РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕННЯ НА ОЧИСНИЙ ВИБІЙ ПО
ГІРНИЧО-ТЕХНІЧНИМ ЧИННИКАМ
|факторам|
Для того, щоб визначити навантаження на лаву, перш за все|передусім| необхідно знайти тривалість циклу по формулі:
(11.1)
де: l - довжина лави, м|м-код|;
Up - робоча швидкість подачі комбайна, м/хв.;
Uм - маневрова швидкість подачі комбайна, м/хв.;
∑t - сумарний час на допоміжні операції, віднесений м| довжини лави (при вузкозахпной| виїмці ∑t = 0,4 - 0,6 м|м-кодів|/ хв.); ∑ t =0,4м/ хв.
Ко - коефіцієнт, що враховує норматив часу на відпочинок (Ко =1,12);
Кпз - коефіцієнт, що враховує норматив часу на підготовчо-завершальні опе-рації і особистий час працює (Кпз = 1,15).
Час роботи в очисному забої по здобичі|видобутку| за добу визначається по формулі:
Т = (tсм - tпз) ·nсм, хв. (11.2)
де: tс)м - тривалість зміни здобичі, хв.; (при 6-годинній змініtсм = 360 хв.);
tnз - тривалість підготовчо-завершальних операцій в зміну, мін (приймається 20 хв.);
псм - число змін здобичі в добу ; псм=3
Т = (360 - 20) х 3 = 1020 хв
Визначаємо можливе число циклів в добу по формулі:
(11.3)
Знаючи кількість циклів в добу, визначаємо навантаження на лаву по фор-мулі:
Адоб =1· m ·γ·г·пц, т/доб. (11.4)
де: l - довжина лави, м|м-код|;
m - потужність пласта, м|м-код|;
|
|
|
r - посування лави за цикл (глибина врубу), м|м-код|;
γ - щільність вугілля, т/м3;
пц - кількість циклів в добу.
Адоб. = 155·1,4·1.35·0,63·2=369 т./ доб.
Отримане|одержувати| навантаження на очисний вибій по організаційно-технічних|технічних| чин-никах|факторах| необхідно перевірити по газовому чиннику|фактору|.
Визначення допустимого навантаження на лаву по газовому чиннику|фактору| проводиться|виробляє| по формулі:
(11.5)
де V - максимально допустима швидкість руху повітря в лаві (згідно вимог ПБ, V = 4 - 6 м/сек.); U=4| м/с
S - мінімальна площа|майдан| поперечного перетину лави (прохідний перетин), вільна для проходу повітря, м2|м-коду|22; S=3,36 м2|м-коду|22
с- допустима Правилами безпеки концентрація метану у витікаючому стру-мені, 1%;
Р - коефіцієнт, що враховує витоки повітря через вироблений простір|простір-час|, безпо-середньо прилеглий до привибойному| простору|простір-час|. Приймається по таб|. 6.4, с. 124 "Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт", Київ, 1994; ( 1,2 - 1,3); Р=1,3
Кн - коефіцієнт нерівномірності газовиділення в лаві, береться з таб. 6.3, с.123 "Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт", Київ, 1994; або з таб. 13, с. 146; Ігнатенко "Вентиляція, підземні пожежі і справа" рятувальни-ка, М.: Надра, 1975; коливається від 1,5 до 1,2 (від газоносності); Кн=1,3
|
|
|
qл - відносна метанообильность лави, м3/т, визначається за наслідками пла-нових вимірів в шахті, або дається в завданні; qл =15,2 м3/т.
Т.к відносна метанообильность досить висока qл> (10 - 15) м3/т, навантажен-ня на лаву по газовому чиннику значно нижче за навантаження, що опреде-ленной по гірничотехнічних чинниках.
В цьому випадку для досягнення високих навантажень на очисний вибій необхідно| проводитизаходищодозниженняметанообільности| засобами|коштами| дегазації відповідно до рекомендацій "Керівництва по дегазації вугільних шахт". М.: Надра, 1975, с. 5 - 7.
