Процес сприйняття поділяється на три етапи, кожен з яких триває 100 мс:

Стр 1 из 4Следующая ⇒

А. О. Жиденко

ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

для студентів за напрямом підготовки 6.010201

"Фізичне виховання"

Чернігів

2016

УДК 159.91

ББК Ю 933

Ж 69

Рецензенти:

д.б.н., проф., завідувач кафедри фізичного виховання Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, заслужений працівник освіти України Ляпін В.П.;

д.м.н., проф., завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини фізичного виховання і здоров’я Запорізького державного медичного університету Михалюк Є.Л.

д.б.н., проф., професор кафедри екології та охорони природи Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Лукаш О.В.

Жиденко А. О.

Ж 69 ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ. Навчальний посібникдля ВНЗ III – IV рівня акредитації за напрямом підготовки 6.010201 "Фізичне виховання". – Чернігів : Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, 2016. – 153 с.

ББК Ю 933

УДК 159.91

У навчальному посібники для бакалаврів галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини» та викладачів ВНЗ фізкультурного профілю вперше представлені: навчальна програма дисципліни «Психофізіологія», основні вимоги до загальних та професійно-орієнтованих знань і вмінь, критерії оцінювання та форми контролю, задачі, тестові завдання, основні поняття і терміни. Весь матеріал, що вивчається, розподілений за модулями з вказівкою часу на лекції та лабораторний практикум, виконуючи який студенти можуть визначить свій рівень розвитку уваги, пам’яті, стан мовної функції, логічне мислення тощо. Посібник рекомендовано для студентів, викладачів вищих навчальних закладів, учителів фізичного виховання, слухачів курсів підвищення кваліфікації, всім тим, хто цікавиться фізіологічними механізмами психічної діяльності людини і хоче визначити рівень розвитку своїх розумових якостей.

Рекомендовано Вченою радою
Чернігівського національного педагогічного університету
імені Т.Г. Шевченка
(протокол № 7 від 26 лютого 2014 р.)

Жиденко А. О., 2016

ЗМІСТ

Вступ ________________________________________________ 5

1. Навчальна програма і тематичний план____ 7

2. Лабораторний практикум ______________________14

Практична робота 1. Складання цілеспрямованого
поведінкового акту по П К. Анохіну.............................. 16

Л лабораторна робота 1 . Визначення величини ілюзії
зорового сприйняття.......................................................... 19

Лабораторна робота 2. Визначення властивостей нервової

системи за психомоторними показниками. Тепінг-тестом. Хронорефлексометрія............................................................... 23

Лабораторна робота 3. Дослідження переключення уваги
за умов активного вибору корисної інформації........... 28

Лабораторна робота 4. Вивчення стану мовної функції ..... 30

Лабораторна робота 5. Діагностика інтелекту....................... 37

Лабораторна робота 6. Визначення функцій лобної
частини великих півкуль, зорово-просторового
мислення ............................................................................. 44

Лабораторна робота 7. Дослідження різних видів
пам’яті ................................................................................. 55

Лабораторна робота 8. Вивчення образного
невербального, просторового мислення;
математичних здібностей ................................................ 63

3. Критерії оцінювання та форми контролю___ 70

Вказівки для самостійної роботи студентів_ 71

4.1. Задачі............................................................................... 71

4.2. Завдання........................................................................... 81

4.3. Тестові завдання.............................................................. 83

5. Питання до заліку_______________________________ 2

Визначні вчені_____________________________________ 105

Рекомендована література ______________________ 109

Основні поняття і терміни _______________________ 112

ВСТУП

Програма вивчення навчальної дисципліни "Психофізіологія" підготовлена для студентів факультету фізичного виховання відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», напряму підготовки 6.010201 «Фізичне виховання». Вивчення студентами психофізіології необхідне з метою розвитку в них конструктивного мислення і придбання ключових компетентностей. Мета курсу – засвоєння студентами знань про основні механізми програмування, регуляції і контролю найбільш складних форм свідомої діяльності, спрямованої на досягнення цілей, здійснення намірів і реалізацію планів. Схема психофізіологічного дослідження: людина – нейрон – модель. Достатньо уваги приділяється вивченню нервових процесів, які пов’язані з отриманням, переробкою і збереженням інформації, що надходить із зовнішнього середовища. Запропонована програма відображає загальну теорію поведінки, підкреслюючи необхідність генетичного, онтогенетичного та соціального підходів до розкриття особливостей поведінки і діяльності людини в ситуаціях, пов’язаних з сприйняттям та оцінкою найрізноманітніших сигналів із зовнішнього середовища.

