Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

Стр 1 из 4Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра радіоелектронних апаратів і телекомунікацій

Методичні вказівки до виконання курсового проекту

для студентів напряму підготовки “Телекомунікації”

з дисципліни

“Системи комутації в електрозв’язку”

на тему:

“Міська опорна цифрова система

комутації “Квант-Є”

Хмельницький 2010

Зміст та вимоги до курсового проекту

Курсовий проект з дисципліни ”Системи комутації в електрозв’язку” виконується у VII семестрі для підвищення кваліфікаційних навиків студентів. Завдання на курсовий проект студенти отримують у викладача. Проект виконується у вигляді пояснювальної записки обсягом 25–30 машинописних сторінок (ф. А4, 14 шрифт).

При розробці курсового проекту необхідно дотримуватися певних вимог та стандартів. Проект повинен містити наступні структурні елементи:

- титульний аркуш (додаток 9);

- анотацію;

- бланк завдання (додаток 10);

- зміст;

- вступ;

- розділи основної частини;

- висновки;

- перелік посилань;

- додатки (при необхідності).

Анотація. У анотації вказується тема курсового проекту, його основне призначення, об’єм пояснювальної записки, перелік графічної частини проекту, перелік додатків тощо.

Вступ.У ньому коротко описується стан питання, формулюється мета і завдання проекту, а також актуальність та обґрунтованість прийнятих рішень.

Основна частина. Вона має типову структуру, яка передбачає висвітлення та вирішення наступних питань:

1. Розрахунок структурної схеми МТМ

2. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

3. Розрахунок кількості ЗЛ та ГТ

4. Розрахунок кількості АМ

5. Розробка функціональної схеми

6. Розробка з’єднувального тракту

7. Опис процесу встановлення з’єднання

Висновки. У висновках наводяться результати проведених розрахунків.

Перелік посилань. У розділі дається перелік літератури, яка була використана при розробці курсового проекту. Список використаних джерел формується у тому порядку, в якому зустрічаються посилання, з додатковим урахуванням вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 та СТУ 207.002:2004.

Додатки. До них включають допоміжні матеріали та документи, на підставі яких виконувалась розробка курсового проекту.

Завдання для курсового проектування

На основі отриманих вихідних даних, які надав викладач необхідно:

1. Здійснити розрахунок структурної схеми МТМ

2. Здійснити розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

3. Здійснити розрахунок кількості ЗЛ та ГТ

4. Здійснити розрахунок кількості АМ

5. Розробити функціональну схему

6. Розробити з’єднувальний тракт

7. Здійснити опис процесу встановлення з’єднання

Методичні вказівки

Розробка структурної схеми міської телефонної мережі (МТМ)

Цифровізація МТМ здійснюється впровадженням цифрових систем комутації (ЦСК) методом «накладання» ЦСК на існуючу аналогову мережу і «цифровими островами», коли ЦСК працює в одному мікрорайоні. У курсовому проекті передбачається використовувати перший метод, тобто встановити ОПС в одному з районів міста і ввімкнути в неї виносний комутаційний модуль (ВКМ), що виконує роль підстанції, яка розміщена у будинку РАТС-2.

Відстань між РАТС у курсовому проекті визначається методом трикутника в масштабі 1 см=1 км. На рис.2.1 приведено приклад, коли відомо, що і , а необхідно визначити . Розташування станцій вибирається довільно.

Рис. 2.1 – Метод визначення відстані

Тип сполучних ліній визначається економічними міркуваннями і технічними можливостями. Лінії між аналоговими районними автоматичними телефонними станціями (РАТС) використовуються з’єднувальні лінії (ЗЛ) однобічної дії і вибираються, виходячи з відстаней між станціями. Якщо довжина лінії до 1,5 км, то використовуються фізичні три дротяні лінії, якщо від 1,5 км до 8,0 км – фізичні двопровідні з’єднуючі лінії (ЗЛ) і якщо довжина більше 8,0 км, то ущільнені за допомогою системи передачі (СП) типу ІКМ.

ЗЛ між ЦСК і існуючими РАТС рекомендується використовувати однобічної дії, цифрові із швидкістю 2,048 кбіт/с. В цьому випадку на РАТС встановлюється комплект СП типу ІКМ для переходу від цифрового сигналу до аналогових.