Розрахунок проводиться|виробляє| в наступному|слідуючому| порядку|ладі|:
A) Знаючи відносну метанообильность лави qл, м3/т, визначуваний її аб-солютну метанообільность (м3/хв) по формулі:
(11.6)
Б) Користуючись "Керівництвом по дегазації вугільних шахт", формулою (1.1), с. 5, визначаємо розрахункову метанообільность| лави по чиннику|фактору| вентиляції:
(11.7)
де: V - допустима по ПБ максимальна швидкість руху повітря в лаві (від 4 до 6 м/с)
|
|
|
S - прохідний перетин, м2|м-код|22,
с|із| - допустима ПБ концентрація метану у витікаючому струмені
Кн - коефіцієнт нерівномірності метановіделення в лаві (таб. 6.3, с. 123 Керівництво по вентиляції) [1,5-1,2]
B) т.к 1абс>1расчто необхідне застосування дегазації, с. 5 Керівництва по дегазації. [22].
Г) Коефіцієнт дегазації (Кдег), при якому забезпечується нормальне по чиннику вентиляції провітрювання, визначається по формулі:
[22] с. 6
Д) Знаючи коефіцієнт дегазації (Кдег), визначуваний спосіб дегазації по таб. 1.1, с. 7 "Керівництва по дегазації", допустиме навантаження на лаву при застосуванні дегазації визначається по формулі:
де: µл - відносна метанообильность лави при застосуванні дегазації (форм. 1.10, с. 9 Керівництва). [22]
Знаючи добові навантаження на лаву і на проектований шахтопласт|, визначаємо кількість лав, що діють:
(11.8)
де: А2 - добова здобич з проектованого пласта, т/сутки;
Адоб - добова здобич з однієї лави, т.
Приймаємо три що діють і одну лаву, що резервний-діє.
РОЗРАХУНОК КРЕПІ
Оскільки|тому що| в лаві застосовується механізована крепь|, то розрахунок зво-диться до перевірки чи витримають задні стійки|стойки| крепі| навантаження від по-рід покрівлі|покрівлі|. Навантаження на 1 м|м-коді| посадочного ряду|лави| крепі| визначаєтьсяпо формулі:
|
|
|
(12.1)
де: h - висота обрушуваного шару порід або потужність безпосередньої по-крівлі|покрівлі|, м|м-код|; h =1
γ - щільність порід безпосередньої покрівлі, т/м3; γ=2,8 т/м3
В - довжина секції крепі| по перекриттю, м|м-коду|; В=4,025м
г - крок пересування секції (крок посадки), м|м-код|; г=0,63м|
З|із| технічної характеристики крепі| ми знаємо крок установки секцій крепі|, кількість стійкий в задньому ряду|лаві| секції і робочий опір однієї стійки|стойки|. За цими даними визначаємо навантаження, що витримується 1 м|м-кодом| посадочного| ряду|лави| крепі| і порівнюємо її з|із| розрахунковим навантаженням, кількість стійкий в посадочному ряду|лаві| комплексу - 2, робочий опір, однієї стійки|стойки| - 558 кН|.
Визначаємо навантаження, що витримується одним метром посадочного ряду|лави|крепі|:
(12.2)
тобто вибрана крепь| задовольняє вимогам даних умов.
Якщо породи безпосередньої покрівлі|покрівлі| міцніші і представляють|уявляють| консольну балку, то тиск|тиснення| на 1м| площі|майдані| робочого|робітника|, простори|простір-час| забою визначається по форму-лі:
Qз=h·г, тc/м2 [3],c. 196 (12.3)
Qз = 1,4x1,35 = 1,9 тс/м2
Визначивши тиск покрівлі на 1м2 (Qз, необхідно розрахувати щільність крепі, тобто кількість стійкий на 1 м2привибойного простору:
[3], с. 202 (12.4)
де: Рд - допустиме навантаження на стійку ( тс або кН).
