МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН

Визначити рослину – це значить з'ясувати, до якої родини, роду і виду вона на­ле­жить. При визначенні рослин користуються спеціальними визнач­никами. Крім цьо­го, студент повинен добре знати морфологічні особли­вості будови ко­реня, паго­на, квітки, плодів і уважно ставитись до цієї роботи.

Визначають в основному свіжозібрані рослини. Але можна визначати і гер­барні зразки: засушені квітки обережно вміщують у пробірку з водою і роз­ва­рю­ють на слаб­кому вогні. Після розварювання вони стають м'якими, еластич­ними і легко під­даються морфологічному аналізу.

Кожний вид рослин характеризується певною сукупністю ознак, завдяки яким один вид відрізняється від іншого. Рослини відрізняються за формою лист­ків, будо­вою квітки, типом суцвіть, плодів тощо. Саме тому визначення рослини почи­нається з аналізу її морфологічної будови. Цей аналіз проводиться за таким планом.

 

ПЛАН МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН

І. Загальна характеристика рослини

1. Структурно-соматичний тип (трава, напівкущ, кущ, дерево).

2. Довговічність рослин (однорічні, дворічні, багаторічні).

3. Еколого-біологічний тип: а) суходольні, водяні, болотяні, лісові, лучні, степові, пі­ща­ні тощо; б) однодомні, дводомні; в) паразити, сапротрофи та ін.

4. Опушення – голі, опушені: опушення – м'яке, шорстке, бархатисте, пов­с­тисте; роз­­сіяне, густе, притиснуте, відстовбурне; з волосків простих, розгалу­же­них, зір­частих, залозистих. Відмічається опушення рослини та її окремих органів.

5. Висота в сантиметрах.

6. Час цвітіння.

 

ІI. Підземна частина рослини

1. Коренева система – стрижнева, мичкувата; домінують корені – голов­ний, бічні, додаткові.

2. Кореневище – коротке, довге, тонке, товсте, галузисте, нерозгалу­жене.

3. Наявність цибулин, бульб, бульбокоренів чи коренеплодів, підземних ви­дозмін кореня чи пагона.

 

III. Стебло

1. За характером росту – пряме, піднесене, витке, чіпке, повзуче, лежаче та ін.

2. За характером галуження і розвитком меживузлів – нерозгалужене, роз­галу­жене від основи або тільки у верхній частині; з укороченими ме­жи­вузлями то­що.

3. За формою і характером поперечного розрізу – кругле, три- або чотири­кутне, сплющене, крилате, борозенчасте; суцільне або порожнисте.

4. Листкорозташування – чергове, супротивне, мутовчасте (кільчасте), лист­­­­ки в при­ко­реневій розетці.

 

IV. Листки

1. За структурою та розмірами: а) прості, складні; б) великі, малі, серед­ньої вели­чини.

2. За складом і способом прикріплення до стебла – сидячі, черешкові; з при­лист­ка­ми, з піхвами, з розтрубом; стеблообгортні: з язичками, вуш­ками тощо.

3. За формою листкової пластинки – лускоподібні, голчасті, лінійні, лан­цетні, еліп­тич­ні, овальні, округлі, яйцеподібні, обернено­-яйцепо­дібні то­що.

4. За формою основи, верхівки і краю: а) клиноподібні, серцеподібні, стрі­лопо­діб­ні, списоподібні, округлі; б) загострені, гострі, з вістрям; в) ціло­­краї, пилчасті, зуб­часті, зарубчасті та виїмчасті.

5. За ступенем розчленування листкової пластинки – цілісні; трійчасто-, паль­час­то- або перистолопатеві, роздільні, розсічені.

6. Тип жилкування – перисте, пальчасте, дугоподібне і паралельне. Ви­до­зміни лист­ків – колючки, вусики тощо.

 

V. Квітка і суцвіття

1. Квітки – сидячі або на квітконіжках; поодинокі або в суцвіттях.

2. Приквітки – є або відсутні; форма, розмір та їх характер.