ЗЛ між цифровими станціями (ОПС) тільки цифрові типу Е1, двосторонньої дії. На рис. 2.2 приведені структурні схеми МТМ для місцевого зв’язку (рис.2.2, а) та для АМТС і вузла спеціальних служб (ВСС), який розташований у будинку РАТС-J (рис.2.2, б).

Рис. 2.2 – Структурна схема МТМ

а) схема місцевого зв’язку;

б) схема зв’язку з АМТС та ВСС (ВСС у будинку РАТС-J)

Нумерація абонентських ліній (АЛ) на МТМ залежить від числа РАТС і ємності мережі. Якщо ємність мережі не перевищує 80000 номерів, то нумерація п'ятизначна, у якій перша цифра визначає районну АТС. Нумерація в межах станції може бути типу «К-00-00»-«К-99-99» чи «К-11-11»-«К-00-00», де К - код РАТС. Якщо проектована ОПС має ємність більш 10000 номерів, то доцільно використовувати змішану нумерацію: шестизначну на ОПС, залишивши на існуючій мережі п'ятизначну нумерацію.

Ємність ОПС складається з ємності опорної станції рівних числу індивідуальних телефонних апаратів (ТА) і таксофонів. Нумерація для ЦСК робиться єдина.

Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

Категорії джерел навантаження відрізняються інтенсивностями питомих абонентських навантажень, у завданні прийнято три категорії:

· Абоненти ділового сектора – категорія 1;

· Абоненти квартирного сектора – категорія 2;

· Універсальні таксофони – категорія 3.

Структурний склад абонентів по категоріях для існуючої РАТС визначається залежно від частки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу. Тому

_(2.1)

де , -кількість абонентів по категоріям – квартирного та ділового секторів;

– частка абонентів квартирного сектора;

- кількість абонентів індивідуальних;

Число абонентів ділового сектора рівне різниці:

_(2.2)

Структурний склад для ЦСК визначається за винятком універсальних таксофонів.

Кількість індивідуальних телефонів рівна:

_(2.3)

Знаючи число індивідуальних ТА можна визначити число абонентів ділового ( ) та квартирного сектора ( ) за формулами 2.1 та 2.2 тільки, заміняючи на .

Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження (ГНН) (дивися додаток 3), інтенсивність навантажень на ЦСК визначаються за наступними формулами:

_(2.4) _(2.5)

_(2.6) _(2.7)

Навантаження до спецслужб визначається як частка (Ксп) інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

_(2.8),

де Ксп = 0,03...0,05 – частка навантаження, яка прямує до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося визначається:

_(2.9)

Навантаження вихідні зовнішні з АМ на групові тракти Y_ГТ._АМ менше навантаження абонентів ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС - навантаження виходу ГШ вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку:

, _(2.10)

де: t_В – середня тривалість заняття АЛ (додаток 2);

t_со – середня тривалість слухання сигналу станції, t_со =3 c;

t_y – час встановлення з'єднання, t_y = 0;

t_наб – час набору, яка залежить від способу передачі номера від ТА:

· Для імпульсного способу (ДКШІ) t_наб = 1,5*n с;

· Для частотного способу (DTMF) t_наб = 0,4*n с, де n – число цифр, що набирають, і залежить від значності нумерації на мережі.

При вихідному зв'язку величина n = 5 або 6, залежно від значності нумерації. При змішаній нумерації визначається середньозважене значення n:

n = p5*5+(1-p5)*6 _(2.11),

де р₅ – частка викликів, що направляються до РАТС з п'ятизначною нумерацією.

Величина р₅ рівна:

_(2.12),

де N₅ + N₆– загальна ємність РАТС відповідно з 5-и і 6-ої нумерації.

