СПОСІБ ОХОРОНА ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБЛЕНЬ І СПІВВІД-НОШЕННЯ МІЖ ОЧИСНИМИ І ПОДГОТОВІТЕЛЬНИМІ РОБОТА-МИ
При стовповій системі розробки вентиляційні штреки погашаються|загашають| услід за посуванням лави, а конвеєрні штреки охороняються целіками, тумбами БЖБТ, чураковими| стінками, вогнищами|багаттями| (звичайними|звичними| або накатними|накат|) і ін-шими способами для подальшого|наступного| їх використання як вентіляціонних| для нижче відпрацьовуваної|відробляти| лави. Розміри приштрекових предохранительних| це-ліків визначаються по формулі:
Sц = 0,04·m·H + 6, м [8], с. 104 (15.1)
де: m - потужність пласта, м|м-код|;
Н - глибина розташування вироблення від поверхні.
Sц = 0,04·1·630+6=38,2 м
Розрахунок співвідношення між очисними і підготовчими роботами.
При стовповій системі розробки підготовчі і очисні роботи мають бути так взаємно пов'язані|зв'язати| в часі, щоб|аби| до моменту відробітку|відробляння| очисного вибою в дано-му виємковом| полі був підготовлений новий очисний вибій в наступному|такому| виємковом | полі. Це досягається відповідним взаємним розташуванням під-готовчих і очисних вибоїв і забеспечення| необхідних швидкостей проведення підготовчих вироблень.
Схема до розрахунку
Для того, щоб визначити співвідношення між очисними і підго-товчими роботами, необхідно знати: довжину ввиємкового поля (Lвп); мі-сячне посування лави (Lміc), м; місячні темпи проходження під-готовчих вироблень (Uп), м/міс. Визначаємо місячне посування лави:
|
|
Lміс= r·nц·Nдн, м. (15.2)
де: г - посування за цикл, м|м-код|;
пц - кількість циклів в добу;
Nдн- число днів роботи по здобичі в місяць.
Lміс =0,63·2·30 = 38 м.
Знаючи місячне посування лави (Lміc) і довжину виємкого поля (Lвn), визначаємо
число місяців роботи лави по відробітку виємкового поля(Тлави):
(15.3)
Підготовка нового виємкового| поля має бути закінчена не менше чим за три місяці до відробітку|відробляння| поля лавою, що діє:
Т =Тлави+3 = 18 = 20 міс. (15.4)
Резерв три місяці береться на проходження розрізної печі лави, монтажні ро-боти в розрізній печі нової лави і на непередбачені|непредбачувані| зупинки при проведенні вироблень.
Якщо темпи проведення підготовчих вироблень достатньо|досить| високі, то під-готовку нового виємковом поля можна починати|розпочинати| з|із| деяким відставання| від початку очисної виїмки лавою у виємковом | полі. У осоружному|противному|випадку - темпи проведення підготовчих вироблень повинні значно випереджати мі-сячне посування лави. [8], с. 105 - 107.
|
|
ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Охорона праці - це широка система заходів направлених на сохранення здо-ров'я і працездатності трудящих.
Особливе значення охорона праці грає на шахтах, де навколишнє середови-ще є небезпекою для тих, що працюють:
-забруднена копальнева атмосфера продуктами вибухових робіт;
-можливість обвалення шматків вугілля і породи, струмопровідний вугільний пил;
-недолік кисню в копальневій атмосфері, її запилена, производство БВР, не-безпека раптових викидів вугілля і газу, завали вироблень;
-обмеженість робочого простору і ін.
Питанням охорони праці приділяється достатня увага але останнім часом ці питання були декілька упущені про що свідчать, аварії події на шахтах. Це зв'язано, перш за все з недостатньо високим економічним станом держави, недостатнім МТС шахт матеріалами, засобами захисту органів дихання, сві-тильниками, саморятувальниками, спецодягом, різними приладами, інстру-ментами і іншими СІЗ.
У галузі розроблені і діють документи, обов'язкові до виконання на шахтах:
- Правила Безпеки вугільних шахтах 2010г.
- Збірки інструкцій до Правил безпеки у вугільних шахтах 2004г.
- ЄПБ при вибухових роботах;
- Керівництво по боротьбі з пилом у вугільних шахтах;
|
|
- Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт;
- Інструкції по професіях, які видаються при навчанні кожному робітникові;
- Правила технічної експлуатації (ПТЕ) вугільних шахт;
- Керівництво по дегазації вугільних шахт.
