Просвітницька діяльність слобідської інтелігенції кінця ХІХ - початку ХХ ст.
Культура України ХІХ ст. розвивалась в дуже тяжких умовах – "ХІХ століття – трагічна доба в історії України, коли завершено було ту послідовну політику позбавлення України не тільки державності, а й національних досягнень та культурних здобутків попередніх століть", – справедливо відзначає Н.Полонська-Василенко у своїй 2-х томній праці «Історія України». З одного боку – це загальна русифікація, з другого боку, внаслідок цього, втрата національної ідентичності. На її захист стала чисельна передова українська інтелігенція. Відповідна реакція виникла дуже бурхливо і багатогранно.
Важливу роль у цьому процесі відграють розмаїті товариства, гуртки, організації; формуються осередки духовного життя України, такі собі культурні регіони. Одним з таких основних регіонів у цей час стає Слобожанщина. Згідно з історико-краєзнавчим довідником до історичної області Слобожанщини входила територія Харківської, східна частини Сумської, північні частини Донецької, північні частини Луганської, південно-східні частини Воронезької, південно-західні частини Бєлгородської, південні частини Курської областей. Саме цей Східний регіон мав величезний вплив на розвиток тогочасного українського культурного та наукового життя.
Харків – історичний центр Слобожанщини, одне з найкрупніших міст України, протягом ХІХ-го ст. був одночасно й головною культурно-освітньою артерією. Просвітницькі традиції у цьому місті були започатковані ще Г.С.Сковородою у XVIII-ому ст.
|
|
|
Ці просвітницькі традиції потім, з відкриттям у 1805 році університету, успадковані і розвинені цілою плеядою видатних вчених таких як Д. І. Багалій, А.І. Білецький.,В.Я.Данилевський, М. С. Дринов, О. І.Кирпичников, О.М.Краснов, С. М. Кульбакін, Б. М. Ляпунов, М. О. Максименко, Д.М.Овсянико-Куліковський, О.О.Потебня, В.І.Срезневський, М. Ф.Сумцов, Д. І. Яворницький, О. Я. Ставровська (Єфименко), Х. Д. Алчевська та громадських діячів, для котрих народна освіта стали сенсом усього життя.
За словами Д. І. Багалія: „Протягом усього ХІХ-го ст. од українського народу який проживав по селах Харківщини,.... одірвалися цілі стани, як дворянство, чиновні люди, купецтво, взагалі інтелігенція - у сі ж самі часи почали виявлятися з цієї самої інтелігенції окремі особи, котрі щиро любили український народ і хотіли приблизитися до його...".
Недільні школи були першою формою просвітницької діяльності представників тогочасної інтелігенції серед народу. А саме заснована Христиною Алчевською у 1862 р. Харківська недільна школа, яка існувала 57 років, за цей час в ній здобули освіту понад 17 тис. жінок. За короткий термін вона стала методичним центром та відіграла провідну роль у розвитку недільних шкіл всієї Росії.
|
|
|
Нагальною потребою у зазначений період стає розповсюдження технічних та природничо-наукових знань. На початку ХХ ст. Харківським відділом Російського технічного товариства було відкрито вечірні, недільні та святкові курси, класи для креслення та малювання при залізничних майстернях, 3 загальноосвітні школи Російського технічного товариства, вечірні загальноосвітні Петінські курси при винних складах та міському ремісницькому училищі. Саме Петинські курси, яку виникли у 1900 році, стали прообразом народних університетів, які виникли пізніше. За п'ять–шість років з часу відкриття ці недільні курси для робітників перетворились у своєрідний навчальний заклад з підготовчим курсами для напівписьменних та неписьменних осіб, та 6 курсами, котрі надавали загальну та середню і, за чисельністю слухачів, спеціальну та основи вищої освіти.
Різноплановою була діяльність Харківського товариства поширення у народі грамотності заснованого у 1869 році для поширення освіти серед народу.
З перших днів свого існування Харківське товариство грамотності усвідомлювало необхідність видання дешевих книг для народу, розуміючи, що книга є найважливішим засобом позашкільної освіти. Для цього у травні 1891 року було утворено видавничий комітет на чолі з В.Я.Данилевським. За період його існування в світ вийшло близько 170 назв книг загальним тиражем більш ніж два з половиною мільйони примірників.
|
|
|
За пропозицією В.Я.Данилевського у 1906 році члени Харківського товариства грамотності почали підготовку до видання «Народної енциклопедії», яка повинна була допомагати людям одержати загальну наукову освіту та виробити загальний світогляд. З 1910 по 1912 рік було видано всю «Народну енциклопедію» загальним обсягом 450 друкованих аркушів, як складалася з 21-єї книги. Енциклопедія охоплювала весь цикл наукових і перекладних знань та була першою спробою донести у доступній формі наукові знання до народу.
