Із драматургії другої половини 19 століття
Програми для класів фізико-математичного, природничого, технологічного, спортивного профілів (Б) середніх навчальних закладів з українською мовою навчання Зарубіжна література. 10-11 класи ( 2003) Міністерство освіти і науки України. Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної Академії наук України. Київський міський педагогічний університет ім. Б.Д.Грінченка © Програми уклали: Наливайко Д.С., член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук (науковий редактор); Ковбасенко Ю.І., кандидат філологічних наук (керівник авторського колективу); Висоцька Н.О., Фесенко В.І., доктори філологічних наук; Нагорна Н.М., кандидат філологічних наук; Гребницький Г.М., Недайнова Т.Б., Півнюк Н.О., кандидати педагогічних наук; Баліна К.Н., Бітківська Г.В., Ковбасенко Л.В., вчителі-методисти зарубіжної літератури © Відповідальна за випуск: Шинкарук Н.І., начальник відділу суспільно-гуманітарної освіти Головного управління змісту освіти Міністерства освіти і науки України Схвалено Міністерством освіти і науки України (лист № 14/18.1-502 від 19.06.2003) Текст надано президентом Української асоціації викладачів зарубіжної літератури Ю.І. Ковбасенком.
Зміст
Пояснювальна записка
10 клас
11 клас
Твори для позакласного та самостійного читання
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Питання диференціації навчання і створення профільних класів уже перейшло в практичну площину. Міністерство освіти і науки України затвердило навчально-тематичні плани, де закладена можливість виділення адміністрацією конкретного середнього навчального закладу на вивчення зарубіжної літератури в старших (10-11-х) класах різної кількості годин. Зокрема, затверджено «Типовий навчальний план-схему загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл та профільних класів», де закладена можливість збільшення кількості навчального часу на вивчення зарубіжної літератури за рахунок розділів «Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення профільного навчання» та «Факультативні, індивідуальні і групові заняття та консультації».
|
|
|
Новим «Типовим навчальним планом...» передбачено, що вкласах філологічного профілю (далі - профіль А) зарубіжна література викладатиметься протягом 3 г/т (105 г/р), а в класах фізико-математичного, природничого, технологічного, спортивного профілів (далі - профіль Б) - протягом 1,5 г/т, тобто лише 53 г/р. Відтак виникла потреба розробки окремих програм для класів, з одного боку, профілю А, де кількість навчального часу, в порівнянні із універсальним/загальноосвітнім профілем, збільшується, з другого - профілю Б, де ця кількість зменшується.
|
|
|
Слід відразу зауважити, що ситуацію скорочення навчального часу на вивчення зарубіжної літератури в класах профілю Б, яка закладена до згаданого «Типового навчального плану...», колектив авторів цих програм однозначно вважає вкрай небажаною. Оскільки літературна освіта аж ніяк не повинна ставати набутком виключно професіоналів-гуманітаріїв, а була, є і завжди буде важливим атрибутом освіченої й інтелігентної людини будь-якої професії, фахівця будь-якого профілю, вчителям класів профілю Б, методичним об’єднанням словесників, громадським фаховим об’єднанням на місцях потрібно ставити перед керівниками конкретних навчальних закладів принципово важливепитання про виділення на викладання зарубіжної літератури додаткових 18 г/р. У разі позитивного вирішення цього питання, словесник зможе обрати будь-яку з чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів. І лише в найгіршому випадкові, якщо домовленості з адміністрацією досягти все-таки не поталанить, словесник в 10-11-х класах буде вимушений перейти на програму профілю Б, яку ми розробляли з метою допомогти вчителям-словесникам уникнути абсолютно неприйнятної інтеграції, злиття курсів української та зарубіжної літератур, яка, на превеликий жаль, подекуди має місце сьогодні.
|
|
|
У разі будь-якого скорочення навчального часу школярі повинні насамперед повноцінно опрацювати художні тексти, тому словесникові слід уникати надмірного захоплення оглядами, а також відповідями учнів виключно «за підручником», коли ступінь знання ними тексту літературного твору не відіграє належної (провідної) ролі в оцінювання їхніх навчальних досягнень. Отже, в разі виникнення такої прикрої необхідності, доречніше компресувати, мінімізувати оглядові теми, а не уроки текстуального вивчення творів. Насамперед це стосується класів профілю А, де вчаться переважно майбутні філологи-професіонали.
Якщо вчитель викладає в класах профілю А, він може скористатися відповідним варіантом цих програм, де кількість навчального часу, відведеного на вивчення певного обсягу матеріалу, подана у вигляді дробу. Так, згідно з «Типовим навчальним планом...» всього на рік на вивчення зарубіжної літератури у класах профілю А може бути відведено до 105 годин. Але, як свідчить практика, за рахунок резервів конкретного навчального закладу ця кількість може бути збільшена до 140 г/р. Тому в програмах для філологічного профілю кількість навчального часу на рік подано у вигляді дробу: 105/140 год.
|
|
|
У разі роботи в класах універсального/загальноосвітнього, суспільно-гуманітарного тахудожньо-естетичного профілів, де на вивчення предмета відведено по 2 г/т,учитель зарубіжної літератури може скористатися будь-якою з чинних програм для середніх загальноосвітніх закладів із українською мовою навчання. Винятком є лише 11-ті класи художньо-естетичного профілю, де викладання предмета здійснюється протягом 2,5 г/т, тобто 88 г/р (а не 70 г/р, як в універсальному/загальноосвітньому профілі). Тому вчитель класів художньо-естетичного профілю ці 18 г/р може додати самостійно до будь-якої з чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів.