Охорона праці - це не лише техніка безпеки, але і такі питання як скорочений робочий день у підземних робітників, збільшена продолжительность відпуски (66 дн), відхід на пенсію не за віком; забезпечення шахтеров спецодягом, спецвзуттею, СІЗ.
У вугільній промисловості є комплекс проблем, які необходимо вирішувати оперативно найближчим часом. До них відносяться:
- створення приладів дистанційного контролю окислу вуглецю;
- створення приладів контролю запиленої атмосфери безпосередньо на робочих місцях;
- створення приладів, що сигналізують про небезпеку вибухів і ін.
Курсовим проектом передбачаються заходи по охороні праці - це комплекс заходів по боротьбі з пилом з при веденні очисних і підготовчих робіт, засто-сування апаратури (Метан, ППІ) для контролю змісту метану в гірських ви-робленнях; відробіток пласта з введенням сейсмопрогноза або з гідрорихлен-ня пласта; інструктажі робітників про заходи безпеки праці, постачання ро-бітників СІЗ.
|
|
17. ПРОВІТРЮВАННЯ ЛАВИ І КОНТРОЛЬ ЗА ЗМІСТОМ|вмістом| МЕТАНУ
Кількість повітря, необхідна для провітрювання лави, визначається по насту-пних|слідуючих| чинниках|факторах|:
A) по газу метану:,
[12] с 122 (17.1)
де: Iл - середнє газовиділення в очисне вироблення, м3/хв абсолютна мета-нообільностьIл = 15,2 м3/хв.
Кн - коефіцієнт нерівномірності газовиділення (Кн =1,3)
С|із| – максимальна допустима концентрація газу метану у витікаючому струме-нілави по ПБ. З|із| = 1% ;
С0 – концетрация газу метану в тій, що поступає в лаву струменів повітря
С0 =0,05%
Б) по людях:
Q = 6 х Пч, м3 / хв. [12], с. 122 (17.2)
де: 6 - норма повітря на одну людину, м3/хв.;
Пч - найбільше число одночасно зайнятих людей в лаві (Пч =20).
Q = 6x20 = 120 м3|м-кодів|3 / хв.
B) по пилу:
Q = 60·Uo·S·kоз, м3/хв. [12Іс. 127 (17.3)
де: U0 - оптимальна швидкість руху повітряного струменя в лаві, м/с (Uo приймається 1,6 м/с, [12] с. 127)
S - максимальна площа|майдан| привибійного| простору|простір-час| лави (S=3,36м2|22).
к оз – коефіцієнт, що враховує рух повітря по виробленому простору, безпосе-редньо прилеглою до привибійному; приймається по [ 1] табл.6.4. к оз = 1,3
Q = 60·1,6·3,5 = 336 м3/ хв.
За остаточну приймаємо найбільшу величину Q, отриману по газу
Qоч = 2080 м3/хв . Враховуючи те, що курсовим проектом предусмат ривает-ся дегазація розрахуємо кількість повітря з урахуванням дегазації по форму-лі:
Qдег = Qоч(1- Кдег),м3/хв. (17.4)
де: Кдег - коефіцієнт дегазації (Кдег =0,5)
Qдег = 2080·(1-0,49)= 1061 м3/хв.
Прийнявши кількість повітря, визначаємо швидкість руху повітря по лаві відповідно до ПБ.
(17.5)
Що задовольняє вимогам ПБ
Для оцінки якості повітря, правильності його розподілу по вирабкам і визна-ченнях газоносності повинна проводитися перевірка состояння шахтного по-вітря і виміри його витрати у витікаючих струменях очисних і тупикових ви-роблень виємкових ділянок і шахти в цілому.
Контроль за станом внутрішньошахтної атмосфери здійснює ІТР ділянки ВТБ шахти, основними завданнями якого є:
- контроль за станом провітрювання вироблень і шахти в цілому;
- розрахунок і забезпечення вироблень, що діють, достатньою кількістю сві-жого повітря;
- встановлення і перевірка категорії шахт по газу і небезпеці по пилу;
- контроль за дотриманням пилегазового режиму всіма ділянками служби шахти;
- складання вентиляційних планів з позначеннями на них напрямів повітря-них струменів, а також всіх вентиляційних і протипожежних устройств, ск-ладання планів ліквідації аварій один раз в півріччя;
- підтримка в справному стані вентиляційних вироблень і вентиляціоних спо-руд; регулярне ведення звітності по вентиляції.