Якщо для кріплення застосовуються металеві стійки|стойки|, то Рд береться з|із| їх тех-нічної характеристики, а якщо дерев'яні стійки|стойки|, необхідно провести|виробляти| наступні|слідуючі| розрахунки:
1. Визначити діаметр стійкі по формулі:
d = (l,l +1,15)*√m = 2.12·√1,4 = 0,9 см [3], с. 202 (12.5)
де: m - потужність пласта, див.
2. Навантаження, що витримується дерев'яною стійкою|стойкою|, визначається по формулі:
[3], с. 202 (12.6)
де: σк - критична напруга на стискування, по П.М. Цимберевічу, яке визна-чається
[3], с. 202 (12.7)
Тут: m - довжина стійкі, рівна потужності пласта, см; 
(12.8)
і - радіус інерції для круглого перетину, см.
1.Визначивши критичне навантаження на дерев'яну стійку Рк, необхідно роз-рахувати допустиме навантаження на цю стійку по формулі:
. (12.9)
де: ψ- запас міцності (зазвичай|звично|ψ= 2 + 3).
Вимірювання Рд в кгс необхідно перевести в тс, тобто розділити на 1000.
2. Знаючи, тиск покрівлі на 1м2 (Qз) в тс/м2 і допустимому навантаженні на стійку Рд в тс, визначаємо щільність крепи, тобто кількість стійкий на 1 м2привибойного простору:
Відстань між кріпильними рамами по падінню визначається по фор-мулі:
[3], с. 203 (12.10)
де: п' - число стійкий по простяганню|випрати| на глибину врубу згідно прийнятої конструкції крепи| (число стійкий в кріпильній рамі) п' = 3;
г -глубина| врубу (ширина захоплення|захвату|), м., при виїмці ОМ г = 1 м|м-код|;
пст - число стійкий на 1 м2привибойного простору.
Звичайна|звична| відстань між кріпильними рамами на пологому і похилому падінні приймають 1 - 1,2 м|м-коди|, а на крутому - 0,9 м.
Відстань між кріпильними рамами приймаємо 1м|
ТЕХНОЛОГІЯ ОЧИСНИХ РОБІТ
Лава, обладнана комплексом 2КД-90, обслуговує комплексна бригада, яка ділиться на ланки по числу змін в добу. У нас їх 4. Три зміни здобичі|видобутку| і одна ремонтно-підготовча.
Ланка в зміну здобичі|видобутку| складається з 16 чоловік, зокрема: машиніст комбай-на| і його помічник, що здійснює виїмку вугілля; двоє робочих|робітників| очисного ви-бою, що проводять|виробляють| зачистку вугілля за комбайном; четверо робочих|робітників|, що пе-ресувають секції механізованої крепі|; двоє робочих|робітників| в штреках; двоє робочих|робітників| проводять|виробляють| кріплення привибіїного| простору|простір-час| верху лави; двоє робочих|робітників| кріп-лять|зміцнюють| привибіїнє| простір|простір-час| низу лави; механізми обслуговуються одним елект-рослюсарем.
Цикл починається з самозарубки| комбайна у|біля| конвеєрного штреку. Робота ведеться по однобічної| схемі. Кінці консольних верхняків і конвеєр знахо-дяться| в вибої, домкрати висунуті, стійки|стойки| секції крепи| відстають від конвеєра на величину захоплення|захвату| виконавського органу комбайна. На початку кожной| зміни машиніст комбайна і його помічник приймають комбайн, перевіряють його справність, рівень мастила|мастила| в редукторах, стан|достаток| зубків, натяження| тягово-го ланцюга|цепу|. Під час виїмки машиніст управляє комбайном, а його помічник стежить за ріжучими органами, за кабелями і шлангом зрошування. Услід за комбайном двоє робочих|робітників| проводять|виробляють| зачистку вугілля. Услід за комбайном четверо робочих|робітників| пересувають секції крепі| і вибійний конвеєр. Електрослю-сар обслуговує насосну станцію.