Предметом психофізіології є вивчення нейронних механізмів психічних процесів і станів, а також дослідження фізіологічних механізмів психічних явищ на макрорівні за допомогою реєстрації таких об’єктивних показників, як ЕЕГ, викликані потенціали, шкірно-гальванічний рефлекс та ін. До завдань курсу відносяться:

– ознайомлення студентів з метою, термінами, поняттями, законами, історії її розвитку та методами

– вивчення нейронних механізмів відчуття, сприйняття, пам’яті та навчання, мотивації та емоцій, мислення та мови, свідомості, поведінки та психічної діяльності,

– надання студентам теоретико-методичних основ психофізіології індивідуальних відмінностей, принципів кодування та обробки інформації в нервовій системі; теорії поведінки,

– аналіз необхідності генетичного, онтогенетичного та соціального підходів до розкриття особливостей поведінки і діяльності людини в ситуаціях, пов’язаних з сприйняттям та оцінкою найрізноманітніших сигналів із зовнішнього середовища.

– забезпечення студентів знаннями про міжпівкульні відмінності у будові кінцевого мозку, діагностики і механізмах функціональних станів, ролі мотивації та еферентного синтезу (в структурі поведінкового акту) для досягнення високих спортивних результатів.

Вимоги до загальних і професійно орієнтованих знань та вмінь

Спеціаліст повинен знати:

– основні теоретичні положення і принципи сучасної психофізіології;

– основні психофізіологічні терміни, поняття, закони, історію розвитку, методи;

– нейронні механізми сприйняття і кодування інформації в нервовій системі;

– філогенетичні рівні біологічної пам’яті, види пам’яті, основні механізми пам’яті;

– когнітивні процеси в ґенезі емоцій, біологічні та соціально значимі стимули, а також інформаційні фактори виникнення емоцій;

– розвиток і функції мови, структуру процесу мислення, вербальний та невербальний інтелект.

Спеціаліст повинен вміти:

– аналізувати взаємодії між трьома основними функціональними блоками мозку людини в різних функціональних станах організму;

– пояснити психофізіологічні механізми навчання та набуття певних навичок під впливом соціального середовища та традицій суспільства;

– визначати оптимальний функціональний стан піддослідного, вибираючи режим навчання, оптимальний з точки зору біологічних критеріїв;

– визначати у піддослідних здібності до концентрації візуального осмислення просторових конфігурацій, вибірковість уваги, стан мовної функції;

– оцінювати у піддослідних довільну увагу та логічне мислення;

– поясняти порушення психічної діяльності і поведінку людини, які виникають під впливом екологічно шкідливих чинників.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Тема 1. ВСТУП. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ (4 год.)

Історія виникнення та розвитку психофізіології. Предмет, цілі і задачі психофізіологічного дослідження. Сучасні методи непрямого – вегетативні реакції, електрична активність шкіри, електроміографія (ЕМГ); окулографія та прямого – електроенцефалографія (ЕЕЦ), комп’ютерна томографія, магнітоенцефалографія і т.д. – вивчення мозку людини. Використання методу ЕМГ для ранньої діагностики вражень нервово-м’язової системи у спортсменів. Психофізіологічні методи: поєднання адекватної стимуляції із реєстрацією електрофізіологічних реакцій; поєднання електрофізіологічної стимуляції із поведінковими реакціями. Поліграфічна реєстрація мовних, рухливих, електроенцефалографічних, вегетативних реакцій. Викликанні потенціали, комп’ютерна поліграфія. Картування мозку. Електричне і хімічне подразнення мозку. Руйнування ділянок мозку. Застосування радіоактивних ізотопів.