План вентиляції шахти складається начальником ВТБ і затверджується го-ловним інженером шахти. План вентиляції шахти повинен знаходитися у на-чальника ВТБ, головного інженера шахти і гірського диспетчера. Плани лік-відації аварії і вентиляції повинні систематично поповнюватися і не рідше за один раз в півріччя складається наново.
Завдання контролю за провітрюванням шахти:
- визначення кількість повітря що поступає в шахту і правильність його роз-поділу по крилах, пластах, ділянках окремих вироблень і вибоях;
- визначення складу копальневої атмосфери;
- спостереження за станом пилегазового режиму і вентиляційних споруд;
- спостереження за депресією гірських вироблень і шахти в цілому. Безперервний контроль за змістом метану здійснюється переноснимі і ста-ціонарні автоматичні прилади. Переносні: СМП і Сигналами-2,5,7 анало-гічні по пристрою до стаціонарних приладів АМТ і ТМР
ПИЛЕПОДАВЛЕННЯ НА ДІЛЯНЦІ
Длязнепилюваннявочисному вибоїзастосовуємокомплекс забезпечую-чих заходів:
- зволоження вугілля в масиві;
- зрошування при роботі виємкового| комплексу (зрошування на комбайні і в місцях|місце-милях| перевантаження);
- обеспилевання| вентиляційного струменя;
- змив|змивання| вугільного пилу з боків гірських|гірничих| вироблень;
- осланцювання гірських|гірничих| вироблень;
- білення|побілка| гірських|гірничих| вироблень.
Нагнітання води у вугільний пласт проводимо за допомогою високого –на-пірной насосної установки УНРО-2 через свердловини. Згідно [додатку 1, 11 «Керівництво по боротьбі з пилом у вугільних шахтах»] приймаємо типо-вую схему нагнітання води у вугільний масив через свердловини за допомогою насосної установки. Довжина свердловин до 120м, діаметр свердловин 45- 90мм, відстань між свердловинами 10- 30м, тиск води 90300 кгс/ см2, що наг-нітається .
Пилеподавленіє при роботі комбайна проводиться|виробляє| за допомогою зроси-тельних| пристроїв|устроїв| вбудовуваних на комбайні і форсунки|, що є. Форсунки встановлюються на робочі спіралі шнеків, створюючих внутрішнє зрошуван-ня, а форсунки на корпусах основні і поворотні редуктори - зовнішнє зрошу-вання. Загальна|спільна| кількість зрошувачів, що одночасно працюють на комбайні, має бути 19.
Безпосередньо на шнеках встановлюють 32 зрошувачі,з|із| яких в роботі знаходиться|перебуватимуть|21. Комбайни оснащені зрошувальними приладами| з|із| синхро-нізаторами, що дозволяють подавати воду тільки|лише| до тих зросителям|, які нап-равлені|спрямовані| в зону руйнування вугілля. Підрахуємо|підсумовуватимемо| необхідни| кількість води і форсунок.
Розрахунок води визначається по формулі:
Q = A=q, т/хв. [11], с. 35 (18.1)
де: А - продуктивність комбайна, т/хв.; 11, с. 286;
q - питома витрата води (q =40 л/т)
Визначаємо продуктивність комбайна:
А = m·r·Up·γ, т/хв. (18.2)
де: m - потужність пласта, м|м-код|;
г - захоплення|захват| виконавського органу комбайна, м|м-код|;
Up - робоча швидкість комбайна, м/хв.;
γ- щільність вугілля, т/м3.
А = 1,4·0,63·1,4·1,35 =1,6 т/ хв.
Q = 1,6·30 = 48 л/хв.
Згідно|згідно з| додатку|застосуванню| 14 [11] с. 285 приймається тип форсунки (зазвичай|звично| прий-мають ЗФ-3,3-75) і згідно її характеристики і тиску|тиснення| води в ставі підраховують|підсумовують| число форсунок:
(18.3)
де, Qрасх – витрати води л/мін, одній, форсункою (витрати =11,4 л/хв.).
Індивідуальний захист від пилу здійснюватиметься за допомогою проти-пилових распіраторов| типу|типа| Ф-65-ш, А-62, «Астра|айстра|»
ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ЗАХИСТ
У проекті будівництва (реконструкції) кожної шахти має бути розроблен розділ протипожежного захисту.
На кожній шахті існує проект протипожежного захисту, розроблен проект-ною організацією, узгоджений з ДВГРС і затверджений головним інженером шахти і технічним директором ВАТ «Краснодонвугілля».