3. Квітки зібрані в суцвіття: а) ботриоїдні – китиця, колос, початок, сережка, зон­тик, щиток, кошик; головка, складний колос, складна кити­ця тощо; б) цимоїдні – ди­хазій, завійка, звивина та ін.; в) тирсоїдні – сережка, тирс.

VI. Квітка

1. Квітки – двостатеві, одностатеві, неплідні, правильні, неправильні.

2. Оцвітина – проста, подвійна; проста чашечкоподібна або віночко­по­дібна. Для злакових – особливості будови квіткових і колоскових лусок (число, форма, жил­ку­вання, наявність остюків і місце їх прикрі­плення на нижніх колоскових і квіт­кових лусках).

3. Чашечка ­– правильна або неправильна, її форма; вільна або зросло­листа (зуб­часта, лопатева, роздільна). Число чашолистків або часток. Колір, опушення та інші осо­б­ливості чашечки.

4. Віночок – правильний, неправильний, зрослопелюстковий, вільнопе­лю­стковий; форма віночка. Число пелюсток або часток віночка. Місце при­кріплення (до квіт­коніжки, зав'язі, чашечки). Колір, опушення та інші особ­ливості віночка.

5. Тичинки – зрослі, вільні; характер зростання (одна з одною, з трубоч­кою віноч­ка тощо). Число тичинок. Місце прикріплення. Тичин­ки всі одна­ко­ві, різні за довжи­ною.

6. Маточка – кількість маточок у квітці; вільні, зрослі з квітколожем або одна з од­ною; наявність стовпчика, приймочки; кількість стовпчиків та приймочок; фор­ма приймочки (головчаста, зірчаста тощо); зав'язь вер­хня, нижня, напів­ниж­ня; суці­ль­на, лопатева; гола, опушена. Число гнізд у зав'язі; кількість плодо­листків. Інші особливості маточки.

7. Формула квітки.

Примітка. При складанні формули квітки умовними буквеними позна­чен­нями показують її склад. Кількість чашолистків, пелюсток, тичинок і пло­долист­ків вка­зу­ється цифрами біля позначення складових квітки; коли скла­дових квітки більше 12, вони позначаються знаком ¥. Дужки у формулі квітки вказують на зростання її скла­дових. Положення рисочки під чи над цифрою, що позначає кіль­кість плодо­листків, свідчить про верхню (рисочка під цифрою) або нижню (рисоч­ка над циф­рою) зав'язі. Квітка правильна умовно позначається знаком *, непра­вильна – ­. Якщо квітки одностатеві, тичинкові, вони позначаються знаком ♂, маточкові – ♀. Вживані при складанні формули буквенні позначення відпо­віда­ють латинським назвам частин квітки: Р – реrigоnium – проста оцвітина, Са – са­lух – чашечка, Со – со­гоllа – віночок, А – аndroceum – тичинки, андро­цей, G – gi­noeceum – пло­долистки, гінецей.

 

VII. Плід. Супліддя

1. Плід, розмір, форма, колір, опушення (голий, вкритий волосками, ко­люч­ками, при­чіпками) тощо.

2. За походженням – апокарпний, ценокарпний, збірний, дробний.

3. За кількістю насінин – однонасінний, багатонасінний.

4. Тип плода – сухий нерозкривний (зернівка, сім'янка, горіх тощо), сухий роз­крив­ний (біб, стручок, коробочка), сокови­тий (ягода, кістянка та ін.).

5. Супліддя – сухе, соковите.

 

VIII. Насінина

1. Розміри, форма, колір.

2. Інші особливості.

 

ІХ. Наслідки визначення

Хід визначення (№ ступенів за визначником).

Назва родини: українська, латинська.

Назва виду: українська, латинська.

X. Місцезростання

Наприклад: сосновий ліс, дубово-грабовий ліс, вільшняк, сфагнове боло­то; сухо­до­льні луки, лісосіка, насадження тощо.

 

XI. Господарське значення

Лікарська, отруйна, бур'ян, кормова, харчова, медоносна, технічна та ін.

 

ХІІ. Місцезнаходження

Область, район, населений пункт, лісництво тощо.