При вихідному міжнародному зв'язку величина n рівна:

n = p_зон * 9 + p_мм * 11 + p_мн *14 _(2.13),

де p_зон = 0,6 – частка викликів при зоновому зв'язку;

p_мм = 0,3 – частка викликів при міжміському зв'язку;

p_мн = 0,1 – частка викликів при міжнародному зв'язку;

Тому:

n = 0.6*9+0.3*11+0.1*14=10.1

Коефіцієнт рівний:

= (t_МВ – t_НМ) / t_МВ,

де t_МВ (дивись додаток 2)

Для спецслужб час довідки t_СП = 30 с, а число цифр, що набираються, дорівнює трьом, таким чином, . Величина q_СП дорівнює:

                                      _(2.14),

де t_сп= 30 с - час довідки

t_н.СП = t + 1.5 * n = 3 + 1.5 * 3 = 7,5 c

q_сп = 30 – 7,5 / 30 = 0,75

При вхідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі як при місцевому, так і при міжміському зв'язку, тому:

q_вх = 1

q_вх = q_т. вх = 1

При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок Y_вх. i проводять з урахуванням типу станції:

· для декадно-крокової РАТС при прийомі номера ДКБД

(t_нд = 7 с), тоді:

                       _(2.15)

§ для координатної РАТС при прийомі номера кодом БЧК

(t_нк = 2 с):

           _(2.16)

Зовнішні навантаження

Зовнішні навантаження на груповий тракт (ГТ) з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

Yсп _{АМ ОПС} = q_сп*Y_{Вих сп ОПС}                                    _(2.17),

де q_сп = 0,8

Y_{вих АМ}_ОПС=q_В*Yвих. _{АБ ОПС}                       _(2.18),

                                  Y_вхАМ_ОПС=Y_вих._{АБ ОПС}_(2.19)

Аналогічно для міжміського зв'язку:

Y_{ЗЗЛ АМ}_ОПС = q_мВих *Y_{мвих АБ ОПС}_(2.19)

Y_ЗЛМ _АМ_ОПС = Y_мвх _{АБ ОПС}                                          _(2.20)



Y_ГТ _АМ = Yсп _{АМ ОПС} + Yвих _{АМ ОПС} + Yвх _{АМ ОПС} + Y_{ЗЗЛ АМ ОПС} +Y_ЗЗЛ _{АМ ОПС} _(2.21)

Міжстанційне навантаження від станції J до станції K визначається за формулою:

                                   (_(2.22)

де Yвих.j - інтенсивність вихідного від PATC-J (ОПС) навантаження;

Yвх.k - інтенсивність вхідного навантаження до РАТС-К;

Yвх МТМZ – сума вхідних на всі РАТС, ОПС навантажень, нормована коефіцієнтами тяжіння відносно PATCj, ;

– нормований коефіцієнт тяжіння від станції J до станції K.

      Після розрахунку зовнішніх навантажень на ОПС, PATCj, PATC_K данні по розрахункам занести в таблицю 2.1.

Таблица 2.1 Інтенсивність вихідних та вхідних навантажень мережі (Ерл)

РАТС ОПС РАТС-J РАТС-K ПС

Yвих , Ерл Yвих о Yвих J Yвих K Yвих П

Yвх, Ерл Yвх о Yвх J Yвх K Yвх П

Визначаються нормовані коефіцієнти тяжіння використовуючи таблицю (Додаток 4) і складають таблицю міжстанційного тяжіння (таблиця 2.2).

Таблица 2.2 – Коефіцієнти тяжіння

від до ОПС РАТС-J РАТС-K ПС

ОПС

РАТС-J

РАТС-K

ПС

Використовуючи формулу (2.22) для прикладу на рис. 2.2 обчислимо розподіл вихідного навантаження від ОПС до станції мережі ( , , , ). Внутрішньостанційне навантаження визначається:

                       (2.23)

Позначимо:

(2.24)



Тоді навантаження внутрішньостанційне визначається:

Навантаження до РАТС-J визначається:

Навантаження до РАТС-K визначається:

Навантаження до ПС визначається:

Результати заносяться в таблицю 2.3

Таблица 2.3. Інтенсивність міжстанційного навантаження, Ерл

від	до	ОПС	РАТС-J	РАТС-K	ПС
ОПС
РАТС-J
РАТС-K
ПС

Навантаження на пучки ЗЛ визначається за результатами розрахунку міжстанційного навантаження з врахуванням навантаження, яке надходить від цифрової системи до вузла спеціальних служб (ВСС) та АМТС. Для визначення навантаження на пучки ЗЛ зображають схему розподілу навантаження (рис. 2.3).