Договір комерційної концесії: поняття, сторони, істотні умови, форма. Відповідальність за порушень зобов’язань за договором.



Одним із визнаних міжнародною практикою договорів є франчайзинг. Аналіз чинного законодавства в деяких країнах Східної Європи та літературних джерел дає змогу охарактеризувати деякі особливості договору франчайзингу.

Суть франчайзингу полягає в тому, що іноземна фізична чи юридична особа, надає іншому суб'єктові підприємницької діяльності право використовувати відомі технології, торгову марку, комерційну інформацію, фірмове найменування, управлінські послуги тощо. Тобто договір франчайзингу передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації і комерційного досвіду.

Часто іноземний суб'єкт бере на себе зобов'язання монтажу і поставки обладнання, матеріалів, сировини, надання управлінських, консультаційних послуг, навчання персоналу та інші зобов'язання. Всі ці умови визначаються у спеціальному цивільно-правовому договорі франчайзингу. Вартість переданих нематеріальних активів іноземним суб'єктом оцінюється у вільно конвертованій валюті відповідно до Порядку експертної оцінки нематеріальних активів. Система франчайзингу дає такі переваги користувачеві, як право вести підприємництво під торговою маркою, що має високу репутацію на ринку, зберігаючи в той же час свій статус, використовувати вже апробовані форми і методи бізнесу та маркетингу, можливість отримання управлінських та інших послуг.

Незважаючи на те, що договори франчайзингу є одним із ефективних правових інструментів господарювання, який широко застосовується у розвинутих країнах, в Україні, на жаль, система франчайзингу поки що не врегульована законодавством.

У нас, як відомо, не існує правової охорони фірмових найменувань, хоч кожна юридична особа має право на індивідуалізацію своєї діяльності для відмежування її від іншої спорідненої діяльності. І така юридична особа, фірмове найменування якої зареєстровано у встановленому порядку, має виключне право на використання або передачу його на підставі договору іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Правова неврегульованість цих цивільних правовідносин, безумовно, не сприяє стабільності цивільних правовідносин. Отже, за своєю природою договір (контракт) франчайзингу має цивілістичний характер, і на нього поширюються загальні положення ЦК України щодо угод та зобов'язального права

Обов’язки сторін за ліцензійним договором.

Основними обов'язками ліцензіара є:

1) передати ліцензіату об'єкт інтелектуальної власності (разом зі всією інформацією та необхідною технічною документацією);

2) забезпечити ліцензіату безперешкодне використання даного об'єкта в обумовлених межах;

3) не розголошувати змісту предмета ліцензії;

4) не передавати об'єкт інтелектуальної власності третім особам, якщо інше не передбачено договором.

Основними обов'язками ліцензіата є:

1) сплачувати винагороду за використання об'єкта інтелектуальної власності;

2) використовувати предмет договору в межах наданої ліцензії;

3) надавати інформацію про межі використання об'єкта інтелектуальної

власності, отримані прибутки, а також зроблені вдосконалення.

Договір про відчуження прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок: поняття, сторони, істотні умови, форма.

За договором про відчуження виключного права на об'єкт суміжних прав одна сторона - виконавець, виробник фонограми, організація ефірного або кабельного мовлення, виготовлювач бази даних, публікатор твори науки, літератури чи мистецтва або інший правовласник передає або зобов'язується передати своє виключне право на відповідний об'єкт суміжних прав в повному обсязі іншій стороні набувачеві виключного права.

За ліцензійним договором одна сторона виконавець, виробник фонограми, організація ефірного або кабельного мовлення, виготовлювач бази даних, публікатор твори павуки, літератури чи мистецтва або інший правовласник (ліцензіар) надає або зобов'язується надати іншій стороні (ліцензіату) право використання відповідного об'єкта суміжних прав у встановлених договором межах. Ліцензійний договір, за яким надається проста (невиключна) ліцензія на використання об'єкта суміжних прав, може бути укладений у спрощеному порядку (відкрита ліцензія). До такого договору застосовуються положення про надання відкритої ліцензії на використання твору науки, літератури чи мистецтва.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 406; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!