Функції центральної нервової системи (ЦНС) людини.Рефлекторна функція. Рефлекторна дуга. Безумовні та умовні рефлекси. Механізм утворення та теорії замикання тимчасових зв’язків. Біохімічні основи їх формування. Гальмування умовних рефлексів: безумовне та умовне (внутрішнє). Координаційна функція. Інтегративна діяльність мозку. Три основні функціональні блоки мозку. Перший блок – блок прийому , переробки сенсорної інформації, його локалізація в мозку. Другий блок – блок модуляції, активації нервової системи. Третій блок – блок програмування, регуляції і контролю складних форм діяльності. Управління рухом та вегетативними реакціями. Структура рухового акту. Два основних принципи управління руховими актами: принцип прямого програмного управління та принцип сенсорних корекцій поточного руху по ланцюгу зворотного зв’язку; дві системи ініціації руху, два механізми управління рухом: за допомогою центральних моторних програм та за допомогою зворотної аферентації, яка використовується для безперервного контролю і корекції виконуваного руху. Векторна модель управління руховими та вегетативними реакціями.

Тема 2. КОГНІТИВНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ (10 год.)

Психофізіологія поведінки. Вчення І.П. Павлова про I і II сигнальні системи. Розвиток і функції мови, стадії оволодіння мовою, центри мови в корі великих півкуль. Класифікація І.П. Павлова типів вищої нервової діяльності (ВНД). Залежність типу ВНД від працездатності нервових клітин та від особливостей протікання процесів збудження та гальмування. Типологія ВНД за І.П. Павловим. Професійний відбір спортсменів в залежності від їх типологічних особливостей.

Психофізіологія сприйняття та кодування інформації в нервовій системі. Явище іррадіації, концентрації і взаємної індукції. Роль сенсорних систем у послідовній прояві різноманіття безумовно-рефлекторних актів, орієнтувальних реакцій, адаптаційної поведінки людини. Визначення і значення інформації для життєдіяльності організму. Принципи кодування інформації в нервовій системі. Принцип специфічності – мічена лінія. Частотний код – один із способів передачі інформації. Структурна організація потенціалу дії (ПД) у часі, як відповідь нейрона на подразнення. Локальні нейронні ланцюги. Паралельне оброблення інформації. Ієрархічна і паралельна системи виділення ознак. Нейронні механізми сприйняття. Наявність чутливих періодів в розвитку мозку. Колінчата (вертикальна) і пошарова (горизонтальна) організація нейронів кори. Константні нейрони-детектори. Формування детекторів в онтогенезі. Вплив зовнішньої стимуляції і неспецифічної активації на пластичні зміни детекторів. Формування зв’язків детекторів з командними нейронами. Детекторні карти. Гностична одиниця. Модуляторні нейрони. Ієрархічна система управління. Концептуальна рефлекторна дуга. Конвергенція детекторів на командному нейроні. Механізм векторного кодування сигналу. Принцип зворотного зв’язку та його роль в ефективності тренувального процесу і удосконаленні техніки спортсмена.

Психофізіологічні механізми пізнавальних процесів. Теорії, які пояснюють цілісне сприйняття подразників мозком людини. Визначення уваги, класифікація видів та характеристик. Мислення та мова. Структура процесу мислення; вербальний та невербальний інтелект. Функціональна асиметрія мозку та особливості розумової творчої діяльності. Психофізіологія свідомості. Теорії свідомості. Характеристика свідомих і несвідомих процесів.

Психофізіологія емоцій. Класифікація та функції емоцій. Когнітивні процеси в ґенезі емоцій. Біологічні та соціально значимі стимули, а також потребуючо-інформаційні фактори виникнення емоцій. Теорія зворотного лицьового зв’язку як одного із механізмів емоцій. Багатомірна та дискретна моделі емоцій. Нейроанатомія емоцій. Центри насолоди та уникання. Центри агресивної поведінки і страху. Гуморальні механізми емоцій. Вираження емоцій у міміці, жестах, позі, голосі. Активність лицьових м’язів, пов’язаних із різними емоціями. Нейрони-детектори емоційної лицьової експресії. Зв’язок емоційних переживань із індивідуальними відмінностями. Тривожність. Агресивність. Депресія. Допитливість. Функційна асиметрія мозку та емоції. Художній, інтелектуальний тип і емоції, семантичний простір емоцій.

Пам’ять та навчання. Філогенетичні рівні біологічної пам’яті. Види пам’яті: сенсорна, первинна, вторинна, третинна, їх характеристика. Форми пам’яті – чуттєво-образна, логічно-смислова. Процедурна та декларативна пам’ять. Тимчасова організація і концепція активної пам’яті. Множинність систем пам’яті, роль іонних процесів в пластичності нейронів. Нейрони довготривалої пам’яті. Експресія генів.