В процесі експлуатації відповідно до генеральних схем раскройки шахтного поля і річною програмою розвитку гірських робіт головний інженер шахти зобов'язаний щорік розглядувати проект і вносити до нього коректировки узгоджені з ДВГРС. Відповідальним за станом противопожежному захисту є
директор шахти. Відповідальними за перебуванням засобів протипожежного захисту на окремих ділянках і об'єктах шахти призначаються керівниками цих ділянок.
Всі гірські вироблення шахти, що діють, мають бути забезпечені пожежно-зрошительними трубопроводами.
Пожежа в шахті - це грізне явище, яке приводить до катастроф з великими людськими жертвами.
Пожежі бувають екзогенні і ендогенні.
Екзогенні пожежі викликаються зовнішніми джерелами теплового імпуль-су. Причини екзогенних пожеж в шахті:
-недбале поводження з відкритим вогнем (куріння, недотримання запобіжних засобів при роботах електрозварювань і автогенних і ін.);
-не правильна експлуатація електроустаткування;
-недотримання правил ведення вибухових робіт і погана якість ВМ; -чрезмерное тертя рухомих часток машин і механізмів;
-загоряння метану в забоях і вироблених просторах.
Ендогенні пожежі виникають під дією внутрішніх джерел тепла, физико-хі-мічних процесів, що утворюються в слідстві, происходящих у вугіллі, вуг-листих породах, сланцях, колчеданових і сірчаних рудах, схильних до само-окислювання і самовозгорання.
Профілактика ендогенних пожеж:
1. Польова підготовка і відробіток шахтних полів із застосуванням стовпо-вих систем розробки.
2. Не залишати у виробленому просторі вугілля.
3. Робота за бесцеликовой технологією - бутові смуги і ін.
4. Має бути організований поточний прогноз ендогенної небезпеки.
5. Провітрювання має бути возвратоточным на передні вироблення.
По ухилах і бремсбергам головних штреків прокладаються пожежно-зроси-тельни трубопроводи d= 100мм.
Трубопроводи обладналися пожежними кранами, у яких устанавливаються ящики з протипожежними рукавами і стовбуром. Ці ж трубопроводи вико-ристовуються для пилеподавлення. Крани ПК встановлюються на растоян-нях, залежно від призначення вироблення. На всіх разветвлениях встановлю-ються засувки. Для автоматичного гасіння на приводних голівках стрічкового конвеєра застосовуються установки УВПК. На дільничних підстанціях в 10м від неї у бік свіжого струменя в спеціальной ніші розташовуються засоби первинної пожежогасінні (вогнегасники і ящик з піском або з інертним пи-лом, об'ємом не мен-ше 0,2мЗ). На конвеєрних штреках через 100м встанов-люються: ящик з піском (інертним пилом) не менше 0,2мЗ, два вогнегасники (пінний або порошкові), ло-пата, ящик з рукавом і стовбурами. На сполучен-нях штреків в забоях підготов-чих вироблень, у вантажних пунктів не далі 200м від них встановлюються засоби первинної пожежогасінні. На головних штреках, бремсбергах, ухилах вста-новлюють металеві двері, закривающи по напряму вентиляційного струменя відповідно до проекту протипожежного захисту. Відстань між дверима 10м. Всі камери споруджуються з вогнестій-кого матеріалу. Згідно вимогам ПБ дільничні лінії пожежного трубопроводу мають бути прокладені:
-по похилих стовбурах;
-по ухилах, бремсбергам, ходкам;
-по відкатувальних, конвеєрних, вентиляційних (бортовим), ярусних (проме-жним) штреках.
На кожній шахті існує план ліквідації аварії для кожної ділянки. План роз-робляється головним інженером і командиром взводу ВГРЧ обслуговуючі дану шахту. Тут розглядуються вибухи, пожежі, затоплення і інші аварійні ситуації, а також дії робітників і ІТР в кожній з ситуацій. Складається один раз в півріччя.
Керівник ліквідації аварії - головний інженер, командир загону ВГРЧ –ру-ководитель аварійно-рятівних робіт.
Всі робітники і ІТР під час вступу на роботу мають бути навчені пользован-ня первинними засобами пожежогасінні з практичним гасінням пожеж на тренувальних полігонах (майданчиках) і повинні знати размещення засобів пожежогасінні в межах своєї робочої ділянки. Повторне навчання повинне проводитися не рідше за один раз на рік. Відмітка про навчання проводиться в "Книзі інст-руктажа по безпеці робіт".
[9], с.375-392; [10] §§271-275; [20], с.380-383; [21], с.166-168.
-168.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 854; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!