 

XIII. Дата збору рослини

ХІV. Збирач (колекціонер)

XV. Додаткові відомості про рослину

 

ВИЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ЗА ДОПОМОГОЮ ВИЗНАЧНИКІВ

Зробивши морфологічний аналіз рослини, пошук її назви проводять за до­помо­гою спеціальних довідників-визначників. Цей пошук (визначення росли­ни) у виз­нач­никах здійснюється за допомогою дихотомічних або кодових таблиць (клю­­­чів).

Користуючись визначниками з дихотомічними таблицями, спочатку вста­­­­нов­­­лю­ють до якої родини належить рослина, а після, за іншими таблицями – до якого роду і виду. Кожна дихотомічна таблиця визначника складається з груп ознак. Ознаки в таблицях подано у вигляді положень, протилежних за своїм зміс­том – тез і антитез. Тези і антитези разом становлять ступені дихо­томічного ключа. Всі ступені цих таб­лиць у визначниках з лівого боку позна­чаються поряд­ковими номерами (1, 2, 3, 4, 5...); антитези ступенів нумерації не мають, вони позна­ча­ються знаками –, + або 0. Кожна теза і антитеза закін­чується (з правого боку) цифрою або назвою родини, ро­ду, виду. Цифра у правій частині тези або антитези вказує на наступний хід виз­начення; вона вказує номер ступеня, до якого слід перейти далі, щоб продовжити виз­начення. Назва в кінці тези чи антитези свід­чить, що визначення таксону певного рангу (родини, роду або виду) завер­шено.

Наукова назва рослини складається, як правило, з двох слів, з яких перше озна­чає родову назву, а друге – видову, наприклад: Triticum durum Desf. – пше­ниця тверда, Linaria vulgaris Mill. – льонок звичайний, Plantago major L. – подо­рожник ве­ликий. Після видової назви пишуть скорочене прізвище автора, який уперше дав цю назву рослині (наприклад, L. – Лінней).

 

КЛЮЧ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВІДДІЛІВ ВИЩИХ РОСЛИН

 

1. Рослини, що розмножуються насінням. Трав'янисті або дере­в'янисті рослини…..2

0. Рослини, що розмножуються спорами. Виключно трав'янис­ті рослини.

Відділ папоротеподібні (Роlуроdіорhуtа)

 

2. Насінні зачатки, а потім насінини, сидять відкрито на насін­них лусках. Маточка 

відсутня; квітки не утворюються. Дерева й кущі.

Відділ голонасінні (Ріnорhуtа, або Gуmnоsреrmае)

 

0. Насінні зачатки заховані в зав'язі маточки, утвореної зросли­ми плодолистками.  

Трави або дерева і кущі.

Відділ покритонасінні (Маgпоlіорhуtа, або Аngіоsреrmае)

КЛЮЧ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ РОДИН ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН

 

1. Тільки дерев'янисті рослини (дерева, кущі або ліани)......………………..................2

0. Трав'янисті рослини, рідше напівкущі.....................................………………...........23

2. Дрібні кущики, що паразитують на різних деревах. Листки супротивні.

Родина омелові (Vіsсасеае)

 

0. Дерева або кущі, що вкорінюються в ґрунті...........................……………..................3

3. Ліани або лазячі кущі, з вусиками, виткими черешками або додатковими ко­ре­ня­   

ми, якими вони прикріплюються до опо­ри................……………………...................4

0. Дерева та кущі......................................…………………………....................................6

4. Стебла виткі (ліани)..............................................……………………………...............5

0. Чіпкі або лазячі кущі з вусиками, додатковими коренями або виткими че­реш­ка­ми, 

якими вони прикріплюються до опори..............…………………………....................6

5. Листки цілісні, чергові. Квітки в пазушних напівзонтиках. Плід – ягода.

Родина диленієві (Dilenіасеае)

 

0. Листки перисті. Квітки двостатеві. Віночок метеликового ти­пу. Плід – біб.