Сон, характеристика і механізми. Структури мозку, що регулюють сон та бадьорість організму, їх морфофункційні зв’язки. Види і механізми сну. Поняття про гіпноз. Теорії та фази сну, їх електроенцефалограма. Сновидіння, їх природа. Сомнамбулізм.

Концепція стресу Г. Сельє: еустрес, дістрес. Стресори. Фізіологічний і психологічний стрес. Нейроні і гуморальні механізми стресу. Інформаційне навантаження. Інформаційний стрес. Інформаційний невроз. Емоційний стрес. Роль стрес-реакцій в загальному механізм адаптації. Індивідуальна стійкість до стресу. Тренування та здатність переносити стрес.

Тема 3. НОВІ НАПРЯМИ ПРИКЛАДНОЇ
ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ (4 год.)

Педагогічна психофізіологія. Проблема оптимізації навчання з точки зору біологічних критеріїв. Моніторинг функціонального стану учня. Комп’ютеризована оцінка його індивідуальних психофізіологічних характеристик. Стадії становлення людської особистості. Види навчання (габітуація, сенситизація, імпринтинг і його нейронні механізми, асоціативне навчання та інші). Функціональний стан організму, вплив різних чинників на нього.

Соціальна психофізіологія. Психофізіологічні механізми навчання та набуття певних навичок під впливом соціального середовища, культури та традиції суспільства. Формування поведінки на основі такого навчання.

Екологічна психофізіологія. Вивчення психофізіологічних механізмів впливу на людину екологічно шкідливих факторів, які порушують психічну діяльність і поведінку людини.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
КУРСУ "ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ"

Курс: 4 Семестр: 8 Лекцій: 18 год. Лабораторні роботи: 16 год.	Кількість кредитів: 2 Загальний обсяг годин: 60 Кількість модулів: 3 Кількість змістових модулів: 3
Форма підсумкового контролю: залік