Але в будь-якому випадкові (особливо з урахуванням можливих змін у «Типових навчальних планах...») словесник має право вільно обирати саме той варіант чинних програм, у якому кількість навчального часу відповідає реально виділеній йому кількості годин на конкретний навчальний рік (семестр).
Щодо профілю А, ми свідомо не обмежилися виключно старшими класами, а розробили повний комплект програм починаючи з 8-го класу. Це обумовлено передовсім двома причинами. По-перше, практика свідчить про те, що в багатьох навчальних закладах «нового типу» класи отримують статус гімназійних не з 10-го, а саме з 8-го класу. До того ж, такі навчальні заклади, які не мають власних початкових або середніх класів, часто починають набір учнів теж саме з 8-го класу.
По-друге, нерідко виникає ситуація, коли вчителям зарубіжної літератури середніх навчальних закладів будь-якого типу адміністрація надає додаткові до базових години, а це трапляється не лише в 10-11-х класах. В такім разі словесник зможе не імпровізувати самостійно щодо змістового наповнення згаданого додаткового навчального часу, а матиме можливість скористатися цими програмами протягом викладання всього систематичного блоку.
Для полегшення роботи вчителя-практика щодо здійснення міжлітературних зв’язків (зокрема - компаративного й імагологічного аналізу художнього тексту) до програм профілю А уведено стрижневий розділ «Літературний контекст». Ми пішли не шляхом вичерпування всього компарабельного (плідного, продуктивного для порівняння) матеріалу, а запропонували прийнятні для учнів певного віку найяскравіші (передовсім українські) паралелі до програмових творів зарубіжної літератури. Перевага надавалася лаконічним поетичним текстам, оскільки їх легше використати, увівши до матеріалу конкретного уроку. Матеріали розділу «Літературний контекст» носять орієнтовний і факультативний характер, тобто використовуються за бажанням і на розсуд учителя. Орієнтовним є і запропонований у програмах розподіл навчального часу на вивчення конкретних тем, який може змінюватися словесником залежно від конкретних умов роботи.
Години на проведення тематичних і підсумкових атестацій у програмах не виокремлені, а виділяються вчителем із загальної кількості відведених на певну тему. Це зумовлене тим, що, по-перше, частоту й терміни проведення тематичного оцінювання кожен вчитель має право визначати особисто; по-друге, таке оцінювання може мати різні форми, відтак на нього не завжди доречно відводити цілий урок (так, тестування за темою може тривати 5-10 хвилин і входити до структури будь-якого уроку). Не виокремлено також години на роботу з розвитку зв’язного мовлення, які теж виділяються вчителем залежно від конкретних умов роботи.
Враховуючи критичну мінімізацію навчального часу, закладену в згаданих вище нормативних міністерських документах, в класах профілю Б резервні години не виділяються.
Й КЛАС
(53 год. )
(1, 5г/т)
ВСТУП
(1 год. )
Загальна характеристика розвитку культури та літератури 19 ст., жанрове та стильове розмаїття, провідні напрями й течії літератури.
ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ
(25 год. )
Посилена увага до психологічного та соціального аналізу - характерна риса реалізму 19 ст.
Онорé де БАЛЬЗÁК (1799 -1850)
«Гобсек»
Бальзак - видатний французький письменник, зачинатель соціального реалістичного роману. «Людська комедія» - грандіозна енциклопедія життя Франції 1 пол. 19 ст.
Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа й скнари» Гобсека. Протиставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто. Роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій повісті.
Бальзак і Україна.
Чарльз ДÍККЕНС (1812 -1870)
«Домбі і син»(розділи 1 -16)
Специфіка англійського реалізму та її втілення у творчості Діккенса. Діккенс як глибинно англійський письменник. Превалювання в його творах морально-етичної проблематики, пошуки вирішення життєвих і соціальних проблем і конфліктів у морально-етичній площині. Гумор Діккенса та його функції. Роман «Домбі і син», його ідейно-тематичні мотиви, образи, стиль.
Теорія літератури. Поглиблення поняття про гумор і сатиру та їх співвідношення.
Тематична атестація
Фéдір ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821 -1881)
«Злочин і кара»
Творчість Достоєвського як одна з вершин російської і всесвітньої літератури.
Роман «Злочин і кара» як втілення нового, поліфонічного типу художнього мислення. Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї твору. Еволюція образу Раскольнікова і розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини». Розкриття складності духовного світу людини. Система образів роману, семантика і символіка його назви.