Родина бобові (Fаbасеае)

 

6. Рослини з вічнозеленими листками (зустрічаються виключно в культурі)...............7

0. Листки на зиму опадають.....................................……………………………............10

7. Черешки листків із зчленуванням. Плід – ягодоподібний.

Родина рутові (Rutасеае)

0. Черешки листків без зчленування. Плід – коробочка........………………..................8

8. Листки довгастояйцеподібні. Квітки білі, 20-30 мм у діамет­рі. Кущ 50-150 см заввишки.

Родина чайні (Тhеасеае)

 

0. Рослини іншого вигляду..................................……………………………...................9

9. Листки яйцеподібні або еліпсоподібні. Квітки зібрані пучка­ми в пазухах листків.   

Кущі або дерева.

Родина самшитові (Вuхасеае)

 

0. Листки широко- або вузьколанцетні. Дерева.

Родина миртові (Муrtасеае)

 

10. Рослини, що цвітуть рано навесні до того, як з'являться листки, або одночасно з

їх появою...................................................……………………………………….......11

0. Рослини, що цвітуть пізно навесні або влітку, після того, як цілком розвинуться

листки.......................................................................……………………………..........17

11. Оцвітина проста або її немає зовсім, інколи замість неї є плі­вочки, лусочки або

волоски (окремі квітки часто дрібні, мало­помітні, зібрані в суцвіт­тя)..................12

0. Оцвітина подвійна....................................................………………………….............14

12. Квітки без оцвітини, зазвичай одностатеві, зібрані сережка­ми. Дводомні дерева  

або кущі. Плід – коробочка. Листки ці­лісні, рідше лопатеві.

Родина вербові (Sаlісасеае)

 

0. Однодомні рослини. Плід – горіх, кістянка, ягодоподіб­ний..................……….......13

13. Приймочки тичинкових квіток грубі, зазвичай пурпурові. Листки перисті. Дерева  

(в Україні лише культурні). Плід – кістянкоподібний горіх.

Родина горіхові (Juglandaсеае)

 

0. Приймочки ниткоподібні. Листки цілісні. Плід – горіх.

Родина березові (Веtulасеае)

 

14. Тичинок багато. Листки чергові, з прилистками.

Родина розові (Rosасеае)

 

0. Тичинок не більше, ніж 15.....................................................……………...................15

15. Віночок метеликового типу. Тичинок десять. Плід – біб.

Родина бобові (Fabасеае)

 

0. Віночок не метеликового типу........................………………….................................16

16. Зав'язь верхня, стовпчиків 2. Пелюсток 5. Листки пальчасто-лопатеві, рідко

пе­ристі.

Родина кленові (Асеrасеае)

 

0. Зав'язь нижня, стовпчик один. Пелюсток 4. Листки цілісні.

Родина деренові (Соrnасеае)

 

17. Листки дрібні, лускоподібні або голчасті...................................……………..........18

0. Листки плоскі, зазвичай більш або менш широкі.......................……………….......20

18. Квітки одностатеві, червонуваті. Плід ягодоподібний. Дводом­ні кущики.

Родина водянкові (Еmреtraсеае)

 

0. Квітки двостатеві. Плід – коробочка........................................……………...............19

19. Великі кущі. Квітки зібрані в китиці.

Родина тамариксові (Таmаrісасеае)

 

0. Сланкі кущики. Квітки в однобічних китицях.

Родина вересові (Еrісасеае)

 

20. Листки супротивні......................................................…………………….................21

0. Листки чергові....................................................………………………………...........22

21. Листки цілокраї. Чашолистки і пелюстки численні.

Родина калікантові (Саlусаnthасеае)

 

0. Листки пилчасті. Чашечка 4-, 5-роздільна; пелюсток 4 або 5.

Родина ломикаменеві (Sахіfrаgасеае)

 

22. Листки з прилистками.

Родина розові (Rosасеае)

0. Листки без прилистків.

Родина магнолієві (Маgnоlіасеае)

 

23. Незелені рослини, з лускоподібними листками, що при­смоктуються спе­ціаль­ними          

присосками до стебел інших рослин.

---

Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 88; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!