2 лютого 1903 року було відкрито Народний будинок при Харківському товаристві грамотності, який відіграв величезну роль у культурному розвитку населення Слобожанщини. Це був комплекс культурно-освітніх закладів, до яких входили театральна студія, безплатна бібліотека-читальня, книжкові крамниці видавничого комітету, курси крою і шиття та ін. Організацію народного будинку можна вважати чи не найвизначнішим досягненням Харківського товариства грамотності. Він з першого дня свого заснування став одним з найкращих на території усієї Росії. Про це свідчить і той факт, що у 1906 році Харківський народний будинок на виставці в бельгійському місті Льєжі одержав вищу нагороду – почесний диплом за просвітянську діяльність і різноманітність поданих експонатів.
|
|
|
Харківське медичне товариство, яке виникло у 1861 році, використовувало різні методи та форми медичної просвіти, а саме: видання «Трудів Харьківського медичного товариства», а пізніше «Харківського медичного журналу»; відкриття лікарні, яка працювала цілодобово та обслуговувала найбідніший прошарок населення безкоштовно незалежно від місця проживання; заснування закладів з боротьби з дуже небезпечними для життя та масовими хворобами. Величезною заслугою товариства стала організація та відкриття у 1910 р. Жіночого медичного інституту.
Харківське історико-філологічне товариство стало осередком «українознавства» на Слобожанщині. При ньому були утворені Історичний архів, Етнографічний музей, дві спеціальні бібліотеки та лекційний комітет. Товариство зробило величезний внесок у розповсюдження і розвиток історичних, археографічних, філологічних, культурологічних та етнографічних знань.
Всі ці форми просвітницької діяльності поєднували ідеї раціоналізму, універсалізму, зв’язку науки та практики, наукового оптимізму та гуманізму з національним культурним наповненням. Просвітницька діяльність слобідської інтелігенції у цей час творила нову людину на засадах гуманізму, піднімала рівень духовності нашого народу. Гуманістичні принципи, любов до ближнього свого спонукали слобідську інтелігенцію на постійний пошук новітніх форм культурно-просвітницької роботи, котра відігравала важливу роль у культурному, етичному та естетичному вихованні народу
Здобутки XIX ст. у всіх сферах культури виявилися колосальними. Цей період вражаючий за гармонійністю розвитку і величезними результатами творчої діяльності людини у найрізноманітніших сферах. Тенденції, закладені епохою Відродження, досягли зрілості, і люди в повному обсязі відчули їх наслідки.
У надрах культури XIX ст. почалися принципово нові наукові відкриття, були розроблені філософські системи, висунені соціальні теорії, зародилися художні явища, які визначать характер вже наступної епохи.
Контрольні питання
1. Охарактеризуйте особливості соціально-політичного розвитку європейської цивілізації ХІХ ст.
2. У чому полягав принцип історизму в контексті світоглядних уявлень європейської людини ХІХ ст.?
3. Як розвиток науки і техніки змінює культуру ХІХ ст.?
4. Яку роль відіграла діяльність українських істориків ХІХ ст. у становленні національної свідомості українського народу?
5. Які особливості має романтизм як художній напрям?
6. Назвіть особливості українського романтизму.
7. Що є визначальним для реалізму, як художнього напрямку ХІХ ст.?
8. Назвіть представників реалізму в українській літературі.
9. Які особливості притаманні українському модерну?
10. Які новації вводить в мистецтво імпресіонізм?
11. Яка роль видатних драматургів і акторів у становленні українського театру другої половини ХІХ - початку ХХ ст.?
12. Охарактеризуйте розвиток музичного мистецтва наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.
13. Під якими впливами проходило становлення української професійної школи живопису?
14. Які стильові напрямки відтворено в архітектурі України в другій половині ХІХ - початку ХХ ст.?
15. Які просвітницькі заклади виникли на Слобожанщині в другій половині ХІХ - початку ХХ ст.?
Тести.
1.Вперше Декларацію прав людини та громадянина було проголошено у : А) Німеччині у березні 1847; В)Україні 7 січня 1839; С)Франції 26 серпня 1789 p.;
2. 28 грудня 1895 р. в Парижі на бульварі Капуцинів у приміщенні «Гранд кафе» проходив: А) вернісаж імпресіоністів; В) перший у світі публічний кіносеанс; С)з’їзд членів “Товариства пересувних художніх виставок”.
3. Перший прийнятний засіб фотографії мав назву: А) калотипія; В) мобілогра́фія; С) дагеротипія.
4. Перша збірка українських народних пісень, яку видав князь М.Церетелєв у 1819 р. носила назву: А).“Досвід збирання старовинних малоросійських пісень”; В)“ІсторіяУкраїни-Руси”;С)“История запорожских козаков”.
Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 70; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!