Класифікація систем за типом взаємозв’язку між елементами. Цілісна, суммативна системи.



Класификация по типу отношений между элементами.

-поточная система – все элементы равнозначны и функционируют по внутренними законом системы.

-иерархическая система – подразумевает подчинение, то есть одни элементы властвуют над вторыми и не все элементы функционируют по внутренними законами.

Целостная система – это такая, в которой все ее элементы не могут существовать изолированно друг от друга. Утрата или изъятие хотя бы одного ее элемента приводит к разрушению системы в целом. Целостными системами являются, например, солнечная система, молекулы воды (Н2О), поваренной соли (NaCl), симбиозы в органической природе, производственная кооперация в экономической сфере общественной жизни и т. п.

 Отличительной особенностью целостной системы является несводимость ее качества к простой сумме качеств составляющих ее элементов.

 Суммативные системы – это системы, качество которых равно сумме свойств, составляющих ее элементов, взятых изолированно друг от друга. Во всех суммативных системах, составляющие ее части могут существовать сами по себе автономно. Примером таких систем могут быть куча камней, скопление машин на улице, толпа людей. Понятно, что об этих совокупностях нельзя сказать, что они бессистемны, хотя их системность выражена слабо и близка к нулю, поскольку ее элементы обладают значительной независимостью по отношению друг к другу и к самой системе, да и связь этих элементов зачастую носит случайный характер.

 

Класифікація систем за обумовленістю взаємодії між елементами.

За обумовленістю дії розрізняють системи з детермінованою дією і системи з випадковою (імовірнісною, стохастичною) дією.

У детермінованій системі складові її елементи і зв’язки між ними взаємодіють точно передбаченим способом. У цих системах при фіксованих зовнішніх умовах і способі керування перехід з одного стану в інший цілком визначений.

У випадковій (імовірнісній, стохастичній) системі складові її елементи і зв’язки між ними взаємодіють таким чином, що не можна зробити точного, детального передбачення її поводження. Така система завжди залишається невизначеною, і передбачення про її майбутнє поводження ніколи не виходить з рамок імовірнісних категорій, за допомогою яких це поводження описується.

Стосовно детермінованоїсистеми можна говорити про статичність чи динамічність.

Для статичної системи середні арифметичні значення вихідного сигналу на різних відрізках часу не виходять за допустимі межі, обумовлені точністю методики виміру досліджуваного показника.

У динамічній системі середнє арифметичне значення вихідного сигналу на різних відрізках часу змінюється, оскільки в такій системі відбувається зміна станів її елементів. Елементи системи, що змінюються, розглядаються як змінні величини. Якщо ці змінні величини допускають їхній вимір і представлення у вигляді конкретних чисел, то можна допустити конкретну оцінку стану системи. Ця оцінка відбиває кількість інформації, що міститься в системі, тобто те, що можна довідатись про неї.

Розрізняють безперервні й дискретні динамічні системи. У першому випадку процес перевтілення вхідного сигналу у вихідну характеристику розглядається в часі як безперервний, у другому – тільки у фіксовані (дискретні) моменти.

Отже, динамічними можна назвати системи, в яких відбуваються зміни в часі.

Випадковісистеми поділяються на стаціонарні, нестаціонарні й ергодичні. Такий розподіл систем заснований на різній залежності від часу основних статистичних характеристик .

Організація системних процесів. Ентропія.

Организация является характеристикой систем, которая не тождественна сложности структуры. Функционирования систем любой природы может быть описано на основе рассмотрения формальных структурно-функциональных связей между отдельными элементами систем. Организация системы может быть определена на основе наблюдений, проведенных извне с помощью фиксированных состояний только тех элементов системы, которые непосредственно взаимодействуют с ее окружением. Организация системы вполне определяет ее функционирования и характер взаимодействия с окружающей средой. Структура - внутренняя организация системы, что представляет собой специфический способ взаимосвязи, взаимодействия составляющих его компонентов. Структура - это упорядоченность, организованность системи.Структурна схема - схематическое изображение взаимодействия между элементами, компонентами, подсистемами и внешней средой. В структурной схеме указываются все элементы системы, все связи между элементами внутри системы и связи определенных элементов с окружающим середовищем.Так, в организационных системах часто встречаются линейные, древовидные, матричные, сетевые структуры и структуры с обратными связями

Энтропией называется степень неупорядоченности. энтропия означает величину разнообразия системы, где под разнообразием понимается степень неопределенности, возникающей при выборе из большого числа всевозможных вариантов. Для уменьшения энтропии необходимо уменьшить существующую неопределенность, что обеспечивается путем получения информации. Понятия энтропии и количества информации можно использовать для того, чтобы дать характеристику живым и неживым системам.

Энтропия в теории управления — мера неопределённости состояния или поведения системы в данных условиях. В рамках теоретико-информационной концепции в качестве меры сложности У.Р. Эшби предложил использовать разнообразие, что количественно оценивается числом возможных состояний системы «n». В Дальнейшем Л. Хартли было показано, что для оценки сложности удобно использовать логарифмическую мере


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 467;