№ з/п	Змістовий модуль		Кількість годин
			Лекції		Лабора- торні		Само- стійна робота			Всього
Модуль 1. ВСТУП ДО КУРСУ ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
1	Вступ до курсу психофізіології. Історія виникнення та розвитку психофізіології. Предмет і принципи психофізіологічного дослідження. Сучасні методи непрямого (вегетативні реакції, електроміографії та ін.) та прямого вивчення мозку людини (електроенцефалографія, томографія, магнітоенцефалографія та ін.). Використання методу ЕМГ для ранньої діагностики вражень нервово-м’язової системи у спортсменів		1				1		2
2	Функції ЦНС людини . Рефлекторна функція. Рефлекторна дуга. Безумовні та умовні рефлекси. Механізм утворення та теорії замикання тимчасових зв’язків. Гальмування умовних рефлексів: безумовне та умовне. Координаційна функція.		1		2		1		4
3	Інтегративна діяльність мозку. Три основні функціональні блоки мозку. Перший блок – блок прийому, переробки сенсорної інформації, його локалізація в мозку. Другий блок – блок модуляції, активації нервової системи. Третій блок – блок програмування, регуляції і контролю складних форм діяльності. Структура рухового акту. Роль мотивації та еферентного синтезу (в структурі поведінкового акту) для досягнення високих спортивних результатів. Два основних принципи управління руховими актами і дві системи ініціації руху.		2				10		12
Всього			4		2		12			18
Форма модульного контролю: усне опитування, виконання та оформлення лабораторних робіт, тести
Модуль 2. КОГНІТИВНІ ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ
4	Психофізіологія поведінки. Вчення І.П. Павлова про I і II сигнальні системи. Розвиток і функції мови, стадії оволодіння мовою, центри мови в корі великих півкуль. Класифікація І.П. Павлова типів ВНД. Залежність типу ВНД від працездатності нервових клітин та від особливостей протікання процесів збудження та гальмування. Типологія ВНД за І.П. Павловим. Професійний відбір спортсменів в залежності від їх типологічних особливостей.		2		2		2			6
5	Психофізіологія сприйняття та кодування інформації в нервовій системі . Визначення інформації та значення її для життєдіяльності організму людини. Принципи кодування інформації в нервовій системі: принцип специфічності – мічена лінія. Частотний хід – один із способів передачі інформації. Структурна організація, потенціали дії (ПД) у часі – в якості відповіді нейрона на подразнення. Локальні нейронні ланцюги. Нейронні механізми сприйняття. Наявність чутливих періодів в розвитку мозку. Колінчата (вертикальна) і пошарова (горизонтальна) організація нейронів кори. Константні нейрони – детектори Модуляторні нейрони. Ієрархічна система управління. Принцип зворотного зв’язку та його роль в ефективності тренувального процесу і удосконаленні техніки спортсмена.		1		2		1			4
6	Психофізіологічні механізми пізнавальних процесів . Визначення уваги, класифікація видів та характеристик уваги. Мислення та мова. Структура процесу мислення; вербальний та невербальний інтелект. Функціональна асиметрія мозку та особливості розумової творчої діяльності.		1		4		2			7
7	Психофізіологія свідомості . Характеристика свідомих і несвідомих процесів.		1		2		2			5
8	Визначення, класифікація та функції емоцій. Когнітивні процеси в ґенезі емоцій. Біологічні та соціально значимі стимули, а також потребуючо-інформаційні фактори виникнення емоцій. Теорія зворотнього лицьового зв’язку як одного із механізмів емоцій. Багатомірна та дискретна моделі емоцій. Класифікація емоцій. Нейроанатомія емоцій. Гуморальні механізми емоцій. Вираження емоцій в міміці, жестах, позі, голосі. Активність лицьових м’язів, пов’язаних із різними емоціями. Нейрони-детектори емоційної лицьової експресії. Зв’язок емоційних переживань із індивідуальними відмінностями. Ефективність дій спортсменів в ігрових видах спорту в залежності від емоційного стану. Функційна асиметрія мозку та емоції. Художній, інтелектуальний тип і емоції, семантичний простір емоцій.		1		2		1			4
9	Пам’ять та навчання. Філогенетичні рівні біологічної пам’яті. Тимчасова організація і концепція активної пам’яті. Множинність систем пам’яті. Нейрони довготривалої пам’яті. Види навчання та нейронні феномени пластичності.		2		2		1			5
10	Види і механізми сну. Поняття про гіпноз. Теорії та фази сну, їх електроенцефалограма.		1				1			2
11	Концепція стресу Г. Сельє. Стресори. Фізіологічний і психологічний стрес. Нейронні і гуморальні механізми стресу. Інформаційне навантаження. Інформаційний стрес. Інформаційний невроз. Емоційний стрес. Роль стрес-реакцій в загальному механізм адаптації. Індивідуальна стійкість до стресу. Тренування та здатність переносити стрес.		1				1			2
Всього			10		14		11			35
Форма модульного контролю: усне опитування , письмова контрольна робота, виконання та оформлення лабораторних робіт, тести.
Модуль 3. НОВІ НАПРЯМИ ПРИКЛАДНОЇ ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ
12	Педагогічна психофізіологія. Проблема оптимізації навчання з точки зору біологічних критеріїв. Моніторинг функціонального стану учня. Комп’ютеризована оцінка його індивідуальних психофізіологічних характеристик.		2			1		3
13	Соціальна психофізіологія. Психофізіологічні механізми навчання та набуття певних навичок під впливом соціального середовища, культури та традиції суспільства. Формування поведінки на основі даного навчання.		1			1		1
14	Екологічна психофізіологія. Вивчення психофізіологічних механізмів впливу на людину екологічно шкідливих факторів, які порушують психічну діяльність і поведінку людини.		1			1		1
Всього			4			3		7
Форма модульного контролю: усне опитування, виконання та оформлення лабораторних робіт, тести, задачі.
Всього		18		16		26		60
Форма підсумкового контролю: залік

