Тема 15. Техніка створення господарсько-процесуальних документів
Основні терміни та поняття: господарсько-процесуальні документи, претензія, мирова угода у господарському судочинстві, позовна заява у господарському судочинстві, рішення господарського суду, ухвала господарського суду, постанова господарського суду.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ
Розпочинаючи вивчення особливостей техніки створення господарсько-процесуальних документів, варто виходити з того, що процедуру вирішення господарських спорів можна умовно розбити на п’ять стадій: досудове врегулювання, подання позову і вирішення спорів у місцевому господарському суді (перша інстанція), перегляд судових рішень в апеляційному і касаційному порядку і, нарешті, перегляд постанов і ухвал Вищого господарського суду України у Верховному Суді України. У деяких випадках вирішення спору закінчується вже на першій стадії, в інших – доходить до вищої інстанції.
Досудове врегулювання господарських спорів – це сукупність заходів щодо звернення підприємств і організацій, чиї права порушені, для безпосереднього вирішення спорів, які виникли з підприємствами й організаціями – порушниками цих прав і інтересів, до звернення з позовом до господарського суду. У таких випадках підприємства та організації звертаються до порушника з письмовою претензією.
У претензії зазначаються: повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється; дата подання і номер претензії; обставини, на підставі яких подано претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти; вимоги заявника; сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів. Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.
|
|
|
Наступним кроком необхідно розглянути вимоги до форми, змісту та особливостей позовної заяви у господарському процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності або його представником. Дотримання відповідної форми позовної заяви та відповідність її змісту вимогам закону має суттєве значення для підготовки справи до розгляду, а також подальшого правильного та швидкого її розгляду.
|
|
|
Частина 2 статті 54 ГПК України встановлює, що позовна заява має містити такі складові: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків); 3) документи, що підтверджують за громадянином статус суб’єкта підприємницької діяльності; 4) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); 5) зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів, – зміст позовних вимог щодо кожного з них; 6) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; 7) зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 8) законодавство, на підставі якого подається позов; 9) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством; 10) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, відповідно до ст. 57 ГПК України.
|
|
|
Студентам необхідно розглянути вимоги до оформлення мирової угоди у господарському судочинстві, під якою розуміють формальну письмову домовленість сторін судового процесу, що укладається з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується прав та обов’язків сторін та предмета позову. Зокрема, потрібно розглянути Типову форму мирової угоди у справі про банкрутство, затверджену Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013 р. № 1223/5
Окремо слід зупинитися на вимогах до оформлення судових рішень у господарському судочинстві. Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов. Всі господарські суди, які виступають в якості судів першої інстанції, приймають рішення і ухвали. Суди апеляційної й касаційної інстанцій приймають постанови і ухвали.
Важливим судовим актом місцевого господарського суду − суду першої інстанції є рішення. Рішення є процесуальним актом − документом, оскільки виноситься в певній формі й у визначеному законом порядку, повинен мати вказані у законі зміст і реквізити.
|
|
|
У випадках, коли спір сторін не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу (ст. 86 ГПК). На відміну від рішення, ухвала господарського суду виноситься і по окремих питаннях, які виникають в період розгляду спору.
Постанови господарського суду приймаються за наслідками перегляду судами апеляційної інстанції судових рішень господарського суду, які не набрали законної сили, та судами касаційної інстанції судових рішень господарського суду, які набрали законної сили.
Рішення господарського суду як правозастосовчий акт та одночасно акт судової влади повинно відповідати певним вимогам, які формуються в законі та випливають із суті рішення господарського суду. При цьому вимоги до рішення характеризують і його зміст, і порядок його прийняття, оскільки важливими є зміст, форма й порядок прийняття рішення господарського суду.
Рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин (ст. 84 ГПК).
У вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб.
Описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників господарського процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці знаходження).
У мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній із заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
ПЛАН ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
· Досудове регулювання господарських спорів. Правила складання та оформлення претензії.
· Мирова угода та вимоги до її складання і оформлення.
· Позов у господарському процесі. Форма і зміст позовної заяви.
· Судові рішення у господарському судочинстві та вимоги до їх оформлення.
САМОСТІЙНА РОБОТА
· Структура, складання і оформлення заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду.
· Звіт ліквідатора майна банкрута.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 107; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!