Автоматичне повторне вмикання ліній електропересилання з одностороннім живленням



Трифазне автоматичне повторне вмикання з прискоренням дії захисту після автоматичного повторного вмикання

 

На кожній лінії встановлюється селективний захист та ПАПВ (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Розміщення пристроїв РЗ та АПВ за прискорення дії захисту після АПВ

Спочатку діє селективний захист лінії. Це свідчить про те, що КЗ виникло на даній лінії.

Після вимикання вимикача лінії спрацьовує ПАПВ, і через ін­тервал часу ∆tвимикач повторно вмикається. На момент повтор­ного вмикання витримка часу селективного захисту виводиться з дії. У випадку неуспішного АПВ захист вимикає лінію без витримки часу, зберігаючи при цьому свою селективність, оскільки перше вимикання проводилося селективним захистом, а пристрій АПВ пра­цював лише на пошкодженій лінії. Якщо АПВ успішне, то через про­міжок часу ∆tавтоматично вводиться витримка часу захисту. На­ступне вимикання КЗ відбувається від селективного захисту.

Витримка часу має бути достатньою для вимикання вимикача у випадку неуспішного АПВ.

Схематична реалізація ПДЗ після АПВ зображена на рис. 1.3. Для виведення витримки часу в ньому використовується контакт KQT1реле положення "Вимкнено", яке має витримку часу на повернення.

За увімкненого вимикача контакт KQT1.1 реле положення "Вимкнено" розімкнений, і селективний захист має витримку часу. Після вимикання вимикача реле KQT1спрацьовує, замикає контакт KQT1.1і шунтує контакт реле часу KT1.1. У момент вмикання вимикача в циклі АПВ реле KQT1втрачає живлення, але його контакт KQT1.1 ще деякий час не розмикається, оскільки реле має витримку на по­вернення. Якщо КЗ стійке, то захист діє миттєво. За успішного АПВ витримка часу захисту знову встановлюється.

Риє. 1.3. Фрагмент схеми прискорення дії захисту після АПВ

ПДЗ після АПВ дозволяє скоротити час повторного вимикання стійких КЗ. Його доцільно застосовувати в електричних мережах довільної конфігурації, які не захищені швидкодійним захистом.

 

Трифазне автоматичне повторне вмиканняз прискоренням дії захисту до автоматичного повторного вмикання

Час перерви живлення споживачів можна скоротити, якщо за­стосувати ПДЗ до АПВ. Для цього використовується неселективна струмова відсічка, яка разом з ПАПВ установлюється на першій лі­нії. Крім того, на всіх інших лініях використовуються селективні захисти (рис. 1.4).

Струм спрацювання відсічки відлагоджується від максимального струму трифазного КЗ за трансформаторами

ІС.З.=kН∙ІК(3)

 

де kН=1,3 – коефіцієнт надійності; ІК(3)– діюче значення пе­ріодичної складової струму трифазного КЗ за трансформатором.

Струмова відсічка повинна захищати всі лінії з коефіцієнтом чутливості 1,3. ..1,5:

kЧК(2)С.З.,

де ІК(2) мінімальне значення струму двофазного КЗ в кінці ос­танньої лінії.

 

Рис. 1.4. Прискорення дій захисту до АПВ: а – розміщення пристрою РЗ та АПВ; б – до відлагодження неселективної струмової відсічки першої лінії

За КЗ на лінії працює неселективна відсічка, вимикач го­ловної ділянки QI вимикається, після чого працює АПВ. Одночас­но неселективна відсічка виводиться з дії на час, необхідний для вимикання пошкодженої лінії у випадку стійкого КЗ її селективним захистом.

Застосування ПДЗ до АПВ має такі переваги:

а) нестійке КЗ на всіх ділянках лінії вимикається без ви­тримки часу;

б) сумарний час вимикання стійких КЗ скорочується;

в) для забезпечення АПВ усіх ліній застосовується один при­стрій АПВ.

Недоліком ПДЗ до АПВє те, щовідмова пристрою АПВ чи ви­микача призводить до втрати живлення всіх підстанція.

Схема ПДЗ до АПВ реалізується схемою на рис. 1.5.

