Право на торговельну марку: зміст, підстави виникнення, термін дії.
Проаналізувавши національне законодавство та міжнародні договори і угоди в зазначеній сфері, слід виділити такі підстави виникнення правової охорони на торговельні марки в Україні:
1) реєстраційні процедури, до яких належать: а) національна реєстрація торговельної марки; б) міжнародна реєстрація торговельної марки згідно з Мадридською угодою та протоколом до Мадридської угоди; в) реєстрація торговельної марки Європейського Союзу; г) право пріоритету;
2) право попереднього користувача згідно зі ст. 500 Цивільного кодексу України;
3) факт загальновідомості позначення відповідно до ст. 6 Паризької конвенції про охорону промислової власності.
Розглянемо кожну з підстав виникнення прав на торговельну марку.
Серед зазначених підстав більш розповсюдженою є державна реєстрація торговельних марок, про що свідчать показники Держдепартаменту інтелектуальної власності. Порядок її проведення визначається Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», а також Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг. Правова охорона на торговельну марку виникає з моменту отримання свідоцтва, яке засвідчує право власності певного суб’єкта на торговельну марку. Проте правова охорона не може надаватися торговій марці, яка суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на яку поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені ст. 6 вказаного закону. Термін дії свідоцтва становить 10 років, який може бути неодноразово продовжений щоразу на десять років, у разі подання відповідного клопотання.
|
|
|
Обов’язки власника свідоцтва на торговельну марку
Свідоцтво зобов'язує його власника добросовісно користуватися виключним правом.
Якщо протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від дати припинення використання знака, він не використовується в Україні без поважних причин, то будь-яка особа має право звернутися до суду (арбітражного суду) із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва.
Видача свідоцтва може бути заперечена будь-якою особою протягом шести місяців від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва. Заперечення розглядається Апеляційною радою Держпатенту України протягом шести місяців від дати його надходження в межах мотивів, викладених у ньому. Власник свідоцтва має право на ознайомлення з матеріалами заперечення. Він також має право разом з особою, яка подала заперечення, брати участь у розгляді його в Апеляційній раді. Рішення Апеляційної ради може бути оскаржене у судовому порядку. Такі вимоги передбаченні статтею 17 ЗУ Про охорону прав на товарні знаки
|
|
|
Порушення права на торговельну марку.
Стаття 20. Порушення прав власника свідоцтва
1. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням прав власника свідоцтва вважається також
використання без його згоди в доменних іменах знаків та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.
2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
Способи захисту права на торговельну марку.
Стаття 21. Способи захисту прав
1. Захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.
2. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про:
встановлення власника свідоцтва;
укладання та виконання ліцензійних договорів;
порушення прав власника свідоцтва.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 447; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!