Класифікація груп основних фондів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 8Следующая ⇒

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 – земельні ділянки	–
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 – будівлі, споруди, передавальні пристрої	20 15 10
група – 4 машини та обладнання з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршуризатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	5 2
група 5 – транспортні засоби	5
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 – тварини	6
група 8 – багаторічні насадження	10
група 9 – інші основні засоби	12
група 10 – бібліотечні фонди	–
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	–
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 – природні ресурси	–
група 14 – інвентарна тара	6
група 15 – предмети прокату	5
група 16 – довгострокові біологічні активи	7

Амортизація об'єктів груп 9, 12, 14, 15, нараховується за прямолінійним та виробничим методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

На основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується.

Розрахунок фонду заробітної плати працівників

Заробітна плата–це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати:

а) основна заробітна плата – залежить від результатів праці і визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами.

б) додаткова заробітна плата – винагороди, компенсаційні виплати та доплати (залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства).

На підприємствах України застосовується дві форми оплати праці: погодинна і відрядна. Кожна форма складається із декількох систем.

Погодинна – оплата праці залежно від кількості відпрацьованого часу і величини тарифної ставки.

Розрізняють системи погодинної форми оплати праці:

- проста погодинна

- погодинно-преміальна

Відрядна – оплата праці залежно від кількості виготовленої продукції і розцінок за одиницю виготовленої продукції. Вона поділяється на такі системи:

- пряма відрядна (тарифна);

- відрядно-преміальна;

- відрядно-прогресивна;

- непряма відрядна;

- аккордна система.

Фонд тарифної заробітної плати основних робітників ( ) визначається за формулою (4.1):