Методичні вказівки ДО НАПИСАННЯ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ
РОЗРАХУНОК ОБСЯГІВ ВИРОБНИЧОЇ ПЛОЩІ ТА НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ОБЛАДНАННЯ
Кількість обладнання ( 
) розраховується по кожній групі верстатів. Для розрахунку використовується формула (1.1):
(шт.); (1.1)
де 
– кількість одиниць продукції, яку необхідно виготовити у плановому
періоді, шт.;
– дійсний фонд часу роботи одного верстата , н-год (хв.);
– середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві;
– норма штучного часу на обробку однієї деталі, н-год.; ( хв.).
Ефективний фонд часу ( 
) обладнання визначається за формулою (1.2):
(1.2)
де 
– кількість робочих днів за місяць (рік);
S – кількість змін;
– тривалість зміни (год.).
– коефіцієнт який враховує витрати часу на ремонт, не виходи на
роботу тощо.
Коефіцієнт завантаження ( 
) розраховується за формулою (1.3):
; (1.3)
де 
– розрахункова кількість обладнання;
– прийнята кількість обладнання.
Розрахунок площі для розміщення адміністрації здійснюється виходячи з чисельності персоналу та санітарних норм – 
на одну особу.
|
|
|
Обґрунтуйте необхідну кількість офісної техніки та меблів для забезпечення роботи адміністрації.
Розрахунок чисельності персоналу підприємства
Планова чисельність основних робітників ( 
) визначається за допомогою наступних методів:
- за трудомісткістю виробничої програми(2.1):
(чол.) (2.1)
де 
– кількість одиниць продукції, яку необхідно виготовити у плановому
періоді, шт.;
– норма штучного часу на обробку однієї деталі, н-год.; ( хв.);
– дійсний фонд часу роботи одного робітника (визначається за
балансом робочого часу середньоспискового робітника – додаток 2),
н-год. (хв.).;
– середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві.
Чисельність допоміжних робітників ( 
) розраховується за формулою (2.2):
(2.2)
де – чисельність основних робітників;
|
|
|
– встановлений відсоток допоміжних робітників, в залежності від
типу виробництва: одиничне – 12%; серійне – 20%; масове – 40–50%
(Додаток 3).
Чисельність спеціалістів, керівників та службовців ( 
) (адміністративний персонал) розраховується за формулою (2.3.):
(2.3)
де 
– встановлений відсоток спеціалістів, керівників, службовців (Додаток 3).
РОЗРАХУНОК СУМИ АМОРТИЗАЦІЙНИХ ВІДРАХУВАНЬ ТА вартості ОСНОВНИХ ФОНДІВ
1. Початкова (первинна) вартість основних виробничих фондів (ОФ) – це сума витрат на придбання (виготовлення), транспортування та монтаж обладнання (устаткування). Початкова вартість визначається за формулою (3.1):
(грн) (3.1)
де 
– початкова вартість основних фондів;
Ц – ціна обладнання, грн;
Т – вартість витрат на транспортування, грн;
М – вартість витрат на монтаж, грн.
2. Залишкова вартість –це вартість основних фондів з урахуванням суми зносу. Залишкова вартість визначається за формулою 3.2:
(грн) (3.2)
|
|
|
де t – термін експлуатації основних фондів;
А – щорічна сума амортизаційних відрахувань.
3. Середньорічна вартість основних фондів ( 
)визначається за формулою (3.3):
(грн) (3.3)
де 
– середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.
– вартість введених ОФ, грн;
– час використання протягом року;
– вартість виведених ОФ, грн;
– час протягом якого ОФ не будуть використовуватись.
В Україні нарахування амортизації здійснюється за допомогою таких методів:
1. Прямолінійний метод–являє собою визначення річної суми амортизації шляхом ділення вартості об’єкта на очікуваний термін корисного використання. Даний метод найбільш прийнятний для нарахування амортизації за об’єктами, які опосередковано беруть участь у виробничому процесі, у випадках, коли досить точно визначити обсяг економічних вигід від їх використання неможливо. Це можуть бути адміністративні будівлі, меблі, службові автомобілі тощо, формула (3.4.):
(3.4)
|
|
|
де 
– первісна вартість основних фондів;
– ліквідаційна вартість основних фондів;
– строк корисного використання основних фондів.
2. Метод зменшення залишкової вартості–нараховується шляхом множення річного відсотка амортизації на залишкову вартість об’єкта. Річний відсоток амортизації визначається за формулою 3.5:
(3.5)
де 
– норма амортизації.
– кількість років корисного використання об’єкта, (років).
Одержаний результат необхідно помножити на 100. Цей метод досить трудомісткий і найбільше підходить для визначення амортизації об’єктів, які швидко знецінюються, оскільки на початковому етапі (перший рік експлуатації) знос значно перевищує наступні нарахування.
3. Метод подвійного зменшення залишкової вартості –відрізняється від прямолінійного (вираженого у відсотках) тільки тим, що нараховується на залишкову вартість об’єкта основних засобів і при цьому сума амортизації множиться на 2. У той же час через те що амортизація нараховується на залишкову вартість об’єкта, прискорений метод має ті ж властивості, що і метод зменшення залишкової вартості, а саме: більшу суму амортизації у перший рік і поступове її зменшення до кінця терміну експлуатації об’єкта.
(3.6)
Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).
4. Кумулятивний метод– річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт визначається діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. Сума числа років знаходиться таким чином: наприклад, якщо строк корисного використання об'єкта 3 роки, то сума числа років дорівнюватиме 1+2+3=6.
(3.7)
де 
– кількість років, до закінчення терміну використання;
– кількість років корисного використання.
5. Виробничий метод–місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується на загальний обсяг продукції, який підприємство планує виробити з використанням об'єкта основних засобів.
(3.8)
де 
– ставка амортизації;
– загальний обсяг продукції, який планується випустити на даному
об'єкті основних засобів.
(3.9)
де 
– сума амортизаційних відрахувань за місяць.
– обсяг продукції, випущеної за місяць на даному об'єкті основних
засобів.
Підприємство може застосовувати різні методи нарахування амортизації основних засобів, передбачених податковим законодавством. Згідно зі ст.145 Податкового кодексу, з метою нарахування амортизації основні фонди підлягають розподілу за такими групами (табл. 3.1):
Таблиця 3.1
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 379; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!