Автор твору науки, літератури і мистецтва. Співавторство. Види співавторства.



Це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. Якщо твір створено декількома авторами, то має місце співавторство. Є два види співаторства: роздільне і нероздільне. Критерій – можливість відокремлення творчого внеску кожного із співаторів.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір  одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.

Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.

Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.

Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання абозміну твору.

У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен ізспівавторів має право використовувати створену ним частину творуна власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою міжспівавторами.

Співавторством є також авторське право на інтерв'ю. Співавторами інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла.

Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю.

Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.

Особисті немайнові права автора твору науки, літератури і мистецтва: ознаки, види, зміст, термін правової охорони.

Особисті немайнові (ст. 438 ЦК, ст. 14 ЗУ)

-      Право авторства – право дійсного творця визнаватися автором об’єкта АП і вимагати визнання цього від інших осіб. Презумпція авторства. Особа, яка зазначена на оригіналі твору, вважається його автором.

-      Право на авторське ім'я – це право автора обирати спосіб своєї індивідуалізації як автора (під власним прізвищем; під псевдонімом – суперечки з приводу псевдоніма можуть вирішуватися шляхом зловживання права, принципу розумності, добросовісності, бо інші шляхи не врегульовані законодавством; анонімно)

-      Право на недоторканість твору – це право автора протидіяти перекручуванню, зміні, спотворенню, іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора. Взагалі-то твори можна змінювати, наприклад, для привітання. Але така зміна не повинна шкодити репутації автора. Так, наприклад, перезнімають радянські фільми на сучасний лад. Або чиїсь фото були використані у журналі «Жертви наркоманії» чи щось таке, автор фото звернувся до суду, бо це його ображає і виграв справу.

Особисті немайнові права мають немайновий характер, є невідчужуваними (угода про передачу є нікчемною), охороняються безстроково.

Право авторства. Презумпція авторства.

Основні засади виникнення авторського права встановлюються Цивільним кодексом України в ст. 437, яка закріплює, що авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом.

Більш детально дане питання врегульоване ЗУ «Про авторське право та суміжні права», а саме ч. 1 ст. 11 визначає, що первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. Далі законодавець сформулював «презумпцію авторства»: за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

Варто звернути увагу на ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про авторське право та суміжні права», яка має наступний зміст: «Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей».

Як вже було зазначено, особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, що встановлюється в ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про авторське право та суміжні права». Цей знак складається з таких елементів:

    латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знаку не наводиться);

    ім'я особи, яка має авторське право;

    рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику літературного твору.

Суб'єкт авторського права для засвідчення  авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 520; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!