Тема 12. Правотворчі та правозастосовні помилки



Основні терміни та поняття: юридична помилка, правотворча помилка, правозастосовна помилка, інтерпретаційна помилка.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Юридична техніка є найважливішою умовою і засобом попередження та виправлення юридичних помилок та «пасток». Правила, прийоми та методи юридичної техніки застосовуються як при розробці змісту та структури нормативно-правового акта, так і при їх втіленні в життя.

Необхідно з’ясувати різновиди та особливості юридичних помилок. Виділяють правотворчі, правозастосовні та інтерпретаційні помилки. Правотворчі помилки пов’язані з недостатньо ефективною діяльністю правотворчого органу. Під інтерпретаційною помилкою розуміється відступ від правил тлумачення норм права, допущений у процесі інтерпретації норми права, що зумовив результат тлумачення, який не відображає змісту норми права. Дефекти законодавства призводять до правозастосовних помилок, які пов’язані з діяльністю суддів, прокурорів, слідчих, юрисконсультів, міністрів та інших посадових осіб.

Насамперед слід розглянути правотворчі помилки. З’ясувати їх перелік допоможе класифікація за такими критеріями: 1) за стадіями законодавчої роботи (вчинені в ході реалізації права на законодавчу ініціативу; допущені в ході обговорення законопроекту; що мали місце при прийнятті законопроекту; які виникли при опублікуванні та набутті чинності прийнятого законопроекту); 2) за характером та змістом (концептуальні; юридичні, які є наслідком недотримання вимог законодавчої техніки; граматичні).

Загалом юридичні помилки, в числі яких прогалини, надмірність інформації, порушення стилю, колізії, фактографічні помилки, дуже різнопланові. Всі правотворчі помилки певною мірою дотичні до порушення: правил формування змісту законів (сюди належать концептуальні помилки, прогалини в законі, надмірність інформації); логічних правил (наприклад, наявність колізії); правил, що стосуються структури закону (наприклад, використання частин замість розділів); мовних правил (порушення стилю); формальних правил (неправильне зазначення реквізитів); процедурних правил (прийняття законопроекту без висновку юридичного управління апарату Верховної Ради України).

Сукупність наведених вище правил становить зміст законодавчої техніки. Звідси випливає висновок: щоб не допускати помилок у правотворчості, законодавцю необхідно дотримуватись правил юридичної техніки.

Практично кожній людині доводиться стикатися з певними юридичними документами: в одних випадках − як творцеві тексту юридичного документа, в інших − при реалізації норми права як адресата (виконавця правових приписів).

Уникненню пасток при роботі з текстом юридичного документа сприяє перевірка наявності в чинному законодавстві будь-яких вимог до форми та змісту юридичного документа. Форма та зміст документа можуть залежати від узгодження волі сторін (сторони). Підготовка юридичного документа з ігноруванням передбаченої законом форми приводить, з одного боку, до фактичної наявності документа, а з іншого − до формальної його відсутності. Цю ситуацію може використовувати у своїх інтересах будь-яка зі сторін.

Основний спосіб розпізнання пасток у юридичному документі − це повністю й дуже уважно його прочитати, перевіривши, чи однаковий сенс вкладається в терміни та слова. Невизначеність і багатозначність юридичної та іншої термінології, а також подвійний сенс повсякденних слів і виразів найчастіше використовуються для введення в оману.

Розпізнати та уникнути багатьох логічних пасток, що зустрічаються в юридичних текстах, допоможе знання законів логіки. Нерідко в претензійному листуванні трапляються софістичні звороти й вирази, які відводять від предмета спору та суті справи. Усі положення юридичного документа необхідно розглядати як рівноцінні, тому на етапі підготовки юридичного документа слід виявляти й усувати будь-які взаємовиключні й суперечливі одне щодо одного положення. Текст нормативно-правового акта слід сформулювати логічно, щоб розуміння однієї норми чи статті не було можливе лише на основі іншої норми чи статті, які йдуть далі за змістом НПА. Загалом це правило можна сформулювати так: виклад нормативного акта має бути побудовано від загального до часткового, від права до процедури, від правила до винятку, від постійного до тимчасового.

Процес трьох читань законодавчого органу супроводжується розпізнанням юридичних пасток. Проводиться загальна оцінка проекту НПА, його юридичних якостей, оцінка правильності й необхідності окремих частин проекту, його вдосконалення із урахуванням внесених під час обговорення поправок, виправлень, доповнень тексту, усунення можливих прогалин, недоліків. Чіткість і зрозумілість юридичного письма випереджує юридичні пастки та сприяє ефективному застосуванню НПА. Повноцінне регулювання суспільних відносин за допомогою норм права можливе за умови розуміння їх положень суб’єктами правовідносин.

Дотримуючись вимог техніки юридичного письма, творець правового документа забезпечить логіку викладу, точність формулювань та зрозумілість. За допомогою чітко визначених юридичних термінів та звичайних мовних конструкцій виключається термінологічна багатозначність. Норми права більш зрозумілі та доступні для користувачів, якщо вони сформульовані професійною юридичною мовою. Мова вважається єдиним будівельним матеріалом, з якого створюється правова матерія, причому словесна форма властива далеко не лише закону, а практично всім аспектам права.

 

ПЛАН ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

· Загальна характеристика юридичних помилок.

· Помилки у правотворчості.

· Правозастосовні помилки.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

· Основні дефекти правореалізаційних актів.

· Редагування управлінських, адміністративно-правових, кримінально-процесуальних, цивільно-правових, цивільних процесуальних документів.

 

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!