Навантаження від мостових кранів



Вертикальний опорний тиск на раму від кранів обчислюється за лініями впливу при невигідному для колони поздовжньому положенні коліс крана на підкранових балках.

 Розрахунковий тиск на колону, до якої наближений візок крана становить:

, де

коефіцієнт надійності за навантаженням. Приймається .

нормативний тиск колеса крану. Приймається за п. 1.8. Fmax = P = 188 кН.

сума ординат ліній впливу для опорного тиску на колону. Зі схеми навантаження (див. вище) приймаємо 3,066.

Отримаємо:

Dmax = 188·3,066·1,1·0,95 = 602,35 кН

Розрахунковий тиск на протилежну колону:

, де

 найменший тиск колеса крана, який визначається за формулою:

, де

т - вантажопідйомність крана, т - маса крана з візком,  кількість коліс крану з однієї сторони.

Тоді отримаємо:

Fmin = 5·(22 + 20) – 188 = 22 кН Dmin = 22·3,066·1,1·0,95 = 70,5 кН.

Максимальний та мінімальний тиск  і  передаються в тому ж місці, що й навантаження від ваги підкранових балок.

Розрахунковий горизонтальний опорний тиск на колону рами:

, де

маса візка крана: т. Згідно п. 1.8.  кількість гальмівних коліс візка: .

Отримаємо: T = 10·27/40 = 6,75 кН

Максимальна горизонтальна сила :

 кН

Розрахунок поперечної рами

Поперечна рама складається зі стійок змінної жорсткості (зі зсувом осей крайніх стійок), які шарнірно об’єднані на позначці . Ригелями безкінечної жорсткості.

Оскільки знаходження зусиль у колонах у площині поздовжньої рами завданням не передбачається, то складання розрахункової схеми поздовжньої рами і підрахунок навантажень, що прикладені до неї, не виконуємо.

Статичний розрахунок поперечної рами виконуємо на ПЕОМ за допомогою програми “РАМА”. Вихідні дані до ПЕОМ заносить оператор ПЕОМ.

На окремому аркуші складаємо інструкцію для оператора.

 

Сполучення навантажень

Найбільш несприятливі комбінації зусиль наведені у розпечатці. Згідно з неї визначаємо розрахункові комбінації зусиль для перерізу 2-2 і 4-4. Розглянемо кожний переріз окремо, та складемо сполучення навантажень. Найбільш несприятливими комбінаціями зусиль будуть:

Переріз 2-2:
1) Mmax = 263,89 + 0,9·(-18,92+(-27,2+49,48)·0,85+18,27) = 248,86 кН·м   

Nвідп= 771,75 кН                                       

 

Переріз 4-4:

1) Mmax = 317,6 + 0,9·(0+(-6,12+35,36)·0,85+103,31) =315,8 кН·м   

  Nвідп= 1406,03 кН           

  Qвідп=100,00кН

 

2) Mmax = 288,73 + 0,9·(0+(-5,1+0)·0,85+86,09) =298,01 кН·м          

  Nвідп= 839,45 кН  

  Qвідп=89,66 кН

 

 

Розділ 3. Розрахунок і конструювання залізобетонної збірної ферми

Розраховуємо попередньо напружену ферму з паралельними поясами для плоскої покрівлі одноповерхової промислової будівлі з прольотом 18 м при кроці ферм 12 м.

Попередньо напружений пояс армуємо канатами К-7 діаметром 15 мм з натягом на упори Rs=1080 МПа, Rs,ser=1295 МПа, Es=1,8·105МПа. Інші елементи ферми армуються арматурою класу A-III, Rs=Rsc=365 МПа, d>10 мм, Es=2·105МПа.. Бетон класса В30, Rb=22 МПа; Rbt,ser=1,8 МПа, γb2=0,9; Eb=32,.5·10³ МПа.

Призначаємо геометричні розміри: ширину панелі приймаємо 3 м з розрахунком спирання плит покриття у вузлах верхнього пояса. Решітка трикутна, кут нахилу розкосу 45° .