До ремонтно-підготовчу зміну проводиться|виробляє| профілактичний огляд| і поточ-ний ремонт всіх машин і механізмів комплексу. Роботи виконуют ремонтна ланка у складі 6-7 електрослюсарів і 5-6 робочих|робітників| очисного|вибою. В цілях якіснішого ремонту і персональної відповідальности| окремі механізми за-кріплюють за певними особами|обличчями|: двох електрослюсарів проводять|виробляють| огляд і поточний ремонт крепі| і гідросистеми комплексу; два слюсаря стежать за справністю комбайна і конвеєра; два слюсаря забезпечують нормальну ро-боту електроапаратури і маслостанції| в штреку і пересуванні їх на нове міс-це|місце-милю|; двоє робочих|робітників| укорочують скребковий конвеєр в штреку і погашають|загашають| ту-пикову частину|частку| штреку. Решта робочих|робітників| ремонтує секції крепі| і ін.
14. ПАСПОРТ КРІПЛЕННЯ І КЕРУВАННЯ ПОКРІВЛЕЮ|покрівлею|
У ОЧИСНИЙ ВИРОБОК
Паспорт кріплення лави і управління гірським|гірничим| тиском|тисненням| - технічний доку-мент, в якому приводяться|призводять|: схема лави, деталі кріплення лави (план і роз-різи), графік організації робіт в лаві, таблиці основних технічних показників і розрахунку потреби в кріпильних матеріалах. Графічне зображення конст-рукцій привибійной| і спеціальної крепі| береться з|із|усемі| необхідними розмі-рами, указуються|вказують| ширина захоплення|захвату| виконавського органу виємкової| ма-шини, величина кроку обвалення порід покрівлі|покрівлі|, розміри| смуг обвалення і порядок|лад| обвалення.
До паспорта додається записка пояснення, в якій дається коротке обгрунту-вання прийнятого способу кріплення і керування покрівлею|покрівлею| і віддільних| її елементів (крок обвалення, вид спеціальної і привибійной| крепи| і ін.).
Паспорт складають для кожного очисного вибою, виходячи з конкретних горничо-геологічних умов, на базі загальнених матеріалів практики і резуль-татів наукових досліджень.
Після|потім| затвердження його головним інженером шахти з|із| паспортом мають бути ознайомлені всі робочі|робітники|.
Для кріплення сполучень|спряжень| лави застосовуємо крепь| сполучень|спряжень| УКС, пред-назначена| для механізації процесів кріплення в штреках арочної, трапеціє-видної і полігональної форми, перетином не менше 7м2|2 , у зоні сополучення| з|із| лавою і механізації кінцевих операцій, пов'язаних з винесенням|виносом| приводів скребкових конвеєрів на штреки, їх утриманням розпором, передвіжкой|, на-лаштуванням при зміні кута|рогу| падіння пласта і розвороту вибоя|.
Переміщення секцій здійснюється по черзі з|із| почерговою развантаження|секцій, спеціальним гідравлічним механізмом, що підтягає|підтягує| крепь| до наполег-ливої стійки|стойки|, за допомогою круглоланковой| ланцюга|цепу|.
Живлення|харчування| крепі| - від насосної станції очисного комплексу.
Посилення крепі| штреків досягається шляхом установки ремонтин|. Услід за посуванням очисного вибою проводитиметься|вироблятиме| погашення вентіляціон|ного| штреку і витягання|видобування| крепі|.
Для посилення привибійной| крепи| при керування гірським|гірничим| тиском|тисненням| пов-ним|цілковитим| обваленням застосовують вогнища|багаття| 4-х грани|. Вогнище|багаття| - це кліть, сло-женна| з круглих стійок|стойок| або прямокутних брусів. Так само викладають стінку з|із| блоків БЖБТ-7 і органну однорядну крепь|. Кріплення вибійного простору|простір-час| проводимо|виробляємо| секціями механізованої крепі| 2КД-90.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 1460; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!