Дослідження педагогічної діяльності та творчості Ростислава Володимировича Захарова
Ростислав Захаров, як балетмейстер і педагог
Зародження будь-якого танцю вимагає фахівця ̶ професіонала у своїй області ̶ балетмейстера. Талант Ростислава Захарова складається з багатьох складових: це, перш за все, відмінно розвинена фантазія, здатність мислити хореографічними образами і складати найрізноманітніші танцювальні композиції.
Балетмейстер повинен вміти розуміти, відчувати і відтворювати різноманітні рухи, жести, пози, властиві людям найрізноманітніших характерів, які б ці рухи не були складні. Він повинен мати виразне тіло і обличчя. Крім того, йому необхідно володіти прекрасною зоровою пам'яттю і гострим поглядом, здатним помічати виконавську похибку в масі танцівників. Тільки тоді його балетмейстерський твір, в який він вкладе свою душу, свої принципи, авторську ідею і майстерність, буде належати мистецтву.
Уривки з книги балетмейстера і педагога, одного з основоположників жанру драматичного балету (хореографічної драми) в радянському балетному театрі 1930-50-х рр. Класичний зразок драм балету і найбільш відома постановка Захарова «Бахчисарайський фонтан» (1934) йде на сценах різних театрів і в наші дні. Свої напрацювання в галузі створення балетного спектаклю Ростислав Захаров (1907-1984) систематизував і в доступній формі виклав у книзі «Мистецтво балетмейстера».
Випускник Ленінградського хореографічного училища Р. Захаров здобув вищу освіту режисера драми, оскільки «вищого навчального закладу, що готує балетмейстерів, тоді не було», розповідає у своїй книзі один з піонерів вузівської підготовки професійних хореографів. У 1946 р. Р. Захаров очолив засновану на режисерському факультеті Московського Державного інституту театрального мистецтва кафедру хореографії, присвятивши себе в тому числі і педагогічної діяльності, серед безлічі його учнів - А.Ф. Шекера, у 1964 р. закінчив балетмейстерське відділення ГІТІСу.
|
|
|
Прихильники хореографічної драми вважали обов'язковим дотримання законів драматургії при побудові композиції кожного танцювального номера і вистави в цілому, поглиблювали постановочну практику прийомами режисури драматичного театру, прагнули до життєвої правдивості та історичності балетного спектаклю, до змістовності та ідейної глибини сценарію, до психологічної обґрунтованості характерів, що на практиці вимагало від танцівників створення образу не тільки танцювальною пластикою, але й драматичною грою. Приділяючи основну увагу переконливості і виразності образу танцівника-актора, Р. Захаров пише в своїй книзі про нове в той час для артистів балету способі роботи над роллю, яка починалася не в репетиційному залі, а в бесідах артистів з балетмейстером про їх завдання і образи, внутрішній світ і характер зображуваного героя.
|
|
|
Балетмейстер - по-російськи означає майстер танцю. Існують два види балетмейстерів - балетмейстер-вигадник і балетмейстер-постановник. Це різні професії, хоча вони часто поєднуються в одній особі.
Балетмейстер-автор створює танцювально-пантомімну партитуру всього балету, а балетмейстер-постановник передає її виконавцям і розучує з ними так само, як, наприклад, диригент розучує з оркестром твір, отриманий ним від композитора. Якщо балетмейстера-автора можна порівняти з композитором, то балетмейстера-постановника - з диригентом [6, С. 119 ̶ 120].
Помічником балетмейстера-постановника і автора у весь час роботи зі створення нового балету повинен бути його асистент - балетмейстер-репетитор. У міру того як балетмейстер закінчує постановку чергового номера, він передає його репетитору, який займається обробкою танцю. Йому ж доручається спектакль після прем'єри. Репетитор повторює з артистами найбільш відповідальні місця перед кожною виставою, вводить у разі потреби нових виконавців на сольні номери і «запасних» в масу. Присутній на кожній виставі, він спостерігає за точним його виконанням як артистами балету, так і працівниками постановочної частини. Від балетмейстера-репетитора залежить збереження якості вистави протягом всього його сценічного життя [6, с. 124].
|
|
|
Головним завданням при творі балету є створення драматургії в музиці і хореографії. Крім композитора та балетмейстера, цього ніхто зробити не може.
Балетмейстер і режисер - це різні професії. Режисер драми чи опери, ставлячи виставу, має справу з готовим текстом, балетмейстер ж сам складає «текст» балету, а потім вже його ставить [6, с. 137]. Правильніше було б сказати: балетмейстер - це автор балету, мислячий хореографічними образами. Балетний театр - це театр музичний, і, зрозуміло, балетмейстер мислить образами музично-хореографічними. Крім того, оскільки необхідними складовими частинами балетного спектаклю, крім танцю і музики, є пантоміма, декорації, костюми, світло і т.п., - все це в сумі і становить предмет образного мислення балетмейстера, замислюючого новий балетний спектакль.
Дата добавления: 2021-02-10; просмотров: 52; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!