Висоту ферми приймаємо 3 м, що складає h/l=3/18=1/6. Переріз ВП та НП 200×260 мм; переріз розкосів 180×260 мм, стійки 120×140 мм. Решітка ферми виготовлена з готових елементів з випусками арматури.

3.1. Визначення зусиль в елементах ферми

Рисуємо розрахункову схему ферми, а також навантаження, які діють на неї. На ферму діє постійне навантаження  і тимчасове - снігове навантаження. В розрахунках будемо використовувати лише рівномірно розподілене навантаження .

    Щоб перейти від розподіленого навантаження до зосередженого, яке прикладається у вузлах ферми, потрібно зібрати розподілене навантаження з так званої “вантажної площі”.

Так як панелі розглядуваної ферми усі різні, то вантажні площі для кожного вузла ферми теж будуть різними. Але так як значення цих площ буде відрізнятися несуттєво, то будемо вважати, що всі панелі ферми однакової довжини:

Збір навантаження від покриття (за табл.1.):

- постійні нормативні навантаження –  кПа;

- постійні розрахункові навантаження –  кПа;

- тимчасові нормативні навантаження –  кПа;

- тимчасові розрахункові навантаження –  кПа;

- повні нормативні навантаження –  кПа;

- повні розрахункові навантаження –  кПа.

Вузлові розрахункові навантаження по верхньому поясу ферми:

постійні:       P1 =g·a·b·γn =3,475·12·3·0,95=118,845 кН;

тимчасові:   P 2 =0,931·12·3·0,95=31,84 кН;

разом:          P 3 =4,406·12·3·0,95=150,685 кН.

Нормативні вузлові навантаження:

постійні:        P n1 =g·a·b·γn =3,123·12·3·0,95=106,81 кН;

тимчасові:   P n2 =0,7·12·3·0,95=23,94 кН;

разом:          P n3 =3,823·12·3·0,95=130,75 кН.

Зусилля в вузлах ферми отримуємо за допомогою метода вирізання вузлів. Фактичні зусилля в елементах ферми отримаємо, помноживши одиничні зусилля на дійсні значення вузлових навантажень P.

Всі результати обчислення зводимо у таблицю 2.

Таблиця 2. Зусилля в стержнях ферми

Елемент ферми Умовне позначення Зусилля від одиничного навантаження, кН Зусилля від повних розрахункових навантажень, кН Зусилля від повних нормативних навантажень, кН Зусилля від постійних нормативних навантажень, кН Зусилля від постійних розрахункових навантажень, кН
1 2 3 4 5 6 7

Верхній пояс

0-1 0 0 0 0 0
1-2 -4,776 -720 -624 -510 -568
2-3 -4,776 -720 -624 -510 -568

Нижній пояс

7-8 +3,276 +494 +428 +350 +689
8-9 +5,276 +795 +690 +564 +670

Розкоси

7-1 -3,448 -520 -451 -368 -410
1-8 +2,121 +320 +277 +227 +252
8-3 -0,707 -107 -92 -76 -84

Стійки

0-7 -0,5 -75 -65 -53 -59
8-2 -1 -151 -131 -107 -119

 

3.2. Розрахунок верхнього поясу ферми

Максимальні розрахункові зусилля маємо у стержнях 1-2 і 2-3 ферми. Вони становлять N = -720 кН - від повного навантаження і Nl = -568 кН - від постійного навантаження. Оскільки зусилля в інших панелях верхнього поясу мало відрізняється від розрахункових, то для уніфікації конструктивного рішення усі елементи верхнього поясу армуємо за цими зусиллями.

Для верхнього поясу прийнята арматура . Армування симетричне.

Поперечний переріз поясу становить . Довжина панелі складає l=3000 м.

Потрібну мінімальну площу перерізу стиснутого поясу можна визначити за формулою:

Площа прийнятого перерізу дорівнює 520 см2, щобільше за мінімально необхідну.

Величину випадкового ексцентриситету визначаємо згідно ([2], стр. 55, п.3.50). За цим пунктом випадковий ексцентриситет  в будь-якому випадку назначається з умови:

Приймаємо . Розрахунковий ексцентриситет приймаємо рівним .

