Розрахунок кількості з’єднувальних ліній (ЗЛ)



Та групового тракту (ГТ)

Кількість ЗЛ від РАТС декадно-кровокової системи (ДКС) визначається за методикою приведеній в додатку 5. При розрахунку приймаються втрати викликів на ЗЛ р=0,005. Втрати явні, структура пучка, як правило, неповнодоступна, тобто .

Кількість ЗЛ від РАТС координатної системи (КС) визначається за методикою приведеній в додатку 6, використовуючи метод ефективної доступності (DE) приймається, що втрати викликів явні і рівні 0,005.

Кількість ЗЛ від цифрових систем комутації (ЦСК)визначається за повнодоступного пучка, не блокуємого. Втрати явні і для ЗЛ між ЦСК аналогової АТС приймають 0,005. Між ЦСК і ВСС чи ЗЛМ (АМГС) – 0,001, а на ЗЛ до ПС р=0,0001. Для розрахунку ЗЛ використовують таблицю Ерланга (Додаток 8).

Розрахунок числа ГТ використовується в залежності від типу і кількості ЗЛ з урахуванням того, що тракт Е1 має швидкість 2048 кбіт/с, забезпечуючи при цьому 30 інформаційних канальних інтервалів:

- для ЗЛ однобічної дії (наприклад між ОПСi та РАТСj):

                                         (2.30)

 

- для двобічних ЗЛ (наприклад ОП-ПС):

 

                                              (2.31)

 

Кількість ГТ округляють до найближчого більшого.

 

Розрахунок числа абонентських модулів

Кількість абонентських модулів на ОПС та ПС підраховується однаково. На станції застосовуються два типи модулів:

- АМ містить 8 типовий елемент змін (ТЕЗ) типу АК-5 по 16 АК кожен, отже, ємність АМ складає  - 128 індивідуальних ліній;

- АМТ містить 7 ТЕЗ типу АК-5 і один ТЕЗ типу АКТ для включення таксофонів, тобто у цей модуль можна включати 112 індивідуальних ТА та 8 таксофонів;

Розраховують кількість АМТ:

                                                 (2.32),

         де  - кількість таксофонів.

Округляють до найближчого більшого. В інші ТЕЗ АМТ включають індивідуальні лінії, число яких дорівнює:

                                              (2.33)

 

Інші індивідуальні лінії включаються в АМ:

 

                                             (2.34)

 

Загальна кількість модулів дорівнює сумі АМ та АМТ.

 

Розробка функціональної схеми

Групоутворення УКСна ПС і ОПС залежить від кількості групових трактів, що включаються, від АМ, АМТ і числа ГТ з’єднувальних ліній до АМТС, РАТС, ВСС, ПС.

Загальна кількість ГТ на ПС визначається як сума всіх трактів:          

                             (2.35),

де  - число АМ підстанцій;

 - число АМТ підстанцій;

 - число ГТ для зв’язку з ОПС.

Аналогічно для ОПС:

(2.36),

                          

 поєднує , якщо ВСС розташований на РАТС-J, припускає, що ЗЗЛ і ЗЛМ об'єднано в один пучок.

На підстанціїдоцільно використовувати УКС-32, в який можна включити 30 ГТ інформаційних, ГТ-0 використовується для сигналізації, а в ГТ-1 включені ЦГТС і ЦП, схема УКС-32 зображена на рис. 2.4, а. На ПС встановлюють один УКС-32 основний і один резервний.              

Для збільшення ємності поля УКС використовують два основних і два резервних, як це показано на рис. 2.4, б. У цьому випадку в кожному модулі УКС використовується ГТ-0 - для сигналізації, ГТ-1 для включення ЦГТС і ЦП. Для об'єднання двох УКС включають 3-4 ГТ, виконуючих функції проміжних ліній, для ПЛ використовують ГТ під номерами 28, 29, 30, 31, тому що на ці входи УКС не подається синхронізація. Необхідно також врахувати, що в другий і третій входи УКС рекомендують включати ЦСЛ, тому що для них також не подається синхронізація.

               

Рис. 2.4 – Групоутворення УКС:

а) УКС-32, ємністю nГТ=30,

  б) УКС-32 , ємністю nГТ=54,

в) УКС-128, ємністю nГТ=124,

       г) УКС-128 , ємністю nГТ=224.

 

 

На ОПС доцільно використовувати УКС-128. Якщо використовується один основний і один резервний, то кількість ГТ дорівнює 124. Для збільшення ємності включають два основних і два резервних, одержуючи ємність 2x112 = 224 ГТ, при цьому 12 ГТ використовується для проміжних ліній. Схема УКС на 124 ГТ зображена на рис. 2.4, в, а на 224 - рис. 2.4, г.

Функціональна схема ПС. Підстанція комплектується абонентськими модулями АМ, АМТ і УКС. На ПС може не бути окремого модуля синхронізації (СКС). Синхронізація здійснюється від ОПС груповими трактами.

Для технічного обслуговування необхідно процесор ПКС-2, за допомогою модему (МОД), підключити до центра технічної експлуатації, розташованого на ОПС.

На функціональній схемі ПС показують:

- один АМ для індивідуальних ліній;

- один АМТ для таксофонів;

- ЦЗЛ до опорної станції;

- модем до центра технічної експлуатації.

На схемі вказати число АМ, АМТ, ємність ПС, кількість ЗЛ і ГТ з ОПС, число УКС.

Функціональна схема ОПСзображена на рис. 2.5. Опорна станція комплектується АМ і АМТ, УКС із ЦГТС, ЦП, ПКС-2, модулем синхронізації (СКС) і МТЕ. У поле УКС включаються всі напрямки зовнішнього зв'язку з РАТС, ВСС, АМТС і ПС і АМ/АМТ.

На функційній схемі ОПС показують:

- один АМ для індивідуальних ліній;

- один АМТ таксофонів;

- усі напрямки (ЦЗЛ) зовнішні;

- МТЕ - модуль технічної експлуатації;

- СКС - синхронізація системи.

На схемі вказують число АМ, АМТ, ємність усієї цифрової системи і нумерацію ліній, кількість ЗЛ і ГТ і кількість УКС.

 


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 621; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!