий білий порошок, сильний антисептик, добре проникає в деревину, не має запаху, не горючий, не має шкідливого впливу на метал.

Антисептики на основі дінітрофенолу добре проникають у деревину й важко з неї вимиваються, але застосовувати їх без спеціальних хімічних добавок не можна, тому що вони отруйні й шкідливо діють на людину, викликаючи подразнення слизової оболонки.

Водонерозчинні антисептики бувають маслянисті й кристалічні.

Маслянисті антисептики у зв'язку з їхньою горючістю і неприємним запахом застосовують для антисептування дерев'яних конструкцій і частин, що перебувають у повітряних або ґрунтових умовах при постійній або періодичній дії атмосферної або ґрунтової вологи. До їхнього числа відносяться кам'яновугільне креозотове масло, що служить для просочення залізничних шпал, антраценове масло, сланцеве масло, смоли й дьоготь.

Позитивною якістю цих антисептиків є велика отруйність для грибів і стійкість проти вилуговування водою. Вони не послабляють механічних властивостей деревини й не викликають корозії металу. Їх недоліком є те, що масляна плівка на поверхні деревини перешкоджає її висиханню. Проникати в деревину вони можуть тільки при особливих способах просочення, причому просочена ними деревина не здатна приймати фарбування

Дати оцінку характеристикам та особливостям застосування в будівництві арболіту, фіброліту.

Фібролітом називають плитний матеріал з тонких довгих деревних стружок, скріплених мінеральними в’яжучими. Фібролітові плити технологічні, міцно зчіплюються з незатверділим бетоном ,надійно кріпляться до бетонної і кам'яної поверхні. Вироби з фіброліту морозостійкі, не загнивають, не уражаються гризунами. Застосовують для виготовлення перекриттів, перегородок і покриттів сільськогосподарських і складських будівель, а також стін дерев'яних стандартних будинків.

 

Арболіт – легкий деревобетон на мінеральному в'яжучому. Для виготовлення арболіту використовують відходи лісопиляння і переробки деревини різних порід, а також подрібнені сучки, обаполи. Застосовують для виготовлення начіпних панелей зовнішніх стін, самонесучих панелей зовнішніх і внутрішніх стін, плит покриттів.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 560; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!