Теорія літератури. Поглиблення поняття про психологічний роман.
Лев ТОЛСТÓЙ (1828 -1910)
«Анна Кареніна»або«Війна і мир»
(за вибором учителя)
Творчість Льва Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури.
Роман «Анна Кареніна» - художнє дослідження сімейних стосунків. Образи-характери роману, пластичність змалювання і психологічна глибина. Суперечливий образ Анни. Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю.
«Війна і мир» - історичний і психологічний роман-епопея. Філософська роздуми про ворожість (війну) і єдність (мир) людей. Народ і особистість, народ і влада в розумінні письменника. Народ як головна сила історії, оберіг національної незалежності, культури та традицій.
«Діалектика душі» толстовських героїв.
Теорія літератури. Поглиблення поняття про психологічний роман.
Тематична атестація
ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ІНШИХ НАПРЯМІВ
(17 год. )
Межа 19-20 ст.: основні тенденції і напрямки розвитку літератури. Вплив на неї нових філософських вчень (Шопенгауер, Ніцше, Бергсон та ін. ) і настроїв декадансу. Синтез можливостей музики й живопису в літературі.
Волт ВÍТМЕН (1819-1892)
(Вірші за вибором учителя)
Вітмен - американський поет-новатор. Порушення традиційних канонів віршування і продовження традицій світової поезії («каталог). Збірка «Листя трави», її провідні теми й мотиви. «Пісня про себе» - програмовий твір поета.
Вплив творчості Вітмена на розвиток американської і світової поезії.
Теорія літератури. Початкове поняття про верлібр.
Шарль БОДЛÉР (1821-1867)
«Альбатрос», «Відповідності», «Гімн красі», «Вечорова гармонія»,
«Moesta et errabunda», «Зосередження», «Confiteor».
Бодлер - пізній романтик і один із зачинателів символізму, «апостол сучасності» («модерності»).
Світогляд і естетичні погляди Бодлера і збірка «Квіти зла». Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико-образна вісь цієї збірки. Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос».Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша «Вечорова гармонія». Тлумачення предметних образів як «видимих знаків» ідей, почуттів, душевних станів («Відповідності»).
Теорія літератури. Поняття про вірш (поему) в прозі, символ і символізм.
Поль ВЕРЛÉН (1844-1896)
«Сентиментальна прогулянка», «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче...», «Поетичне мистецтво»
Артюр РЕМБО (1854 - 1891)
«Відчуття», «Моя циганерія», «П’яний корабель», «Голосівки», «Рожево плакала зірниця...», «Вороння»
Символізм як літературний напрям останньої третини 19 - початку 20 ст. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів. Поняття про символ як основний засіб поетичного самовираження, його потрактування французькими символістами: спонтанність з’яви, непроясненість і багатозначність, «підказування» смислів і простір для відгадування. Сугéстія (навіювання) як важливий художній засіб символістської поезії. Зняття інформаційно-розповідної функції поетичної мови.
Вплив французьких символістів на розвиток світової літератури.
Теорія літератури. Поглиблення поняття про тропи (метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола та ін. ), асонанс і дисонанс, алітерацію.
Óскар УÁЙЛЬД (1854 -1900)
«Портрет Доріана Грея»
Уайльд - письменник англійського раннього модернізму. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність стилю. «Портрет Доріана Грея»як осереддя творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману.
Теорія літератури. Поняття про естетизм, інтелектуальну прозу, імпресіонізм, парадокс.
Тематична атестація
Із драматургії другої половини 19 століття
(9 год. )
Гéнрік ÍБСЕН (1828 -1906)
«Ляльковий дім»
Генрік Ібсен - норвезький письменник, зачинатель європейської «нової драматургії». Еволюція творчості Ібсена, її три основні етапи (романтичний, реалістичний і символічний).
«Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі. Аналітична композиція п’єси. Новаторство Ібсена-драматурга. Роль Ібсена у розвиткові нової європейської драматургії («ібсенізм»).
Теорія література. Поняття про зовнішню і внутрішню дії, підтекст. Поглиблення поняття про соціально-психологічний твір.
Антóн ЧÉХОВ (1860 -1904)
«Чайка»
Чехов - російський письменник, його еволюція, імпресіонізм пізньої прози і драматургії.
«Чайка» - перша п’єса російської нової драматургії. Життєва мета та сенс мистецтва як головні проблеми твору. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі.
Теорія літератури. Поняття про драматичний психологічний конфлікт. Поглиблення поняття про зовнішню та внутрішню дію.
Тематична атестація
Підсумок
(1 год. )
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу: літературний стиль; реалізм, символізм як напрями літератури; естетизм, декаданс; жанрова своєрідність психологічного роману.
Для вивчення напам’ять
Бодлер Ш. Вірш за вибором учня
Верлен П. Вірш за вибором учня
Вітмен В. Вірш за вибором учня
Рембо А. Вірш за вибором учня
Толстой Л. Уривок із роману (за вибором учителя)
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 509; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!