Визначаємо розрахункову довжину елементу. Згідно ([2], стр. 58, табл. №24) отримаємо, що при виконані умови  розрахункова довжина складає:

Згідно ([2], стр. 62, п. 3.64) елементи прямокутного перерізу з симетричним армуванням із сталі , ,  дозволяється розраховувати за несучою здатністю як центрально стиснуті при виконані умов:

Так як розрахунковий ексцентриситет назначався рівним випадковому, то очевидно, що друга умова виконується. Перевіряємо першу умову:

Отже умова виконується. Тому розраховуємо верхній пояс на центровий стиск за ([2], стр. 62, п. 3.64).

Визначаємо площу робочої арматури. Так як армування прийнято симетричне, то . Сума цих площ позначається . Тоді шукана площа буде становити:

, де

 - поздовжнє зусилля в стержні ферми: .

 - розрахунковий опір арматури  на стиск для першої групи граничних станів: .

 - розрахунковий опір бетону на стиск для першої групи граничних станів: .

 - площа поперечного перерізу верхнього поясу:

- коефіцієнт, який визначається за формулою:

, але не більше ніж .

У цій формулі:

 - визначається за ([2], стр. 62, табл. №26).

 - визначається за ([2], стр. 63, табл. №27).

. Але в цій формулі невідомим є . Тому в першому наближені можна прийняти рівним .

       Згідно ([2], стр. 63, табл. №27) при  ,  і  отримаємо, що .

       Необхідна площа буде становити:

Так як , то по розрахунку арматури у верхньому поясі не потрібно. Тому конструктивно приймаємо арматуру у вигляді  стержнів діаметром  з фактичною площею .

 

 

3.3. Розрахунок нижнього поясу ферми

3.3.1. Нижній розтягнутий пояс

Максимальні розрахункові зусилля розтягу становлять N =795 кН.

Поперечний переріз поясу становить . Довжина панелі складає l=6000 м.

Потрібну мінімальну площу перерізу розтягнутого поясу можна визначити за формулою:

Приймаємо 5 канатів Ø12 К7 площею 7,08 см2.

Напружена арматура огинається хомутами. Поздовжня арматура каркасу виконується зі сталі класу А-III (4Ø10 с Аs=3,14см²) - призначаємо конструктивно. Сумарний процент армування:

Зведена площа перерізу Аred=A+α·Asp+α·As=20·26+5,55·7,08+6,15+3,14=579 см²,де α=Es/Eb=180·10³/325·10²=5,55 – для напруженої арматури класа К-7;

α=200·10³/325·10²=6,.15 – для арматуры класа А-III.

3.3.2. Розрахунок нижнього пояса на тріщиностійкість

Елемент відноситься до третьої категорії тріщиностійкості. Максимальне попереднє напруження приймаємо:

σsp=0,7Rs,ser=0,7·1295=906 МПа

Перевіряємо умову:

σsp+p= σsp+0,05·p=1,05 σsp=1,05· 906=951,3<Rs,ser=1295 МПа

σsp-p= σsp-0,05·p=0,95 σsp=0,95· 906=860,7>0,3·Rs,ser=387 МПа,

де p=0,05·σsp

Визначаємо втрати попередньо напруженої арматури.

Перші втрати:

релаксація напруг стержневої арматури:

s1=(0,22ssp/RS,SER-0,1)· ssp =48,85МПа

температурний період:

s2=1,25 Dt=1,25×65=81,3 МПа

де Dt - різниця між температурами арматури, що нагрівається, і нерухомих упорів (поза зоною нагрівання), що сприймають зусилля натягу, С. При відсутності точних даних приймаємо Dt=65 °С;

деформації анкерів, розташованих біля натяжних пристроїв:

.