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

№ з/п	Розділи курсу і теми занять	Основний зміст лабораторних занять, самостійної роботи	Год. ауд.	Год. сам.	Технічні та наочні посібники	Література
	Концепція мотиваційної поведінки людини	Складання цілеспрямованого поведінкового акту за П.К. Анохіним.		10	Аркуші паперу.	2,13,15, 19, 35
1	Нейронні механізми сприйняття.	Вимір величини ілюзії зорового сприйняття.	2	1	Два аркуші паперу з накресленими відрізками прямої.	2, 7, 20, 28, 34, 35
2	Визначення властивостей нервової системи за психомоторними показниками. Тепінг-тест Хронорефлексометрія	Тест оцінює психо-моторну рухливість. Визначення часу рефлексу на подразники за допомогою хронорефлексометра	2	1	Стандартні бланки, що являють собою аркуші паперу розділені на шість прямокутників, секундомір, олівець Хронорефлексометр	2,14, 22, 23, 31
3	Вивчення психічних функцій людини.	Дослідження переключення уваги в умовах активного вибору корисної інформації.	2	1	Секундомір, таблиці, магнітофон.	1-8, 19, 28
4	Вивчення стану мовної функції	Вивчення стану мовної функції у піддослідного; визначення по тексту пошкоджених мовних зон; установлення стадій розвитку дитини, розпізнавання зон, які активуються під час виконання вправ.	2	2	Тести для самоперевірки, картки для вправи "Мама і тато", картки для звуків і слів дитини, томограми головного мозку.	1-4, 19-21,
5	Діагностика інтелекту. Методики для вивчення уваги.	Визначення вибірковості уваги, оцінка довільної уваги та логічного мислення, структури процесу мислення, вербального і невербального інтелекту.	2	2	Стимульний матеріал, буквений текст, бланки: заповнений числами та текст з числовими рядами.	1-8, 16-24, 34
6	Нейро-фізіологічні основи психічної діяльності. Функція зорово-просторового мислення.	Визначення функцій лобної частини великих півкуль. Перевірка можливості просторового мислення та домінування лівої чи правої півкулі у досліджуваних.	2	2	Тести, анкети Тести для самоперевірки, рисунки для перевірки рівня просторового мислення та розвитку правої півкулі	1-7, 13, 19-21
7	Психо-фізіологія пам’яті.	Дослідження різних видів пам’яті.	2	2	Секундомір, таблиці, рисунки, фотокартки	1, 2, 18, 32-35
8	Вивчення образного невербального, просторового мислення; математичних здібностей	Вивчення у піддослідних здібності до концентрації, візуальному осмисленню просторових конфігурацій.	2	2	Тести для самоперевірки, таблиці чисел	1,2, 19-21
	Всього		16	23

Практична робота № 1

СКЛАДАННЯ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО
ПОВЕДІНКОВОГО АКТУ ЗА П. К. АНОХІНИМ

Мета роботи: з’ясувати структуру поведінкового акту та скласти власний поведінковий акт.

Основні положення: Найбільш досконалу модель структури поведінки запропоновано в концепції функціональних систем П.К. Анохіна. Визначаючи функціональну систему як динамічну, саморегулюючу організацію, що вибірково об’єднує структури і процеси на основі нервових і гуморальних механізмів регуляції для досягнення корисних як для самої системи, так і організму людини в цілому пристосувальних результатів, П.К. Анохін розширив зміст цього поняття, включив у нього структуру будь-якої цілеспрямованої поведінки. Центральна архітектоніка функціональних систем, які визначають цілеспрямовані поведінкові акти різного ступеня складності, побудована з окремих компонентів, що послідовно змінюють один одного: аферентний синтез, прийняття рішення, акцептор результатів дії, еферентний синтез, формування дії і, нарешті, оцінка досягнутого результату (рис. 1). Відповідно до цього, поведінковий акт будь-якого ступеня складності починається зі стадії аферентного синтезу. Збудження, викликане зовнішнім подразником, вступає у взаємодію з іншими аферентними збудженнями, які мають свій функціональний зміст. Мозок безперервно обробляє всі сигнали, що надходять за численними сенсорними каналами. А за результатом синтезу цих аферентних збуджень створюються умови для реалізації окремої цілеспрямованої дії. Зміст аферентного синтезу визначається впливом певних факторів: потреби, мотиваційного збудження, апарату пам’яті, обстановочної та пускової аферентації (ОА і ПА). Обстановочна аферентація включає збудження від ситуації (стаціонарних обставин) і подальшу послідовність аферентних збуджень, що асоціюються з цими обставинами. Обстановочна аферентація може сприяти або перешкоджати здійсненню поведінкового акту. Саме на основі взаємодії мотиваційного і ситуаційного збудження, а також механізмів пам’яті формується готовність до певної поведінки. Але для того, щоб ця готовність трансформувалася у цілеспрямовану поведінку, необхідною є дія пускових стимулів (пускова аферентація) – останній компонент стадії аферентного синтезу.