Рис. 1.5. Фрагмент схеми прискорення дії захисту до АПВ

За КЗ на лінії працює неселективна струмова відсічка: контакт KA2.1 замикається і через замкнений контакт KL2.1подається напруга на об­мотку реле KL1.Останнє спрацьовує, замикає свій контакт KL1.1 і подає команду на вимикання ви­микача Q1головної ділянки лінії. Далі пра­цює АПВ і замикає свої контакти АКS.Через один з них подається ко­манда на увімкнення Q1, а через інший – живлення на проміжне реле KL2, яке має витримку часу на повернення. Реле KL2 спрацьовує і перемикає свої контакти. Розмикаючись, контакт KL2.1 виводить з дії неселективну відсічку на час затримки контактів реле KL2на по­вернення після зняття з обмотки напруги. Якщо КЗ стійке, то спра­цьовує реле струму KA1.1селективного захисту і подає напругу на реле часу KT1. Реле з витримкою часу селективного захисту замикає контакт KT1.1, запускає проміжне реле KL1. Останнє спрацьовує і подає команду на вимикання вимикача. Одночасно з KA1спрацьо­вує й реле KA2неселективного захисту. Але оскільки якір реле KL2має затримку на повернення, тоімпульс від неселективного захисту черезKL2.2призводить тільки до самоутрииання релеKL2.

 

1.5. Вибір уставок АПВ однократної дії
для лінії з одностороннім живленням

Витримка часу АПВ на повторне ввімкнення вимикача визначається двома умовами:

1) витримка часу повинна бути більше часу готовності привода вимикача:

(1.1)

де  – час готовності привода, що може змінюватися в межах 0,2 – 1 с для різних типів приводів;  – час запасу, що враховує відхилення часу готовності приволаі похибку реле часу АПВ; приймається рівної 0.3 – 0.5 с;

2) для того щоб повторне ввімкнення було успішним, необхідно, щоб за час від моменту вимкнення лінії до моменту повторного ввімкнення і подачі напруги не тільки згасла електрична дуга в місці КЗ, але і відновилися ізоляційні властивості повітря. Процес відновлення ізоляційних властивостей, називається деіонізацією. Цей процес вимагає деякого часу. Отже, витримка часу АПВ на повторне вімкнення повинна бути більшою за час деіонізації, тобто:

(1.2)

де час деіонізації, що складає 0,1 – 0,3 с.

При виборі уставок приймається більше значення з отриманих за виразами (1.1) і (1.2).

Слід зазначити, що друга умова, як правило, забезпечується тим, що час ввімкнення вимикачів складає 0,3 – 1 с, тобто більше часу, необхідного для деіонізації. У деяких випадках витримки часу приймаються більше визначених за виразами (1.1) і (1.2), близько 2 – 3 с, що буває доцільно для підвищення успішності дії АПВ на лініях, де найбільш часті пошкодження внаслідок накидів, падінь дерев і торкань проводів пересувними механізмами.

Час повернення АПВ у вихідне положення вибирається з умови забезпечення однократності дії. Для цього за повторногоувімкнення на стійке КЗ повернення АПВ у вихідне положення повинно відбуватися тільки після того, як вимикач, повторно увімкнений від АПВ, знову вимкнеться релейним захистом, причому захистом, який має найбільшу витримку часу.

У розглянутих вище схемах АПВ із використанням реле типу РПВ–58, у яких час готовності реле АПВ до спрацьовування визначається часом заряду конденсатора, час повернення АПВ повинен бути не меншим значення, визначеного згідно виразу:

(1.3)

де  – найбільша витримка часу захисту;  –час вимкнення вимикача.

Звичайний час заряду конденсатора пристрою РПВ–58 складає 20–25 с і, як правило, задовольняє вираз (1.3), мікропроцесорні і мікроелектронні реле, у яких є функція АПВ, мають звичайно регульований час готовності. Уставка за часом готовності також може бути прийнята біля 30 сек. При роботі лінії в зоні, де можуть бути часті короткі замикання внаслідок сильного вітру, ожеледі – цей час доцільно збільшити до 60 –90 сек. Це дозволить врятувати від ушкодження вимикач з обмеженим ресурсом вимкнень при вимкненні багаторазових КЗ

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 1090; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!