де =1,25+0,15d - зсув стрижнів в інвентарних тисках,

- діаметр стрижня, мм;

 =1,25+0,15×18=3,95 мм.

l - довжина стрижня, що натягається, (відстань між зовнішніми гранями упорів чи форми стенда), мм; швидко натікає повзучість для бетону, підданого тепловій обробці,

 при

 при

де a і b - коефіцієнти, прийняті a=0,25+0,025Rbp  але не більше ніж 0,8; b=5,25-0,185Rbp , але не більше ніж 2,5 і не менше ніж 1,1;

Rbp - передатна міцність бетону [СНиП 2.03.01-84, п. 2,6] приймаємо

Rbp=28 МПа;

σbp  - стискаючі напруження в бетоні в стадії попереднього обтиснення, не повинні перевищувати значень, зазначених у [СНиП 2.03.01-84, табл. 7]. Визначаються на рівні крайнього стиснутого волокна бетону з урахуванням витрат σ1, σ2 , σ3 при  коефіцієнті точності натягу арматури γsp [СНиП 2.03.01-84, п. 1.27, 1.29];

Р01 - зусилля обтиснення бетону з урахуванням витрат напруги арматури

 - стискаючі напруження в ненапруженій арматурі, при визначенні витрат від швидко натікаючої повзучості ;

Ared - площа приведеного перетину нижнього пояса ферми,

;

;

 не більше 0,65 [СНиП 2.03.01-84, табл. 7 п. 2] ,

,  тому витрати від швидконатікаючої повзучості визначають по формулі

 

Перші втрати

.

Другі втрати:

 - усадка бетону; для бетону класу В20, підданого тепловій обробці, згідно [СНиП 2.03.01-84, табл. 9] =40МПа.  - повзучість бетону,

 при

де  - коефіцієнт, прийнятий при тепловій обробці при атмосферному тиску 0,85;

- те ж, що при визначенні витрат від швидконатікаючої повзучості, але з урахуванням витрат ;

де - стискаючі напруги в ненапруженій арматурі, викликані швидконатікаючої повзучістю;

; отже

Повні втрати

3.3.3. Перевірка тріщиностійкості нижнього пояса.

Зусилля обтиснення бетону з урахуванням усіх втрат і коефіцієнта точності натягу арматури [СНиП 2.03.01-84, п. 1.27]

Зусилля, сприймане перетином, нормальним до подовжньої осі елемента, при утворенні тріщин визначають по формулі

оскільки кН < Nп = 690 кН тріщиностійкість перетину не дотримується, тобто необхідний розрахунок по розкриттю тріщин.

3.3.4. Розрахунок ширини розкриття тріщин

Нижній пояс ферми відноситься до 3-ої категорії вимог тріщиностійкості, при яких припустиме розкриття тріщин:

обмежене по ширині нетривале мм і тривале  мм.      

Розраховуємо розкриття тріщин від дій постійних, тривалих і короткочасних навантажень при коефіцієнті надійності по навантаженню .

Визначаємо ширину розкриття тріщин від короткочасної дії повного навантаження [СНиП 2.03.01-84. п. 4.14]

де δ - коефіцієнт, прийнятий для розтягнутих елементів рівним 1,2;  - коефіцієнт, прийнятий рівним 1

 не більш 0,02

η - коефіцієнт, прийнятий при стрижневій арматурі періодичного профілю рівним 1,0 [СНиП 2.03.01-84. п. 4.14], - збільшення напруг у розтягнутій арматурі від повного навантаження;

 мм < 0,3 мм

 -  ширина розкриття тріщин від постійних і тривалих навантажень при їхній тривалій дії;

 - ширину розкриття тріщин від постійного і тривалого навантаження при її короткочасній дії

Ширина нетривалого розкриття тріщин:

 мм < 0,3 мм, тобто ширина нетривалого розкриття тріщин допустима.

 

3.4.  Розрахунок розтягнутого розкосу

З табл. 3.1. вибираємо максимальне розрахункове зусилля в розкосi . Розрахункове зусилля розтягу при : Np= 0,95·320=304 кН

Визначаємо площу арматури:

Приймаємо: 4Ø18 А-III( ).

Мало навантажені елементи, наприклад стійки, проектують конструктивно, їх переріз прийнято мінімальним 12х14 см з армуванням 4 Ø12 А-III.

Арматура у найбільш стиснутому розкосі приймається також конструктивно 4 Ø12 А-III.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1492; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!