Рис. 1. Схема центральної архітектоніки поведінкового акту за П. К. Анохін им [1, 2].

Аферентний синтез змінюється стадією прийняття рішення, де визначається тип і спрямованість майбутньої поведінки. В свою чергу, результати майбутньої поведінки програмуються через формування апарату акцептора результатів дії (АРД). Цей апарат програмує результати майбутніх подій. До того, як цілеспрямована поведінка почне здійснюватися, розвивається ще одна стадія поведінкового акту – стадія програмування дії, або еферентного синтезу. На цьому етапі здійснюється інтеграція соматичних і вегетативних збуджень. Для даної стадії характерно, що дію вже сформовано, але ще не втілено в життя. Перед настанням наступної стадії необхідно перевірити функціональний стан, а саме, чи здатний організм до проведення поведінкового акту, на схемі його позначено термінами метаболізм і гомеостаз. Наступна стадія – реальне виконання програми дії під впливом еферентного збудження, що досягає виконавчих механізмів. Завдяки апарату акцептора результатів дії і еферентного синтезу, організм має можливість порівняти очікувані результати з аферентною інформацією яка надходить, зокрема з інформацією про реальні результати і параметри скоєної дії. Саме результати порівняння визначають подальшу структуру поведінки: вона або коригується, або припиняється, як у випадку досягнення кінцевого результату. І тоді поведінковий акт (дія) завершується останньою стадією – задоволенням потреби .

Хід роботи

1. Проаналізувати причини і механізми цілеспрямованої поведінки людини.

2. Скласти власний поведінковий акт, використовуючи всі стадії, позначені на рис. 1.

Зміст звіту

Текст власного поведінкового акту.

Рекомендована література

1. Анохин П.К. Избранные труды: Кибернетика функциональных систем / П.К. Анохин ; под ред. К.В. Судакова. Сост. В.А. Макаров. – М. : Медицина, 1998. – 400 с.

2. Данилова Н.Н. Психофизиология / Н.Н. Данилова. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 373 с.

3. Данилова Н.Н. Физиология высшей нервной деятельности / Н.Н. Данилова, А.Л. Крылова. – Ростов н/Д : Феникс, 2001. – 480 с.

4. Смирнов В.М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков / В.М. Смирнов. – М. : Академия, 2000. – 100 с.

5. Черенкова Л.В. Психофизиология в схемах и комментариях / Черенкова Л.В., Краснощекова Е.И., Соколова Л.В. ; под ред. А.С. Батуева. – Спб. : Питер, 2006. – 240 с.

Лабораторне заняття № 1

ВИМІРЮВАННЯ ВЕЛИЧИНИ ІЛЮЗІЇ
ЗОРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ

Мета роботи: виміряти величину ілюзії зорового сприйняття.

Основні положення: Предметом вивчення загальної сенсорної фізіології є принципи, що складають основу сенсорних здібностей, які забезпечують роботу окремих сенсорних систем організму та їх результату – суб’єктивного сприйняття людиною. Об’єктивна сенсорна фізіологія вивчає фізико-хімічні зміни в аналізаторах, реєструючи їх спеціальними вимірювальними приладами, при дії різних подразників. Суб’єктивна сенсорна фізіологія у своїх висновках ґрунтується тільки на чуттєвих суб’єктивних відчуттях і сприйнятті, які описує людина після дії на неї подразника.

Рис. 1. Схема структурної організації сенсорних систем: 1) зорової, 2) слухової, 3) шкірної, 4) центри спинного мозку або стовбура головного мозку, 5) смакової, 6) м’язевої, 7) рецепторні органи, 8) центри проміжного мозку, 9) центри кори півкуль кінцевого мозку[5].

Процес сприйняття поділяється на три етапи, кожен з яких триває 100 мс:

1. Надходження сенсорної інформації в проекційну область кори великих півкуль (ВП) і аналіз фізичних параметрів подразника.

