Закони, нормативно-правові акти
1. Акт проголошення незалежності України // Відомості Верховної Ради України - 1991.- № 38.- Ст. 502.
2. Конституція України. Текст Основного закону з офіційним тлумаченням Конституційного Суду. Огляд і коментарі В.Ф.Погорілка та В.Л.Федоренка. – К.: Наук. Думка, 2006. – 212с.
3. Закон України. Про внесення змін до Конституції України // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 2, ст.44.
Основна
1. Бориславський Л. Конституційна відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні.-Львів, 2005.-С.102-104.
2. Давидов Р., Данилюк Ю. Питання теорії конституційних правовідносин // Право України.-2006.-№1.-С.16-19.
3. Давидов Р. Данилюк Ю. Питання теорії конституційних правовідносин // Право України.-2006.-№1.-С.16-18.
4. Майданник О. Конституційно - правова відповідальність: ознаки, підстави, суб”єкти // Право України. – 2001.- №2.- С.92-.96.
5. Мяловицька Н. Конституційно-правова реформа і методологія науки конституційного права // Вісник Конституційного Суду України.- 2006.-№2.-С.22-29.
6. Поваляєва М. Інститути конституційного права України: поняття, ознаки, критерії розмежування // Право України.-№5.-2000.-С.20-23.
7. Погорілко В., Федоренко В. Джерела конституційного права України: поняття, види, система // Право України.-2002.-№3.-С.8-16.
8. Погорілко В., Федоренко В. Об’єкти конституційного права України: поняття, ознаки, види // Право України.-2004.-№2.
|
|
|
9. Степанюк О. Норми конституційного права України. – Чернівці, 1994. - 96 с.
10. Стецюк П. Станіслав Дністрянський як конституціоналіст. Львів, 1999. - 232 с. (С.8-16, 44-59).
11. Стецюк П. Юрій Панейко (1886-1973) // Вибори і демократія. - 2005.- № 3 (5). - С.50-53.
12. Федоренко В.Л. Система конституційного права України і теоретико-методологічні аспекти: Монографія / В.Л. Федоренко. – К.: Ліра – К., 2009. – 580 с.
12. Шаповал В.М. Конституція як форма (джерело) конституційного права України 13(питання теорії) // Право України. - 1999. - № 6.
13. Шемшученко Ю., Погорілко В. Система конституційного права як галузі права, юридичної науки та навчальної дисципліни // Вісник Академії правових наук України. - Харків, 2003.- № 2 (33) – 3 (34). - С.213 -224.
Додаткова література
1. Вчені-юристи України. Довідник. К.:1998.- 609 с. (с.39-46, 212-245).
2. Кутафин О.Е. Предмет конституционного права. – М.: Юристь, 2001. – 444 с. (С.9- 42).
3. Панов М. Проблеми формуванння понятійного апарату юридичної науки: методологічні аспекти // Вісник АПрНУ.- № 2 (33) – 3 (34).- С.54-67
4. Лунь З. До питання про конституційну відповідальність у аспекті правової охорони Конституції України / Проблеми державотворення і захисту прав людини / Матеріали 8 науково-практичної конференції.-Львів, 2002.
5. Наливайко Л. Проблеми визначення поняття, специфічних ознак та функцій конституційної відповідальності у сучасній конституційній теорії // Право України. – 1999. – № 10. – С.45-50.
|
|
|
6. Сушинський О. Конституційна субсидіарна відповідальність: концептуальний аспект // Вибори та демократія.- 2006.-№3 (9).-С.51-59.
7. Терлецький Д. Джерела конституційного та міжнародного права: співвідношення та взаємодія//Право України.-2005.-№9.-С.131-135.
8. Шаповал В. Перспективи розвитку науки конституційного права в Україні // Право України.- 1996.- № 9.- С. 49-52.
9. Шаповал В. Основні характеристики конституційного права // Вісник Конституційного Суду України. – 2003. № 6. - С.60-70.
Тема № 2
Основи сучасної теорії Конституції-Основного Закону держави
( 2 години )
Місце проведення: кабінет правознавства.
Форма заняття: усне опитування, заповнити пропуски слів (словосполучень) у наведеному положенні Конституції України; «формули», ситуативні тести (задачі).
Обгрунтування теми: Термін «конституція» має багатовікову історію. У рабовласницькій та феодальній державах він вживався не у значені основного закону держав. У Стародавньому Римі ним називали правові акти імператорів. Водночас побутує думка, що термін «конституція» бере початок від звороту «rem publicum constituire», з якого розпочинались акти римських імператорів. На початкових стадіях його становлення поряд з терміном «конституція» вживалося також найменування «Lex fundamentales» - Основний Закон. Майже до кінця XVIII століття це термін вживався, переважно, як синонім форми держави,ладу.
|
|
|
Ідея конституції, як Основного закону держави, який встановлює основи організації і функціонування держави, основ правового статусу особи, зародились в період боротьби буржуазії та народних мас із феодалізмом.
На сьогодні у світі налічується близько 300 конституцій.
На різних етапах розвиту суспільства існувало неоднозначне ставлення, до конституції, різними були зміст, структура та форми. Розібратись в розмаїтті конституцій допоможе вивчення даної теми.
Мета заняття: Визначити основоположні теоретичні питання щодо поняття конституції, її форми та структури, видів конституцій, способів прийняття та внесення змін до конституцій. Значну увагу приділити визначенню поняття, змісту, структурі, функціям Конституції України, як акту, що має найвищу юридичну силу, є Основним Законом нашої держави, визначенню її місця, ролі і значення у правовій системі України.
Дата добавления: 2021-07-19; просмотров: 64; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!