2. Зчитування на корковому рівні сенсорної та несенсорної інформації на основі актуалізації відбитку, який знаходиться у пам’яті, активації гіпоталамо-лімбичної системи і синхронізації активності різних відділів кори.

3. Створення перцептивного рішення на основі зіставлення об’єктивних і суб’єктивних параметрів подразника.

Сприйняття носить цілісний предметний та розумовий характер. Воно має свою внутрішню структуру, де роль кожного окремого елементу визначається місцем, яке він займає в цілому, або функціональним навантаженням, яке він несе. Частини у сприйнятті об’єкта завжди підпорядковані цілому. Внаслідок цього можуть виникати ілюзії сприйняття. Права півкуля мозку пов’язана з лівою половиною поля зору (тобто зліва від тієї точки, на якій сфокусований наш погляд), а ліва півкуля – з правою половиною поля зору. В нижній половині поля зору краще сприймаються ілюзорні контури, ніж у верхній, не зважаючи на те, що ані верхня, ані нижня половини не мають переваг у сприйнятті зображення в цілому. Явище ілюзорних контурів виникає тоді, коли людський мозок створює границю там, де її насправді не існує. В окремий момент часу мозок здатний сприймати тільки одну інтерпретацію зображення. Знайдено ідентифікаційний ген, який відповідає за просторово-конструкційні рішення – наприклад, побудова макету чи складання конструкції із різнокольорових кубиків. Це перша ідентифікація гена, пов’язаного з когнітивною функцією.

Матеріали та обладнання: два аркуші паперу з накресленими на них відрізками прямої (а, б), лінійка, олівець.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Піддослідному, що сидить за столом, дають обидва листки паперу з відрізками прямої і пропонують накласти праву сторону аркуша а зверху лівої сторони аркуша б таким чином, щоб відрізки на обох аркушах знаходились на одній горизонтальній прямій. Потім піддослідний повинен пересувати аркуш а вправо або вліво до того часу, поки довжина відрізків на обох аркушах не буде сприйматися ним як однакова. Вимірюють і записують довжину вказаних піддослідним відрізків, не повідомляючи йому результатів вимірювання. Повторюють дослід 10-15 разів.

Обробка результатів включає наступні дії: 1) визначення величини ілюзії для кожного досліду; 2) порівняння результатів у різних піддослідних. Дослід № 2. Просторове мислення.

Уважно роздивіться рисунки 1 і 2 і дайте відповідь на наступні запитання: 1. Що ви бачите, якщо сфокусувати погляд на верхній точці? 2. Що ви бачите, якщо сфокусувати погляд на нижній точці?3. В якому випадку ви бачите пляму більш чітко?

Рис. 2

1. Що ви сприймаєте лівою півкулею головного мозку, дивлячись на малюнок? 2. Що ви сприймаєте правою півкулею головного мозку, дивлячись на малюнок?

Дослід № 3.Форми в просторі.

Що зображено на рис. 3

(А, Б, В, Г)?

Рис. 3.

Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Результати і висновки.

Контрольні запитання

1. Що є предметом вивчення загальної сенсорної фізіології?

2. Поясніть, чим відрізняється об’єктивна фізіологія від суб’єктивної.

3. Назвіть етапи сприйняття, їх тривалість.

4. Що називається аналізатором? Наведіть приклади.

5. Чи здатний мозок сприймати одночасно декілька інтерпретацій одного зображення?

6. Чи існує ген, який відповідає за просторово-конструкційні рішення?

7. Яка півкуля сприймає частину рисунка, розміщеного в правій половині нашого поля зору, а яка – в лівій половині?

Рекомендована література

1. Данилова Н.Н. Физиология высшей нервной деятельности / Н.Н. Данилова, А.Л. Крылова. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. – 480 с.

2. Дудель Й. Физиология человека : 3 т. / Дудель Й., Рюэгг Й., Шмидт Р. ; под ред. Шмидта Р. и Тевса Г. – М. : Мир, 1996. – 323 с.

3. Практикум по нормальной физиологии / Под ред. Агаджаняна Н.А. – М. : Высшая школа, 1983. – 328 с.

4. Чайченко Г.М. Основы физиологии высшей нервной деятельности / Г.М. Чайченко. – М. : Высшая школа, 1988. – 368 с.

Лабораторне заняття № 2

Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 86; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!